Фортифікаційні пам’ятки у культурному контексті: український досвід (ранній новий час та ХІХ ст.)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24575/
|
|
| Title |
Фортифікаційні пам’ятки у культурному контексті: український досвід (ранній новий час та ХІХ ст.)
Фортификационные сооружения в культурном контексте: украинский опыт (раннее новое время и ХІХ ст.) Fortification monuments in the cultural context – Ukrainian experience (early modern times and the 19th century) |
|
| Creator |
Іванюк, Олег Леонідович
Ковальов, Євген Аркадійович |
|
| Subject |
РИНЦ
Web of Science Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
|
| Description |
Мета дослідження полягає у виявленні культурного значення міських фортифікаційних споруд на українських теренах, що належали Російській імперії. Методологія дослідження включає використання загальних логічних методів наукового пізнання: аналізу, синтезу, аналогії, а також спеціальних історичних дослідницьких методів: генетичного, що застосовувався для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та явищами, і порівняльного – для з’ясування загального та особливого в історичних процесах; крім того, важливим методологічним принципом дослідження є культурна контекстуалізація фортифікаційних пам’яток, себто ставлення до них як до складника міського культурного ландшафту. Наукова новизна статті розкривається у тому, що в ній досліджено перетворення українських фортифікаційних споруд з суто військових об’єктів на історико-культурні пам’ятки. Висновок. З другої половини XVIII ст. в українських землях, які перебували у складі Російської імперії, поширилася концепція «відкритого міста», звільненого від укріплень, що призвело до знищення значної частини міських фортифікаційних споруд. Проте завдяки розвитку впродовж ХІХ ст. археологічної науки фортифікаційні пам’ятки були оцінені як важлива частина культурної спадщини та складник міського культурного ландшафту, вартий дослідження і збереження. Важливу роль у цій справі з кінця ХІХ ст. відігравали наукові товариства. Цель исследования заключается в выявлении культурного значения городских фортификационных сооружений, располагавшихся на украинских землях, принадлежавших Российской империи. Методология исследования включает использование общих логических методов научного познания: анализа, синтеза, аналогии, а также специальных исторических исследовательских методов: генетического, применявшегося для выявления причинно-следственных связей между событиями и явлениями, и сравнительного – для выяснения общего и особенного в исторических процессах; кроме того, важным методологическим принципом исследования является культурная контекстуализация фортификационных памятников, то есть отношение к ним как к части городского культурного ландшафта. Научная новизна статьи раскрывается в том, что в ней исследована трансформация украинских фортификационных сооружений из собственно военных объектов в историко-культурные памятники. Вывод. Со второй половины XVIII в. на Украину, входившую в состав Российской империи, распространилась концепция «открытого города», свободного от укреплений, что стало причиной уничтожения значительной части городских фортификационных сооружений. Но благодаря развитию в течение ХІХ в. археологической науки фортификационные памятники были оценены как важная часть исторического наследия и элемент городского культурного ландшафта, достойный изучения и сохранения. Важную роль в этим деле с конца ХІХ в. играли научные общества. The purpose of the article is to identify the cultural significance of urban fortification structures located on Ukrainian lands belonging to the Russian Empire. The methodology of the study includes the use of general logical methods of scientific knowledge: analysis, synthesis, analogy, as well as special historical research methods: genetic, used to identify the causes and consequences of events, and comparative – to clarify the general and particular in historical processes; In addition, an important methodological principle of research is the cultural contextualization of fortification monuments, which means treating them as part of the urban cultural landscape. Scientific novelty. The scientific novelty of the article is in the study of the transformation of Ukrainian fortifications from military objects into historical and cultural monuments. Conclusion. From the second half of the 18th century, the concept of an "open city" free from fortifications spread to Ukraine, which was part of the Russian Empire. This caused the destruction of a significant part of urban fortifications. But thanks to the development during the 19th century archaeological science fortification monuments were assessed as an important part of the historical heritage and an element of the urban cultural landscape, worthy of study and preservation. An important role in this matter since the end of the 19th century played scientific societies. |
|
| Publisher |
НАКККіМ; К.: Міленіум
|
|
| Date |
2018
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24575/1/Visnyk_3_2018%20Ko%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA.pdf
Іванюк, Олег Леонідович та Ковальов, Євген Аркадійович (2018) Фортифікаційні пам’ятки у культурному контексті: український досвід (ранній новий час та ХІХ ст.) Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. (3). с. 134-137. ISSN 2226-3209 |
|