Соціальні інститути перехідних суспільств: специфіка трансформаційних процесів
eKMAIR
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Соціальні інститути перехідних суспільств: специфіка трансформаційних процесів
Social institutions of transitional societies: specificity of the transfor- mational processes |
|
| Creator |
Полисаєв, Олександр
|
|
| Subject |
соціальний інститут
соціальна стратифікація суспільні трансформації реформи постколоніальна система метрополія меншовартісність дисфункція вітчизняна бюрократія алюзії суспільна деградація social institution social stratification social transformations reforms post-colonial system metropole little worth dysfunction national bureaucracy allusions social degradation |
|
| Description |
The paper presents the phenomenon of social institution as a category of social philosophy. It is found out that formation of institutions in society is the result of its stratification and complication of civil life forms; thus the concept of “social institution” is generically in relation to consideration of such specific ostents as religious, legal, political definiteness and the like. These structures play a special role in postcolonial countries, where cooperation of the newly created structures of governance and social institutions has not obtained generality yet and is carried out under the pressure of several mutually exclusive factors. As a matter of fact, on the assumption of the own state system absence, as in Ukraine, a colonial metropole saw subjugated territories exclusively as a legal method of its own problems solution, both of external and internal character, over the course of history. At that rate, a colonized nation perceived structures of governance in the capacity of a repressive mechanism capable by exceptionally powerful methods to influence society, completely ignoring its interests. A remarkable point is that the question is not only about economic robbery but also about the spiritual constituent of the enslaved people, which directly influences formation of collaborative collectives in the environment of the upper crust of society. Metropole, taking away the most skilled officials in the center, aims all the others for thoughtless implementation of instructs, hardly pursuing minimal manifestations of initiative at places. When this is the case, enslaved community is ultimately forced to rest upon those institutions which in virtue of their own reasons saved their magnitude in the mass consciousness. For Ukrainian society such institutions are religious and tribal ones, which found the way both to save their social solemnity and to carry out a compensational function in the cultural and educational branches. By virtue of the indicated reasons, the Ukrainian community, even after gaining independence, continued to behave to the very important institutes of the independent state as to the derivative manifestations of public life, perceiving them traditionally as a structure of enslavement. Moreover, quite often the newly created state institutions, such as military establishment or security police, begin to be interpreted in quality of accessory components capable only to demonstrate their presence in the country, though they are not oriented for counteractions against hostile encroachments at all. In fact, newly created state structures need a new high-quality pragmatist format of the institutional assurance of social processes which are resisted by little worth, temporization, an insufficient qualifying level of officials, unwillingness to assume responsibility for the accepted strategic decisions of public servants, and the like. That is the essence description of collaborators’ activity, who, realizing the complete disparity with state intents, try to save existent “status-quo”. The representatives of such communities are unable to understand that their methods of influencing public processes are unvarnished anachronisms resulting in mass indignations and degradation of society. Application of the scientifically grounded steps on reformation of Ukrainian society is inaccessible to such line-up of government officials by virtue of the archaic nature of their world view, moral and intellectual poverty formed in a colonial environment. A historical task of all salubrious social forces is to deprive officials of leverage over the sphere of institutional factors in all haste and at every possible way. Only by way of overcoming the indicated limitations, and consequently removing post-Soviet bureaucracy out of government, will Ukrainian society be able to move along the way of reforms and modern civilization advancement at a quickened pace. На основі розкриття категоріального статусу поняття «соціальний інститут» у статті про- аналізовано роль і місце соціальних інститутів у становленні української державності. Встановлено, що формування інститутів у суспільстві є результатом його стратифікації та ускладнення форм громадянського життя, причому поняття «соціальний інститут» є родовим щодо розгляду його видових проявів, як-от: релігійної, правової, політичної тощо визначеності. Особливу роль ці структури відіграють у постколоніальних країнах, де взаємодія новостворених органів державної влади та соціальних інститутів ще не набула всезагальності та здійснюється під впливом низки взаємозаперечних факторів. Адже за умови відсутності власної державності, як, скажімо, в Україні, колоніальна метрополія упродовж століть вбачала у підкорених їй територіях суто легальний засіб вирішення власних проблем, причому як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. |
|
| Date |
2016-12-22T14:01:53Z
2016-12-22T14:01:53Z 2016 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Полисаєв Олександр Павлович. Соціальні інститути перехідних суспільств : специфіка трансформаційних процесів / Полисаєв О. П. // Наукові записки НаУКМА : Політичні науки. - 2016. - Т. 186. - С. 30-37.
http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/10297 |
|
| Language |
ua
|
|
| Relation |
Наукові записки НаУКМА: Політичні науки
|
|