«Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24394/
http://istorstudio.kubg.edu.ua/index.php/journal/index |
|
Title |
«Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.)
«We carry a cross... in a thorn wreath of spiny wires...» (interned Ukrainian soldiers in Stshalkovo camp, Poland in 1922-1923) «Несём мы крест… в терновом венке колючей проволоки…» (интернированные воины-украинцы в лагере Стшалково, Польша в 1922-1923 гг.) |
|
Creator |
Срібняк, Ігор Володимирович
|
|
Subject |
Index Copernicus
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
|
Description |
У статті аналізуються моральний стан та умови перебування інтернованих вояків-українців у таборі Стшалково (Польща) у другій половині 1922-1923 рр. На основі використання широкого кола архівних джерел автором було зроблено висновок про те, що таборове повсякдення вояцтва було позначене значними труднощами. Відсутність будь-яких матеріальних ресурсів, не завжди достатнє та якісне харчування, брак палива для обігріву бараків, – призводило до того, що частина вояків-українців втрачала національні морально-ціннісні орієнтири. Для запобігання деморалізації українського вояцтва командування групи намагалось активізувати культурно-освітню роботу в таборі, але це не завжди призводило до позитивних результатів. Дехто з числа інтернованих не витримував тягаря безрадісного та обтяжливого таборового повсякдення, та залишав табір у пошуках кращих умов існування. Найнебезпечнішим для таборян стала розкладова діяльність більшовицьких агентів, чому сприяло оголошення амністій учасникам антирадянських формувань та появою у таборах радянських дипломатів. Командування інтернованих Військ Української Народної Республіки намагалось у різний спосіб мінімізувати наслідки заподіяної цим деморалізації частини вояцтва, проте дехто з інтернованих все ж таки спокусився обіцянками більшовиків та повернувся до радянської України. Для тих, хто залишався в таборі, були створені виробничі майстерні, які продовжили свою діяльність і після ліквідації табору (в них продовжувала працювати досить численна група колишніх таборян цивільному становищі). The article analyzes the moral condition and conditions of the interned Ukrainian soldiers in Stshalkovo (Poland) camp in the second half of 1922-1923. Based on the use of a wide range of archival sources, the author concluded that, that the camp of everyday war was marked by considerable difficulties. Absence of any material resources, not always sufficient and high-quality food, lack of fuel for the heating of the huts, led to the fact that a part of the Ukrainian soldiers lost national moral values. To prevent the demoralization of Ukrainian warfare, the command of the group tried to intensify the cultural and educational work in the camp, but this did not always lead to positive results. Some of the interned did not withstand the burden of a hideous and burdensome camp expulsion, and left the camp in search of better living conditions. The most dangerous for the Interned was the scheduled activity of the Bolshevik agents, what prompted the announcement of amnesty to participants of anti-Soviet formations and the appearance of Soviet diplomats in camps. The command of the interned Army of the Ukrainian People's Republic tried in various ways to minimize the consequences of the demoralization of the part of the war; however, some of the interned people were still tempted by the promises of the Bolsheviks and returned to Soviet Ukraine. For those who stayed in the camp, production workshops were created, which continued their activities after the abolition of the camp (in them a rather large group of ex-interned continued to work in a civilian position). В статье проанализированы условия пребывания и моральное состояние интернированных воинов-украинцев в лагере Стшалково (Польша) в 1922-1923 гг. Доказано, что быт интернированных в это время был сопряжён со значительными трудностями, обусловленными почти полным отсутствием материальных средств у Державного центра УНР в изгнании, недостатком дров для обогрева бараков, некачественным питанием, несоблюдением санитарно-гигиенических норм. Для улучшения их состояния были созданы производственные мастерские, которые продолжили свою роботу и после ликвидации лагеря благодаря тому, что в Стшалково продолжала оставаться многочисленная группа ветеранов армии УНР на цивильном положении. |
|
Publisher |
Київський університет імені Бориса Грінченка
|
|
Date |
2018-08-15
|
|
Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
Format |
text
|
|
Language |
uk
|
|
Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24394/1/I_Sribnyak_KIS_2018_1%286%29_IFF.pdf
Срібняк, Ігор Володимирович (2018) «Несемо ми хрест… в терновім вінку колючих дротів…» (інтерновані вояки-українці в таборі Стшалково, Польща у 1922-1923 рр.) Київські історичні студії (1(6)). с. 33-43. ISSN 2524-0749; 2524-0757 |
|