Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації
Vernadsky National Library of Ukraine
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації
|
|
| Creator |
Шафран, Л.М.
Чумаєва, Ю.В. Огуленко, О.П. Сидоренко, С.Г. |
|
| Subject |
Вопросы психофизиологии
|
|
| Description |
Аварійна подія завжди є наслідком утворення порочного кола у тріаді; транспортний засіб – дорога (умови дорожнього руху – якість покриття, метеофактори, інтенсивність руху тощо) - людина (учасник дорожнього руху). У подавляючій більшості випадків, як свідчать численні дослідження на різних видах транспорту і в різних країнах світу, критичним залишається «людський чинник». Транспортні аварії більш ніж у 20% випадків за числом постраждалих відносяться до категорії великих, а за своїми наслідками, як правило, довгострокових. Тому проблема вивчення причин аварійності, підвищення ефективності медичної допомоги та реабілітації постраждалих є актуальною і першочерговою в психофізіології праці водіїв всіх видів транспорту. Проведені комплексні психофизиологічні дослідження серед 300 водіїв: 153 важких вантажних автозерновозів, 54 – легких вантажних автомобілів і 92 - пожежних автомашин. В дослідженнях були також задіяні 73 пожежних-рятувальників і 58 осіб - інші спеціалісти ДСНС і автопідприємств, які непов’язані з ризиком ДТП (контроль). Психофізіологічні дослідження проводилися за допомогою автоматизованої програми «МОРТЕСТ» (варіант «СПАС-10»). Крім того, визначали критичну частоту злиття миготінь (КЧЗМ) та рівень самопочуття, активності і настрою за тестом САН у виробничих умовах (щодо водіїв зерновозів) і в ході реабілітації особового складу пожежно-рятувальної служби України. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою стандартної програми Microsoft Excel та статистичного пакету R. Наростаюча фізіологічна втома водія за кермом негативно впливає на всі елементи психоемоційного стану в контексті готовності до несподіваних і очікуваних надзвичайних ситуацій, що просліджено по тестам КЧЗМ, САН (за основними і похідними маркерами). Щодо позитивного впливу медико-психологічної реабілітації (МПР), то, наприклад, рівень несприятливої компенсації за тестом Люшера зменшився майже на 62%, що свідчить про позитивний вплив МПР на процеси переробки травматичного досвіду. Реабілітаційні заходи забезпечують актуалізацію механізмів подолання негативних станів та зменшення емоційного стресу за рахунок комплексного вирішення проблеми МПР водіїв та постраждалих у надзвичайних ситуаціях одночасно з медичних і психологічних позицій.
Аварийная событие всегда является следствием образования порочного круга в триаде; транспортное средство - дорога (условия дорожного движения - качество покрытия, метеофакторы, интенсивность движения и т.п.) - человек (участник дорожного движения). В подавляющем большинстве случаев, как свидетельствуют многочисленные исследования на различных видах транспорта и в разных странах мира, критическим остается «человеческий фактор». Транспортныеаварии болеечем в 20% случаев по числу пострадавших относятся к категории крупных, а по своим последствиям, как правило, долгосрочных. Поэтому проблема изучения причин аварийности, повышения эффективности медицинской помощи и ре абилитации пострадавших является актуальной и первоочередной в психофизиологии труда водителей всех видов транспорта. Проведены комплексные психофизиологични исследования среди 300 водителей: 153 тяжелых грузовых автозерновозив, 54 - легких грузовых автомобилей и 92 - пожарных автомашин. В исследованиях были также задействованы 73 пожарных-спасателей и 58 человек - другие специалисты ДСНС и автопредприятий, которые не связаны с риском ДТП (контроль). Психофизиологические исследования проводились с помощью автоматизированной программы «МОРТЕСТ» (вариант «СПАС-10»). Крометого, определяли критическую частоту слияния мельканий (КЧСМ) и уровень самочувствия, активности и настроения по тесту САН в производственных условиях (в отношении водителей зерновозов) и в ходереабилитации личного состава пожарно-спасательной службы Украины. Статистическую обработку данных осуществляли с помощью стандарт ной программы Microsoft Excel и статистического пакета R. Нарастающее физиологическое утомление водителя за рулем негативно влияет на все элементы психоэмоционального состояния в контексте готовности к неожиданным и ожидаемым чрезвычайным ситуациям, что прослежено по тестам КЧСМ и САН (по основным и производным маркерам). Относительно положительного влияния медико-психологической реабилитации (МПР), то, например, уровень неблагоприятной компенсации по тесту Люшера уменьшился почти на 62%, что свидетельствует о положительном влиянии МПР на процессы переработки травматического опыта. Реабилитационные мероприятия обеспечивают актуализацию механизмов преодоления негативных состояний и уменьшения эмоционального стресса за счет комплексного решения проблемы МПР водителей и пострадавших в чрезвычайных ситуациях одновременно с медицинских и психологических позиций. Emergency event is always a consequence of the formation of a circle vicious in the triad; vehicle - road (traffic conditions - quality coatings, meteorological factors, traffic, etc.) - people (road user). In most cases, as evidenced by numerous studies on different types of transport and in various countries of the world, remains critical “human factor”. Traffic accidents in more than 20% of cases affected by the number of classified as large, and in its effects, usually long. Therefore, the problem of studying the causes of accidents, improve the efficiency of medical care and rehabilitation is an urgent priority, and in the psychophysiology of labor of drivers of all types of transport. Psyihofiziologichni conducted comprehensive research among 300 drivers: 153 heavy cargo avtozernovoziv, 54 - light commercial vehicles and 92 - fire vehicles. The study also involved 73 firefighters and 58 - other professionals BFNC and transport companies that are not associated with the risk of road accidents (control). Psychophysiological studies were conducted using an automated program “MORTEST” (version of “SPAS-10”). In addition, to determine the critical flicker fusion frequency (CFFF) and health level, activity and mood on the test HAM in production conditions (for grain drivers) and during rehabilitation personnel Fire and Rescue Service of Ukraine. Statistical data processing was carried out using the standard of Microsoft Excel and the statistical package R. Increasing physiological fatigue of the driver behind the wheel of a negative impact on all elements of the mental and emotional state in the context of preparedness for the unexpected and anticipated emergencies that traced by tests CFFF and HAM (basic and derivatives markers). Regarding the positive effect of medical and psychological rehabilitation (MPR), then, for example, the level of compensation for the adverse test Luscher decreased by almost 62%, reflecting the positive impact of the MPR in the process of processing the traumatic experience. Rehabilitation activities provide updating mechanisms to overcome adverse conditions and reduce emotional stress due to the integrated solution MPR of drivers and victims of emergencies in conjunction with medical and psychological positions. |
|
| Date |
2018-06-21T12:26:25Z
2018-06-21T12:26:25Z 2016 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Особливості відновлення психофізіологічних функцій водіїв автотранспорту на етапах медикопсихологічної реабілітації / Л.М. Шафран, Ю.В. Чумаєва, О.П. Огуленко, С.Г. Сидоренко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2016. — № 4 (46). — С. 34-43. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/139847 616/12-057-073.97 |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Актуальні проблеми транспортної медицини
|
|
| Publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
|
|