Encyclopedia of captivity: Ukrainian Aleksandrów
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/24208/
978-83-60456-46-0 |
|
| Title |
Encyclopedia of captivity: Ukrainian Aleksandrów
Енциклопедія полону: український Aleksandrów Энциклопедия плена: украинский Aleksandrów Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Aleksandrów |
|
| Creator |
Срібняк, Ігор Володимирович
|
|
| Subject |
Видані за кордоном (окрім країн СНД)
|
|
| Description |
The book analyzes the conditions of stay and the main manifestations of the cultural and educational activities of interned Ukrainian soldiers in the camp of Alexandróv (Poland) in 1921. Based on the use of a wide range of archival sources, the author concluded that, that the camp of everyday war was marked by considerable difficulties. It has been established in particular that during the first three months of internment in the camp the purity and order were not properly maintained, which led to a deterioration of the sanitary and epidemiological condition of the camp, causing a number of typhoid and other infectious diseases. But gradually, thanks to the efforts of Polish and Ukrainian doctors, the situation in the camp was normalized. A number of educational, cultural and artistic organizations, as well as a cooperative that had a positive influence on the moral spirit of warfare, was founded in Alexandróv. In addition, studying in camp schools, attending various educational courses allowed everyone to refill their knowledge of, which was extremely important in terms of emigration in view of the introduction of interned constructive content. Cultural and artistic organizations as well as the camp press successfully performed an extremely important mission of consolidating the national consciousness of war and strengthening their morale, which largely allowed preventing destructive processes in the environment of the interned. The vast majority of interned Ukrainians were ready to continue to withstand the disadvantages of the camp life, sincerely believing in the ideals of the Ukrainian People's Republic and the inevitability of overthrowing the Bolshevik regime in Ukraine. У книзі аналізуються умови перебування та основні прояви культурно-освітньої діяльності інтернованих вояків-українців у таборі Александрів (Польща) у 1921 р. На основі використання широкого кола архівних джерел автором було зроблено висновок про те, що таборове повсякдення вояцтва було позначене значними труднощами. Встановлено зокрема, що в перші три місяці інтернування на території табору не підтримувалися належним чином чистота і порядок, що призвело до погіршення санітарно-епідеміологічного стану табору, спричинивши низку захворювань на тиф та інші інфекційні хвороби. Але поступово завдяки зусиллям польських та українських лікарів ситуація в таборі нормалізувалась. В Александрові була заснована ціла низка освітніх, культурно-мистецьких організацій, а також кооператив, що позитивно вплинуло на моральний дух вояцтва. Крім того, навчання в таборових школах, відвідування різноманітних освітніх курсів дозволяли всім бажаючим поповнити запас своїх знань, що було надзвичайно важливим в умовах еміграції з огляду на привнесення в життя інтернованих конструктивного змісту. Культурно-мистецькі організації, а також таборова преса досить успішно виконали надзвичайно важливу місію скріплення національної свідомості вояцтва та зміцнення їх морального духу, що значною мірою дозволило запобігти деструктивним процесам у середовищі інтернованих. Переважна більшість інтернованих українців була готова й надалі витримувати невигоди таборового існування, щиро вірячи в ідеали Української Народної Республіки та неминучість повалення більшовицької влади в Україні. В книге анализируются условия пребывания и основные проявления культурно-просветительной деятельности воинов-украинцев в лагере Александров (Польша) в 1921 г. На основе использования широкого круга архивных источников автором был сделан вывод о том, что лагерная повседневность интернированных была сопряжена со значительными трудностями. В частности установлено, что в первые три месяца интернирования на территории лагеря должным образом не поддерживались чистота и порядок, что привело к ухудшению санитарно-эпидемиологического состояния лагеря, спровоцировав ряд заболеваний на тиф и другие инфекционные болезни. Однако постепенно благодаря усилиям польских и украинских врачей ситуация в лагере нормализировалась. В Александрове был основан целый ряд культурно-образовательных организаций, а также кооператив, что позитивно отразилось на моральном духе интернированных. Кроме того, учеба в лагерных школах, посещение различных образовательных курсов позволили всем желающим пополнить запас своих знаний, что было очень важным в условиях эмиграции, т.к. это привнесло в жизнь интернированных конструктивное содержание. Культурно-творческие организации, а также лагерная пресса довольно успешно выполнили свою чрезвычайно важную миссию укрепления национального самосознания и морального духа интернированных солдат и офицеров армии УНР, что позволило предотвратить распространение деструктивных процессов в их среде. Большинство интернированных украинцев было готово и в дальнейшем преодолевать все неудобства лагерного существования, искренне веря в идеалы Украинской Народной Республики и неминуемость свержения большевистской власти в Украине. W książce zostały przeanalizowane warunki pobytu i główne przejawy działalności kulturalno-edukacyjnej internowanych żołnierzy-Ukraińców w obozie w Aleksandrowie (Polska) w 1921 r. Po opracowaniu znacznej liczby źródeł archiwalnych autor udowadnia, że obozowemu życiu internowanych towarzyszyły znaczne trudności. Udowodnione, że w pierwszych trzech miesiącach internowania czystość i porządek w obozie nie zostały zachowane, co doprowadziło do pogorszenia stanu sanitarnego i epidemiologicznego obozu, powodując szereg chorób zakaźnych. Stopniowo, dzięki wysiłkom polskich i ukraińskich lekarzy, sytuacja w obozie znormalizowała się. W obozie w Aleksandrowie zostały założone organizacje edukacyjne i artystyczno-kulturalne, a także spółdzielnie. Miało to pozytywny wpływ na morale internowanych. Ponadto nauka w obozowych szkołach, uczęszczanie na różne kursy pozwolały żołnierzom uzupełnić swoją wiedzę, było to niezwykle ważne na emigracji, pozwalało bowiem internowanym konstruktywne wypełnić czas pobytu w obozie. Organizacje kulturalne i artystyczne, a także prasa obozowa pomyślnie wykonała niezwykle ważna misję umacniania świadomości narodowej i morale żołnierzy, co w dużej mierze pozwoliło zapobiec destrukcyjnym procesom w środowisku internowanych. Większość internowanych była gotowa aby nadal wytrzymać niedogodności związane z obozowym życiem szczerze wierząc w ideały Ukraińskiej Republiki Ludowej i nieuchronnosc obalenia władzy sowieckiej na Ukrainie. |
|
| Publisher |
Międzynarodowy konsorcium naukowo-edukacyjny im. Luciena Febvra
|
|
| Date |
2018-09-10
|
|
| Type |
Монографія
NonPeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/24208/1/I_Sribniak_Aleksandr%C3%B3w_2018_IFF.pdf
Срібняк, Ігор Володимирович (2018) Енциклопедія полону: український Aleksandrów Одноосібна. Międzynarodowy konsorcium naukowo-edukacyjny im. Luciena Febvra, Warszawa-Paryż. |
|