Фортифікаційні пам’ятки у соціокультурному контексті: європейські тренди(ранній Новий час та ХІХ ст.)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24573/
|
|
| Title |
Фортифікаційні пам’ятки у соціокультурному контексті: європейські тренди(ранній Новий час та ХІХ ст.)
Фортификационные памятники в социокультурном контексте: европейские тренды (раннее Новое время и ХІХ в.). Fortification monuments in the socio-cultural context: European trends (early modern times and the 19th century) |
|
| Creator |
Іванюк, Олег Леонідович
Ковальов, Євген Аркадійович |
|
| Subject |
Web of Science
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
|
| Description |
Мета дослідження полягає у з’ясуванні культурної значущості міських фортифікаційних споруд. Методологія дослідження включає використання загальних логічних методів наукового пізнання: аналізу, синтезу, аналогії, а також спеціальних історичних дослідницьких методів: генетичного, що застосовувався для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та явищами, порівняльного – для з’ясування загального та особливого в історичних процесах; важливим методологічним принципом дослідження є культурна контекстуалізація форти-фікаційних пам’яток, себто ставлення до них як до складника міського культурного ландшафту. Наукова новизна. Продемонстровано, як міські фортифікаційні споруди поступово внаслідок складної взаємодії політичних, соціальних та економічних процесів перетворилися на частину історичної спадщини, варту збереження і дослідження. Висновок. Досліджена значущість фортифікаційних споруд у містобудівних практиках у Європі, переважно на прикладі Франції, впродовж раннього Нового часу (XVII–XVIII cт.) та ХІХ ст. у соціокультурному контексті. У зв’язку з утвердженням в європейських державах абсолютистських режимів та пришвидшенням темпів урбанізації поширилася концепція "відкритого міста", звільненого від укріплень. Однак під впливом романтизму в ХІХ ст. пам’ятки оборонного зодчества були оцінені як важлива частина історико-культурної спадщини, а заразом почалася розробка методології та практичних засобів їх дослідження, консервації та реставрації.
Цель исследования заключается в выяснении культурной значимости городских фортификационных сооружений. Методология исследования включает использование общих логических методов научного познания: анализа, синтеза, аналогии, а также специальных исторических исследовательских методов: генетического, применявшегося для выявления причинно-следственных связей между событиями и явлениями, сравнительного – для выяснения общего и особенного в исторических процессах; важным методологическим принципом исследования является культурная контекстуализация фортификационных памятников, то есть отношение к ним как к части городского культурного ландшафта. Научная новизна. В статье продемонстрировано, как городские фортификационные сооружения постепенно вследствие сложного взаимодействия политических, социальных и экономических процессов превратились в часть исторического наследия, достойную сохранения и изучения. Вывод. Исследовано значение фортификационных сооружений в градостроительных практиках в Европе, преимущественно на примере Франции в течение раннего Нового времени (XVII–XVIII вв.) и XIX в. в социокультурном контексте. В связи с утверждением в западноевропейских государствах абсолютистских режимов и ускорением темпов урбанизации распространилась концепция "открытого города", освобожденного от укреплений. Однако под влиянием романтизма в XIX в. памятники оборонного зодчества были оценены как важная часть историко-культурного наследия, а вместе с тем началась разработка методологии и практических средств их исследования, консервации и реставрации. The purpose of the article is to identify the cultural significance of urban fortification structures. The methodology of the study includes the use of general logical methods of scientific knowledge: analysis, synthesis, analogy, as well as particular historical research methods: genetic, used to identify the causes and consequences of events, and comparative – to clarify the general and specific in historical processes; In addition, an essential methodological principle of research is the cultural contextualization of fortification monuments, which means treating them as part of the urban cultural landscape. Scientific novelty. The article shows how the urban fortification structures gradually, due to the complex interaction of political, social and economic processes, have become a part of the historical heritage worthy of preservation and study. Conclusions. The article reveals the importance of fortification structures in urban planning practices in Europe, mainly in the case of France, during the early modern times (XVII–XVIII centuries) and ХIX century, in a socio-cultural context. It is shown that in connection with the assertion of absolutist regimes in European states and the growing scale of urbanization, the concept of "open city", freed from fortifications, has spread. However, under the influence of romanticism in Europe in the XIX century fortification monuments were assessed as an essential part of the historical, cultural heritage. A particular methodology was created for the research, conservation, and restoration of such monuments. |
|
| Publisher |
Міленіум
|
|
| Date |
2018
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24573/1/Visnyk_2_2018-105-108%20Ko%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA.pdf
Іванюк, Олег Леонідович та Ковальов, Євген Аркадійович (2018) Фортифікаційні пам’ятки у соціокультурному контексті: європейські тренди(ранній Новий час та ХІХ ст.) Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (2). с. 105-108. ISSN 2226-3209; 2409-0506 |
|