Запис Детальніше

Ордер в європейській архітектурній теорії ХІХ – початку ХХІ століття

Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Ордер в європейській архітектурній теорії ХІХ – початку ХХІ століття
Order in European architectural theory of the 19TH – early 21ST century
 
Creator Павлова, А. В.
Pavlova, A.
 
Contributor Національний університет “Львівська політехніка”
Lviv Polytechnic National University
 
Subject ордер
теоретики архітектури
семантика
архітектурні праці
order
architectural theorists
semantics
architectural works
72.03
72.014
 
Description На основі аналізу літературнихд жерел у статті розглянуто особливості розвитку
ордера в архітектурній теорії ХІХ – початку ХХІ століття. Проаналізовано сучасні праці,
присвячені семантиці та метафорі ордерних систем, що стали актуальною проблемою
ХХ століття, витіснивши пошуки пропорцій та спроби канонізації ордера попередніх
періодів на задній план.
The article presents a review of the specific features of order development in architectural theory of
the 19th – early 21st century as based on literary sources analyzed. It offers analysis of contemporary works
on semantics and metaphor of order systems which became a relevant problem of the 20th century, making
the search for proportions and the attempts to canonize order fade to the background.
The order has always been an essential element of architectural composition as well as the main
means of artistic expression of architecture of many historical periods. History of studies on the forms of
order has spanned over two thousand and five hundred years. Yet, despite such a long time, not only does
the interest in order remain as strong as ever but it also increases due to peculiarities of order compositions.
During the 15th–18th centuries the main focus of order studies was given to its construction, actual physical
form and parameters. Starting with the 20th century an increased number of works written was dedicated to
research of the artistic image of order and its semantics.
The 18th – 19th centuries became a major turning point in the development of architectural practice,
theory and training. It is characterized by a fundamental change in architectural thought orientation;
discovery of new objects of study and creation of new objects and content of artistic activity; development
of new methods of research, design and training; and consequently, appearance of a new system of
concepts and ideas.
Architectural theorists of the 20th century sought to create a new style but the preconditions for
creation of new architectural forms, which would be fundamentally and drastically different from the old
order, did not exist. Principles of architectural theory were based primarily on the need to revive
architecture in the sense of its artistic truth when expressing purpose, design and veracity of the materials
used. The presence of these principles was gradually increasing in architectural development of the 19th
century, both in theoretical statements of architects and in the buildings themselves. Theoretical views
were divided: some of them, following Vitruvius, held to the opinion that order is a stone representation of
a wooden construction, while others believed that the Greek order was created directly in stone. Ideas of
some theorists who believed that architecture was supposed to be a match between structure and
appearance laid the foundation for 20th century architecture. The second half of the 19th century also
marked an interest in the Renaissance period. Many works on the history of architecture based on
generalized material were published at the time.
The 20th century witnessed a growth of interest in semantics in all areas of science and art, and order
was no exception. Not only were architects interested in structure of order and its canons but they also
faced a much more relevant and poorly researched problem at the time – semantics of architectural order.
This brings up a question as to why the order has not lost its relevance and is still used after so many years,
though not in its original classical form, remaining the basis for succeeding styles. In search for answer to
this question, architectural theory has been recently updated with new research which changes professional
understanding of the laws of creation and understanding of architecture.
 
Date 2018-05-02T14:26:47Z
2018-05-02T14:26:47Z
2017-03-28
2017-03-28
 
Type Article
 
Identifier Павлова А. В. Ордер в європейській архітектурній теорії ХІХ – початку ХХІ століття / А. В. Павлова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. — № 878. — С. 11–17.
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/40947
Pavlova A. Order in European architectural theory of the 19TH – early 21ST century / A. Pavlova // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Arkhitektura. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2017. — No 878. — P. 11–17.
 
