«...За право вільно жити і працювати в рідній хаті» (українська еміграційна громада в Ченстохові, Польща у 1921 р.)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/24081/
http://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=46666 |
|
| Title |
«...За право вільно жити і працювати в рідній хаті» (українська еміграційна громада в Ченстохові, Польща у 1921 р.)
«...For the right to live and work freely in my own home» (Ukrainian emigration community in Chenstokhova, Poland in 1921) «...За право свободно жить и работать в родной хате» (украинская эмиграционная громада в Ченстохове, Польша в 1921 г.) |
|
| Creator |
Срібняк, Ігор Володимирович
|
|
| Subject |
Index Copernicus
|
|
| Description |
У статті аналізуються умови перебування інтернованих вояків-українців у таборі Страдом (Ченстохова, Польща), в якому з грудня 1920 і до осені 1921 рр. фактично на цивільному становищі перебували старшини та службовці центральних інституцій та штабів армії УНР (штаб Дієвої армії, Генеральний штаб та частина апарату військового міністерства УНР). На основі використання архівних документів автором було зроблено висновок про те, що таборове повсякдення вояків було позначене значними труднощами, пов’язаними з майже повною відсутністю належних їм грошових виплат. В силу цього значна кількість одружених старшин була змушена шукати роботи поза табором, що дозволяло хоча би тимчасово покращити їх матеріальний стан, а також заощадити гроші на зимовий час. І хоча навесні-влітку 1921 р. заходами українського командування загальну ситуацію в таборі вдалось змінити на краще, чому сприяло й розгортання культурно-освітньої роботи, старшини все одно мали працювати. Але при цьому – попри всі складнощі таборового існування – інтерновані вояки-українці в Честохові продовжували будувати своє життя на військових засадах, сподіваючись на відновлення УНР.
The article analyzes the conditions of stay of interned Ukrainian soldiers in camp Stradom (Chenstokhova, Poland), in which, from December 1920 and until the fall of 1921, officers of the central institutions and headquarters of the Army of the Ukrainian People's Republic were in fact civilian (the headquarters of the Army, the General Staff and a part of the apparatus of the Ministry of War of the UPR). On the basis of the use of archival documents, the author concluded that the camps of the soldiers' everyday life were marked by significant difficulties associated with the almost complete absence of cash payments due to them. As a result, a significant number of married officers were forced to seek work outside the camp, which would at least temporarily improve their material condition, as well as save money for the winter time. And although in spring-summer of 1921 measures of the Ukrainian command helped to change the overall situation in the camp in a better way, as facilitated by the deployment of cultural and educational work, the officers still had to work. However, despite all the complexities of the camp's existence, interned Ukrainian soldiers in Chenstokhova continued to build their lives on a military basis, hoping for the restoration of the UPR. В статье анализируются условия пребывания интернированных воинов-украинцев в лагере Страдом (Ченстохова, Польша), в котором с декабря 1920 и до осени 1921 гг. фактически на цивильном положении находились офицеры и служащие центральных учреждений и штабов армии УНР (штаб Действующей армии, Генеральный штаб и часть аппарата военного министерства УНР). На основе использования архивных документов автором был сделан вывод о том, что лагерная повседневность интернированных была сопряжена со значительными трудностями, связанными с почти полном отсутствием им денежных выплат. Вследствие этого значительное количество семейных офицеров была вынуждена искать работы вне лагеря, что позволяло хотя бы временно улучшить их материальное состояние, а также собрать сбережения на зимнее время. И хотя весной-летом 1921 г. усилиями украинского командования ситуацию в лагере удалось изменить к лучшему, чему благоприятствовало и развертывание культурно-просветительной работы, офицеры все равно должны были работать на приватно. Однако при этом - несмотря на все трудности лагерного существования - интернированные воины-украинцы в Ченстохове продолжали строить свою жизнь на военной основе, надеясь на возрождение УНР. |
|
| Date |
2018-06-16
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/24081/1/I_Sribniak_EFaHD_2018_4_2_IFF.pdf
Срібняк, Ігор Володимирович (2018) «...За право вільно жити і працювати в рідній хаті» (українська еміграційна громада в Ченстохові, Польща у 1921 р.) Evropský filozofický a historický diskurz, 4 (2). с. 24-31. ISSN 2533-4816; 2533-4824 |
|