Функціональні особливості вступної ремарки в драматичному творі
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Функціональні особливості вступної ремарки в драматичному творі
Функциональные особенности вступительной ремарки в драматическом произведении Functional features of the introductory stage direction in drama |
|
| Creator |
Kapeliukh, Dmytro
|
|
| Description |
Поетика ремарки, її співвіднесення з репліковою частиною тексту в творчості драматургів різних країн та історичних епох останнім часом викликає все більший інтерес сучасної як мовознавчої, так і літературознавчої науки (праці Б. Голубовського, К. Поліщука, С. Кржижановського, Н. Ніколіної, Н. Іщук-Фадєєвої, М. Сулими, С. Хороба, А. Зоріна, А. Габдулліної та ін.).Тому актуальність статті полягає в дослідженні типологізації ремарок відповідно до їх функцій у тексті драматичного твору. Метою розвідки є розгляд найбільш дискусійних питань літературознавчого означення вступної ремарки, її функцій та місця в загальній структурі драматургічного тексту.Для подальших літературознавчих досліджень слід насамперед проаналізувати типологічну класифікацію ремарки як структурного елементу драматургічного твору. Вітчизняні наукові праці недостатньо широко охоплюють проблематику ремарки та її співвідношення з репліками в контексті композиції драматичного твору. Сценічні ремарки доцільно поділити на такі типи: вступні, внутрішньосценічні, заключні, міжреплікові. Цю розвідку присвячено дослідженню вступної ремарки, головна функція якої полягає в попередньому ознайомленні читача з часовими та просторовими обставинами відтворюваної сюжетної дії.Автором було зосереджено увагу на питаннях семантичних особливостей вступної ремарки на прикладі драматичних творів вітчизняної та зарубіжної літератури. Опрацьовано найбільш значущі праці вітчизняних та іноземних науковців з цієї проблеми. Проаналізовано місце вступної ремарки в загальній структурі драматургічного тексту.Загалом проблема співвідношення вступної ремарки з драматичним текстом автора, її сценічне втілення театральним режисером усе ще залишається відкритою і потребує подальших досліджень.
Поэтика ремарки, ее соотношение с репликовой частью текста произведения в творчестве драматургов разных стран и исторических эпох в последнее время вызывает все больший интерес со стороны современной как языковедческой, так и литературоведческой науки (работы Б. Голубовского, К. Полищука, С. Кржижановского, Н . Николиной, Н. Ищук-Фадеевой, М. Сулимы, С. Хороба, А. Зорина, А. Габдуллиной и др.).Поэтому актуальным является анализ типологизации ремарок в соответствии с функциями, которые они выполняют в тексте драматического произведения. Цель статьи – исследование наиболее дискуссионных вопросов литературоведческого определения вступительной ремарки, ее функций и места в общей структуре драматургического текста.Для дальнейших литературоведческих исследований следует разработать типологическую классификацию ремарки как структурного элемента драматургического произведения. Отечественные научные работы недостаточно широко охватывают проблематику ремарки и ее соотношение с репликами с точки зрения композиционного расположения в тексте драматургического произведения. Сценические ремарки целесообразно разделить на следующие типы: вступительные, внутрисценические, заключительные, междурепликовые. Данная работа посвящена исследованию вступительной ремарки, главная функция которой заключается в предварительном ознакомлении читателя с временными и пространственными обстоятельствами, воспроизводимыми сюжетным действием.Автором было сосредоточено внимание на вопросах семантических особенностей вступительной ремарки на примере драматических произведений отечественной и зарубежной литературы. Рассмотрено наиболее значимые работы отечественных и зарубежных ученых по данной проблеме. Проанализировано положение вступительной ремарки в общей структуре драматургического текста.Проблема соотношения вступительной ремарки с драматическим текстом автора, ее сценическое воплощение театральным режиссером все еще остается открытой и требует дальнейших исследований. Stage direction’s poetic and its correlation with the exchange part of the text are excited a great interest. This question is observed on the material of playwrights’ works from different countries and historical epochs. This problem is observed by well-known linguists and literary critics such as B. Golubovsky, S. Krzhizhanovsky, N. Nikolina, N. Ischuk-Fadeeva, M. Sulyma, S. Khorob, A. Zorin, A. Gabdullina, etc.The article deals with the problems of the stage directions’s classification according to their functions in the dramatic works. The aim of the article is to study the spectrum of the most debatable problems of the terminological definition of the introductory stage direction, its functions, places and conceptual corpus in the general structure of the dramatic text.For further literary studies, the typological classification of the stage direction as a structural element of a dramatic work should be investigated. Works of Ukrainian scientist have not studied the wide spectrum of the stage direction’s problems and its relations with the lines included compositional arrangement in the text of the dramatic work. In our opinion, the stage directions can be divided into the introductory stage directions, intraclassical stage directions, final stage directions, intercostal stage directions. Its main function is preliminary acquaintance of the reader with the temporal and spatial circumstance of the reproduced action’s plot.The author focused his attention on the issues of introductory stage direction’s semantic peculiarities on the material of national and foreign dramatic texts. The most special works of national and foreign scientists about this problem are analyzed. Varieties of the introductory stage direction and it’s place in the general structure of dramatic text are explored.In general, the problem of correlation between the introductory stage direction and the author’s dramatic text, its stage performance by the theatrical director is still opened and will be required further research. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2018-10-31
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document |
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/311
10.28925/2311-259x.2018.3.3 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Nr 3(23) (2018)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 3(23) (2018) Синопсис: текст, контекст, медиа; № 3(23) (2018) Synopsis: Text, Context, Media; No 3(23) (2018) 2311-259X 10.28925/2311-259x.2018.3 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/311/287
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/311/334 http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/311/336 http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/311/337 |
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Dmytro Kapeliukh
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|