Language uk
 
Relation Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура, 878, 2017
1. Виолле ле Дюк Е. Е. Беседы об архитектуре: в 2 т. / Е. Е. Виолле ле Дюк; пер. с франц. А. А. Сапожниковой ; под ред. А. Г. Габричевского. – М.: Изд-во Всесоюзной академии архитектуры. – 1937. – Т. 1. – 472 с., ил.
2. Шуази О. Всеобщая история архитектуры / О. Шуази – М.: Эксмо, 2012. – 704 с.: ил.
3. Михаловский И. Б. Теория классических архитектурных форм / И. Б. Михаловский. Репринтное издание. – М. : “Архитектура – С”,2006. – 288 с., ил.
4. Маркузон В. Ф. Классическая ордерная система и некоторые вопросы теории и практики советской архитектуры : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. арх. / В. Ф. Маркузон. – М., 1954. – 16 с.
5. Блинова Е. К. Художественные принципы становления и развития архитектурного ордера в Санкт-Петербурге : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. искусствоведения : 17.00.04 / Блинова Елена Константиновна ; [Место защиты: Рос. гос. пед. ун- т им. А. И. Герцена]. – Санкт-Петербург, 2012. – 49 с.
6. Пучков А. О. Нариc історії архітектурознавства [Текст] / А. О. Пучков ; Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. – К. : Фенікс, 2013. – 196 с. : 79 іл.
7. Ремизова Е. И. Происхождение традиционных форм учебного проектирования в архитектуре / Е. И. Ремизова // Традиції та новації у вищій архітектурно- художній освіті. – Харків, ХХПІ, 2009, вип. 3– 4, С. 144–149.
8. Всеобщая история архитектуры в 12 томах. Том 7 : Западная Европа и Латинская Америка. XVІІ – первая половина XIX вв. / под редакцией А. В. Бунина (ответственный редактор), А. И. Каплуна, П. Н. Максимова. – 1969. – С. 190.
9. Пучков А. О. Нариc історії архітектурознавства. – С. 89.
10. Виолле ле Дюк Е. Е. Беседы об архитектуре. – С. 42.
11. Там само. – С. 72.
12. Там само. – С. 200.
13. Пучков А. О. Нариc історії архітектурознавства. – С. 78.
14. Шуази О. Всеобщая история архитектуры. – С. 143.
15. Кожар Н. В. Влияние философии Артура Шопенгауэра на теорию “тектонического классицизма” Карла Бёттихера / Н. В. Кожар // Архитектура : сборник научных трудов. – 2016. – Вып. 9. – С. 41–46.
16. Ford Edward R. The architectural detail / Edward R. Ford. – NY: Princeton Architectural Press, 2011. – P. 134.
17. Wagner O. Modern Architecture: A Guidebook for His Students to This Field of Art / O. Wagner. – Santa Monica, CA: The Getty Center for the History of Art and the Humanities, 1988. – P. 92.
18. Михаловский И. Б. Теория классических архитектурных форм. – М. : “Архитектура – С”, 2006. — 288 с., ил.
19. Раппапорт А. Г. К пониманию архитектурной формы: дис. … д-ра искусство-ведения / А. Г. Раппапорт. – М. : НИИТИАГ РААСН, 2000. – 53 c.
20. Маркузон В. Ф. Классическая ордерная система и некоторые вопросы теории и практики советской архитектуры.
21. Хан-Магомедов С. О. Моисей Гинзбург / С. О. Хан-Магомедов. – М.:Архитектура-С, 2007. – 136 с.: ил. – (Серия “Творцы авангарда”).
22. Брунов Н. И. Памятники Афинского акрополя. Парфенон и Эрехтейон. Н. И. Брунов. – М.: Искусство, 1973. – 220 с.
23. Брунов Н. И. Очерки по истории архитектуры : в 2 т. / Н. И. Брунов. – М.: Центрполиграф, 2003. – Т.2. – С. 7.
24. Кириченко Е. И. Русская архитектура 1830 – 1910-х годов / Е. И. Кириченко. – М. : Искусство, 1978. – C. 15.
25. Хан-Магомедов С. О. XX век в структуре тысячелетий / С. О. Хан-Магомедов // ACADEMIA архитектура и строительство. – №3. – 2006. – С. 5–10.
26. Блинова Е. К. Художественные принципы становления и развития архитектурного ордера в Санкт-Петербурге. – C. 20.
