Запис Детальніше

Архітектурні особливості палацових комплексів авторства Якуба Кубицького кін. XVIII – поч. ХІХ ст.

Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Архітектурні особливості палацових комплексів авторства Якуба Кубицького кін. XVIII – поч. ХІХ ст.
Architectural features of palace complexes of the authorship of Jakub Kubicki of the late XVIII – the early XIX centuries
 
Creator Погранична, І. І.
Pohranychna, I.
 
Contributor Національний університет “Львівська політехніка”
Lviv Polytechnic National University
 
Subject архітектурні особливості
класицизм
палацовий комплекс
творчий метод
Якуб Кубицький
architectural features
classicism
palace complex
creative method
Jakub Kubicki
726.3(477.4)
 
Description Статтю присвячено творчості відомого польського архітектора Якуба
Кубицького, який працював у кін. XVIII – на поч. ХІХ ст. на території Польщі та
України, а саме на території історичної Волині (сучасних Тернопільській та
Хмельницькій областях). Творчий почерк дозволив зодчому зайняти місце почесного
архітектора садибного будівництва і бути автором дев’яти унікальних об’єктів на цій
території. На формування стилю архітектора вплинули його наставник Доменіко
Мерліні та Палладіанська школа загалом. У його роботах також можна побачити вплив
загальносвітових канонів класицистичної забудови палацових комплексів. В основі
стилю лежить чітка осьова композиція, симетрія, двотрактова композиція планів
палаців, використання військової емблематики в оздобленні фасадів.
The paper concentrates on the oeuvre of famous Polish architect Jakub Kubicki who worked in the
late XVIII- the early XIX centuries within the territory of Poland and Ukraine, namely within the territory
of historical Volyn (of modern-day Ternopil and Khmelnytsk regions). The idiom allowed the masterbuilder
to take the place of honored architect of manor house construction and to be the author of nine
unique facilities within the territory of Volyn. Style of the architect was influenced by global canons of
classicistic development of palace complexes as well as by his tutor Domenik Merlini and the Palladian
school in general. For a short time Jakub Kubicki had been working together with architect Szymon
Bogumił Zug. In 1783 he, as the ambassador of Polish king Stanislaw August, together with his brother
went to Italy to study. He came back to Poland in 1786, where he worked as an architect. In 1791 he
obtained the rank of gentleman as the recognition of his services. After the partition of Poland he took a
position of chief executive construction officer.
Jakub Kubicki is the author of such well-known complexes within the territory of Poland as palaces
in Radziejowice (1802), in Bejsce (1802), in Plawowice (1804), in Mlochow (1806), of Belweder palace in
Warsaw (1824).
Upon the projects of Polish architect Jakub Kubicki (1758–1833) there were built the palace
complexes not only within the territory of Poland but also within the territory of Ukraine. Palace in
Maliivka village (a collaborative work of Jakub Kubicki and Domenik Merlini) is particularly noteworthy.
The palace came out in a style of the early French classicism and as its basis there was taken the
classicistic concept of architect A.Palladio using the style of French residences of Louis the Sixteenth-era.
Residences in Samchyky village (1814), in Ladyhy village (1830) and in Illiashivka village (1820)
of Khmelnytsk region are also unique monuments of palace construction. These palace and park
architectural complexes were created as complete unit; they are characterized by more expressive stylistic
unity, and, as a rule, by compositional finality.
Generally, we can say that Jakub Kubicki is a prominent representative of European classicistic architecture.
But, besides general classicistic features, his structures had a set of features, namely a well-defined symmetry of
panes was decorated with massive porticos with colonnade; two-passage-in plan palaces were expanded with
risalit projections; classic made-to-order elements were decorated with sculptures; in architectural elements the
ordinary geometrical configurations were combined with military emblems; tympans of frontons were loaded with
a sculpture with cartouches and military elements. The living-room with cloister vault decorated with recherché
plasterwork was themain decoration of the palaces. The building of palace, as a rule, was situated in highland area,
and living-room exit door demonstrated picturesque waterbodyscape, which always completed the general
composition of palace complexes. Interior environment of the palaces has not been studied enough, only written
sources tell about their exceptional luxury.
Nowadays only a little number of palace complexes of the authorship of Jakub Kubicki has survived
to the present day. A part of them survived only in the form of ruins. The remains of these ruins are of a
great architectural and art value. Their mysterious forms attract tourists.
 
Date 2018-05-02T14:26:42Z
2018-05-02T14:26:42Z
2017-03-28
2017-03-28
 
Type Article
 
Identifier Погранична І. І. Архітектурні особливості палацових комплексів авторства Якуба Кубицького кін. XVIII – поч. ХІХ ст. / І. І. Погранична // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. — № 878. — С. 124–130.
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/40940
Pohranychna I. Architectural features of palace complexes of the authorship of Jakub Kubicki of the late XVIII – the early XIX centuries / I. Pohranychna // Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Serie: Arkhitektura. — Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2017. — No 878. — P. 124–130.
 
