КУЛЬТУРНЫЕ КОДЫ АКМЕИЗМА И ТВОРЧЕСТВО АННЫ АХМАТОВОЙ
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
КУЛЬТУРНЫЕ КОДЫ АКМЕИЗМА И ТВОРЧЕСТВО АННЫ АХМАТОВОЙ
CULTURAL CODES OF AKMEISM AND THE POETRY OF ANNA ACHMATOVA КУЛЬТУРНІ КОДИ АКМЕЇЗМУ І ТВОРЧІСТЬ АННИ АХМАТОВОЇ |
|
| Creator |
Poltavtseva, Natalia
|
|
| Description |
В статье рассматриваются философия культуры, поэтика и культурные коды одного из самых влиятельных литературно-эстетических течений Серебряного века – акмеизма. В ситуации культурной неопределенности и смены культурных парадигм акмеизм как одно из первых «неклассических» течений русской поэзии кардинально пересматривает как функции поэта – автора акмеистического текста, так и архитектонику самого текста, а также иерархию культурных «образцов» и принципы создания культурных кодов акмеизма. Данные проблемы исследуются на репрезентативном примере поэзии Анны Ахматовой. В творчестве поэта выделяются и анализируются такие культурные тематизмы, как обращение к «вечным образам» культуры, которые становятся не столько культурными образцами, сколько материалом для двойной культурной символизации. Большое внимание уделяется также соотношению возвышенно поэтического с бытовым как модификации актуальной по сей день проблемы взаимоотношений сакрального и обыденного. В результате утверждается положение о том, что так называемый реализм творчества поэта – новая неоклассика, в которой работают иные творческие стратегии, чем в предыдущих классических парадигмах. Гипотеза работы: полемика с символизмом была частью более общей задачи – радикальным отказом акмеизма от старой «романтической» философии культуры и от классической метафизики в пользу феноменологии и мира повседневности.
In this article the philosophy of culture, poetics and cultural codes of one of the most influential literary and esthetic currents of the Silver century – acmeism are considered. In the situation of cultural uncertainty and change of cultural paradigms the acmeism as one of the first “nonclassical” currents of the Russian poetry cardinally reconsiders as the basic function of the poet – the author of the akmeist’s text, and a very tectonics of the text, and also hierarchy of cultural “patterns” and the principles of creation of cultural codes of acmeism.These problems are investigated on a representative example of the poetry of Anna Akhmatova. In the works of the poet are identified and analyzed such cultural motives, as an appeal to “eternal images” of culture, which become not so much cultural samples, as the material for the double cultural symbolization. Great attention is also paid to the ratio of the sublimely poetic with routine as modifications relevant to the present day problems of the relationship of the sacred and the mundane. The result affirms the position that so-called realism of the poet is in reality the new neoclassic, which employs different creative and poetic strategy than in the previous classical paradigms.Work hypothesis: polemic with symbolism was a part of more general task – radical refusal of old “romantic” philosophy of culture and of classical metaphysics in favor of phenomenology and the world of daily occurrence. У статті розглянуто філософію культури, поетику і культурні коди однієї з найвпливовіших літературно-естетичних течій Срібного віку – акмеїзму. У ситуації культурної невизначеності та зміни культурних парадигм акмеїзм як одна з перших «некласичних» течій російської поезії кардинально переглядає як функції поета – автора акмеїчного тексту, так і архітектоніку самого тексту, а також ієрархію культурних «зразків» і принципи створення культурних кодів акмеїзму. Дані проблеми досліджено на репрезентативному прикладі поезії Анни Ахматової. У творчості поетеси виокремлено та проаналізовано такі культурні тематизми, як звернення до «вічних образів» культури, що стають не стільки культурними зразками, скільки матеріалом для подвійної культурної символізації. Значну увагу приділено також співвідношенню піднесено поетичного з побутовим як модифікації актуальної донині проблеми взаємовідносин сакрального й буденного. В результаті стверджується положення про те, що так званий реалізм творчості поета – нова неокласика, в якій працюють інші творчі стратегії, ніж у попередніх класичних парадигмах. Гіпотеза роботи: полеміка з символізмом була частиною більш загального завдання – радикальною відмовою акмеїзму від старої «романтичної» філософії культури і від класичної метафізики на користь феноменології та світу повсякденності. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2016-10-30
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/212
10.28925/2311-259X.2016(3)23187 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Nr 3(15) (2016)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 3(15) (2016) Синопсис: текст, контекст, медиа; № 3(15) (2016) Synopsis: Text, Context, Media; No 3(15) (2016) 2311-259X 10.28925/2311-259X.2016(3) |
|
| Language |
rus
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/212/207
|
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Natalia Poltavtseva
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|