1. Violle le Diuk E. E. Besedy ob arkhitekture: v 2 t., E. E. Violle le Diuk; per. s frants. A. A. Sapozhnikovoi ; ed. A. H. Habrichevskoho, M., Izd-vo Vsesoiuznoi akademii arkhitektury, 1937, V. 1, 472 p., il.
2. Shuazi O. Vseobshchaia istoriia arkhitektury, O. Shuazi – M., Eksmo, 2012, 704 p., il.
3. Mikhalovskii I. B. Teoriia klassicheskikh arkhitekturnykh form, I. B. Mikhalovskii. Reprintnoe izdanie, M. : "Arkhitektura – S",2006, 288 p., il.
4. Markuzon V. F. Klassicheskaia ordernaia sistema i nekotorye voprosy teorii i praktiki sovetskoi arkhitektury : avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. arkh., V. F. Markuzon, M., 1954, 16 p.
5. Blinova E. K. Khudozhestvennye printsipy stanovleniia i razvitiia arkhitekturnoho ordera v Sankt-Peterburhe : avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni dokt. iskusstvovedeniia : 17.00.04, Blinova Elena Konstantinovna ; [Mesto zashchity: Ros. hos. ped. un- t im. A. I. Hertsena], Sankt-Peterburh, 2012, 49 p.
6. Puchkov A. O. Naryc istorii arkhitekturoznavstva [Text], A. O. Puchkov ; In-t problem suchas. mystets. NAM Ukrainy, K. : Feniks, 2013, 196 p. : 79 il.
7. Remyzova E. Y. Proyskhozhdenye tradytsyonnykh form uchebnoho proektyrovanyia v arkhytekture, E. Y. Remyzova, Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno- khudozhnii osviti, Kharkiv, KhKhPI, 2009, Iss. 3– 4, P. 144–149.
8. Vseobshchaia istoriia arkhitektury v 12 tomakh. V. 7 : Zapadnaia Evropa i Latinskaia Amerika. XVII – pervaia polovina XIX vv., pod redaktsiei A. V. Bunina (otvetstvennyi redaktor), A. I. Kapluna, P. N. Maksimova, 1969, P. 190.
9. Puchkov A. O. Naryc istorii arkhitekturoznavstva, P. 89.
10. Violle le Diuk E. E. Besedy ob arkhitekture, P. 42.
11. Tam samo, P. 72.
12. Tam samo, P. 200.
13. Puchkov A. O. Naryc istorii arkhitekturoznavstva, P. 78.
14. Shuazi O. Vseobshchaia istoriia arkhitektury, P. 143.
15. Kozhar N. V. Vliianie filosofii Artura Shopenhauera na teoriiu "tektonicheskoho klassitsizma" Karla Bettikhera, N. V. Kozhar, Arkhitektura : sbornik nauchnykh trudov, 2016, Iss. 9, P. 41–46.
16. Ford Edward R. The architectural detail, Edward R. Ford, NY: Princeton Architectural Press, 2011, P. 134.
17. Wagner O. Modern Architecture: A Guidebook for His Students to This Field of Art, O. Wagner, Santa Monica, CA: The Getty Center for the History of Art and the Humanities, 1988, P. 92.
18. Mikhalovskii I. B. Teoriia klassicheskikh arkhitekturnykh form, M. : "Arkhitektura – S", 2006, 288 p., il.
19. Rappaport A. H. K ponimaniiu arkhitekturnoi formy: dis. … d-ra iskusstvo-vedeniia, A. H. Rappaport, M. : NIITIAH RAASN, 2000, 53 c.
20. Markuzon V. F. Klassicheskaia ordernaia sistema i nekotorye voprosy teorii i praktiki sovetskoi arkhitektury.
21. Khan-Mahomedov S. O. Moisei Hinzburh, S. O. Khan-Mahomedov, M.:Arkhitektura-S, 2007, 136 p., il, (Seriia "Tvortsy avanharda").
22. Brunov N. I. Pamiatniki Afinskoho akropolia. Parfenon i Erekhteion. N. I. Brunov, M., Iskusstvo, 1973, 220 p.
23. Brunov N. I. Ocherki po istorii arkhitektury : v 2 t., N. I. Brunov, M., Tsentrpolihraf, 2003, V.2, P. 7.
24. Kirichenko E. I. Russkaia arkhitektura 1830 – 1910-kh hodov, E. I. Kirichenko, M. : Iskusstvo, 1978, P. 15.
25. Khan-Mahomedov S. O. XX vek v strukture tysiacheletii, S. O. Khan-Mahomedov, ACADEMIA arkhitektura i stroitelstvo, No 3, 2006, P. 5–10.
26. Blinova E. K. Khudozhestvennye printsipy stanovleniia i razvitiia arkhitekturnoho ordera v Sankt-Peterburhe, P. 20.
 
Rights © Національний університет “Львівська політехніка”, 2017
© Павлова А. В., 2017
 
Format 11-17
7
application/pdf
image/png
 
Coverage Львів
 
Publisher Видавництво Львівської політехніки