Language uk
 
Relation Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура, 878, 2017
https://pl.wikipedia.org/wiki/Jakub_Kubicki
1. Вечерський В. В. Довідник державного реєстру національного культурного надбання / В. В. Вечерський, О. М. Годованюк, Є. В. Тиманович та ін., за ред. А. П. Мардера та В. В. Вечерський. – Київ: Техніка, 2000. – 664 с.
2. Ричков П. А. Палацове будівництво на Волині XVIII – поч. XIX ст. / П. А. Ричков // Велика Волинь: минуле та сучасне: тези 3-ї міжнародна науково-краєзнавча конференція – Житомир: ЖОІВВ, 1993. – 144–146 с.
3. Тимофієнко В. І. Українська садибна архітектура ІІ пол. ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. / Володимир Іванович Тимофієнко. – Київ: Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1993. – 39 с.
4. Михайлишин О. Л. Палацово-паркові ансамблі Волині ІІ-ої половини ХVІІІ – ХІХ ст. / Ольга Леонідівна Михайлишин – Київ: Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2000. – 234 с.
5. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. – Вінніпег, 1983. – Т. 2. – С. 514.
6. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczy Pospolitej. – Wroclaw, 1994. – T. V. – S. 408.
7. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczy Pospolitej. – Wroclaw, 1994. – T. IX. – S. 81–91.
8. Wioletta Brzezińska-Marjanowska. Palac w Samczykach – zapowiedz poznoklasycystycznego stylu w architekturze rezydencjonalnej Wolynia – Архітектурна спадщина Волині. Збірник наукових праць. Випуск 5 – Рівне, 2016. – 15–21 с.
9. Brzezińska-Marjanowska W. Klasycystyczna architektura pałacowa na Wołyniu ok. 1780–1831 r. Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. I. Red. W. Walczak i K. Łopatecki, Białystok, 2010. – S. 273–299.
10. Stepinska K. Palace i zamki w Polsce. Dawniej i dzis. – Warscawa: Krajowa agencja wydawnicza, 1977. – T. 1. – S. 222
11. Stepinska K. Palace i zamki w Polsce. Dawniej i dzis – Warscawa: Krajowa agencja wydawnicza, 1977. – T. 2. – S. 231; 12. https://pl.wikipedia.org/wiki/Jakub_Kubicki.
1. Vecherskyi V. V. Dovidnyk derzhavnoho reiestru natsionalnoho kulturnoho nadbannia, V. V. Vecherskyi, O. M. Hodovaniuk, Ye. V. Tymanovych and other, ed. A. P. Mardera ta V. V. Vecherskyi, Kyiv: Tekhnika, 2000, 664 p.
2. Rychkov P. A. Palatsove budivnytstvo na Volyni XVIII – poch. XIX st., P. A. Rychkov, Velyka Volyn: mynule ta suchasne: tezy 3-yi mizhnarodna naukovo-kraieznavcha konferentsiia – Zhytomyr: ZhOIVV, 1993, 144–146 p.
3. Tymofiienko V. I. Ukrainska sadybna arkhitektura II pol. KhVIII – pershoi tretyny KhIKh st., Volodymyr Ivanovych Tymofiienko, Kyiv: Naukovo-doslidnyi instytut teorii ta istorii arkhitektury i mistobuduvannia, 1993, 39 p.
4. Mykhailyshyn O. L. Palatsovo-parkovi ansambli Volyni II-oi polovyny KhVIII – KhIKh st., Olha Leonidivna Mykhailyshyn – Kyiv: Naukovo-doslidnyi instytut teorii ta istorii arkhitektury i mistobuduvannia, 2000, 234 p.
5. Tsynkalovskyi O. Stara Volyn i Volynske Polissia, Vinnipeh, 1983, V. 2, P. 514.
6. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczy Pospolitej, Wroclaw, 1994, T. V, S. 408.
7. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczy Pospolitej, Wroclaw, 1994, T. IX, S. 81–91.
8. Wioletta Brzezińska-Marjanowska. Palac w Samczykach – zapowiedz poznoklasycystycznego stylu w architekturze rezydencjonalnej Wolynia – Arkhitekturna spadshchyna Volyni. Zbirnyk naukovykh prats. Issue 5 – Rivne, 2016, 15–21 p.
9. Brzezińska-Marjanowska W. Klasycystyczna architektura pałacowa na Wołyniu ok. 1780–1831 r. Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. I. Red. W. Walczak i K. Łopatecki, Białystok, 2010, S. 273–299.
10. Stepinska K. Palace i zamki w Polsce. Dawniej i dzis, Warscawa: Krajowa agencja wydawnicza, 1977, T. 1, S. 222
11. Stepinska K. Palace i zamki w Polsce. Dawniej i dzis – Warscawa: Krajowa agencja wydawnicza, 1977, T. 2, S. 231; 12. https://pl.wikipedia.org/wiki/Jakub_Kubicki.
 
Rights © Національний університет “Львівська політехніка”, 2017
© Погранична І. І., 2017
 
Format 124-130
7
application/pdf
image/png
 
Coverage Львів
 
Publisher Видавництво Львівської політехніки