Шлюбно-родині взаємини як об’єкт філософського осмислення
Dspace iRKNEU
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Шлюбно-родині взаємини як об’єкт філософського осмислення
Matrimony-borne relations as the object of philosophic concept Брачно-семейные отношения как объект философского осмысления |
|
| Creator |
Білоножко, Євгеній Павлович
Bilonozhko, Yevgeniy Билоножко, Евгений Павлович |
|
| Subject |
глобалізм
вестернізація постродина-родина індивідуалізм консерватизм ліберальний неоекономічний утилітаризм globalise westernisation post-family-family individualism conservatism liberal neo-economic utilitarianism глобализм вестернизация постосемейная-семья индивидуализм консерватизм неолиберальный неоэкономический утилитаризм 17.023.32 |
|
| Description |
Дисертація присвячена з’ясуванню соціально-філософських засад, у порівняльному зрізі, шлюбно-родинних взаємин. Ґрунтуючись на аналізі провідних соціально-філософських та антропологічних теорій ХХ ст. автор пропонує власне визначення термінів „шлюб”, „сім’я”, у контексті глобальних змін у економіці, суспільно-політичному, культурному та світоглядному житті західної цивілізації. Проблема досліджується на основі класифікації дослідників на два напрямки: консервативний та ліберальний. Даний поділ заснований на ставленні дослідників до явища змін у сімейному житті та трактуванні сім’ї з огляду на прокреаціонізм чи принцип буття разом (творення спільноти). Дисертаційна робота доводить, що обидва напрямки перебувають у антагоністичному ставленні один до одного та практично не виходять (і не можуть вийти) на рівень діалогу з огляду на різне визначення, чим є сім’я та шлюб. Також дані підходи стоять перед загрозою деградації до своїх крайніх проявів релятивізму (лібералізм) та утилітаризму (консерватизм). В роботі критично осмислене соціологічно-психологічне уявлення про сім’ю, яке засноване на культурному та статистичному аналізі даної сфери, з огляду на те, що такий підхід девальвує ці явища до певного соціального прояву, ігноруючи онтологічне значення сім’ї в соціальному бутті. This thesis is intended for explaining of social and philosophic rules in the comparative example (pattern) of family and matrimonial relations. Basing on the analysis of main social-philosophical and anthropological theories of XX century the author suggests his own definitions of terms like „matrimony” and „family” in the context of global economic changes, social-political, cultural and outlook life of Western-European civilisation. This problem is studied on the basis of research classification on two approaches: conservative and liberal. This division derives from approach of researchers towards the phenomenon of changes in the family life and treatment of family from two different points of view – procreationism or „being together” (creation of social community). This thesis proves that two approaches are opposite one to another and in practice they do not (cannot) enter the level of a dialog because of different explanations of terms „family” or „matrimony”. Also these approaches are before danger of degradation to their extreme manifestation of relativism (liberalism) or utilitarianism (conservatism). The thesis presents critical view on social-psychological interpretation of the family relying on cultural and statistical analysis of the certain sphere from such a point of view that this approach devaluates these phenomena into the basic social phenomenon and ignoring ontological meanings of a family in social life. Диссертация посвящена поиску социально-философского базиса брачно-семейных отношений. Основываясь на анализе основных социально-философских и антропологических теорий ХХ ст., автор предлагает собственное определение терминов «брак» и «семья» ориентируясь на глобальные изменения в экономике, общественно-политической и культурной жизни западной цивилизации. Выделяется три уровня понимания «брака» и «семьи», как юридического, культурно-исторического и обыденно-медиального. Важно подчеркнуть, что значение терминов в каждом из представленных пониманий может варьироваться от тождественного до взаимоисключающего. Множественность трактовок способствует семейно-брачной не стабильности, результатом чего есть демографическая коллапс. Исследование проблемы ведется в контексте двух философских направлений: консервативного и либерального. Выбор этих направлений обусловлен взглядами их представителей на эволюцию института семьи и понимании семьи с позиции прокреационизма или принципа совместного бытия (создания общества). В рамках либерального направление рассматриваются неоекономические теории где подняты проблемы матримониального рынка, семейного капитала, патернализма. Особенно выделено к рассмотрению понятие „социальный капитал” как комплекс межличностных отношений, который начинает формироваться на основе семьи и есть гарантом прогресса в развитие общества. Критикуются радикальное феминистическое понимание семьи как асоциального, в связи с игнорированием деторождения и биологического пола. Консервативное направление рассматривается с позицией католической социальной доктрины. Особое внимание уделяется аксиологическому пониманию семьи как первичного социального института, от автономии и развития которого зависит общесоциальное благополучие. Брачно-семейные отношения, в консервативном понимании, основаны на ценностном понимание личности человека. В диссертации доказывается, что оба направления пребывают в антагонистическом противостоянии и практически не выходят (и не могут выйти) на уровень диалога из-за разного понимания брака и семьи. Также они стоят перед опасностью деградации в сторону своих крайностей – релятивизма (либерализм) и утилитаризма (консерватизм). В работе критически осмыслено социологические и психологическое представление о семье, которое основано на культурном и статистическом анализе данной сферы, связи с тем, что такой подход девальвирует эти явления к определенному социальному проявлению, игнорируя онтологическое значение семьи в социальном бытие. Даная гипотеза основана на выборочном анализе брачно-семейных отношениях (соотношение деторождение, количестве разводов и браков, росте ВВП) в Украине, Таджикистане, Польше, России, что позволяет говорить об отсутствие универсальных формул семейного счастья. |
|
| Publisher |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
|
| Contributor |
Савчук, Микола Петрович
|
|
| Date |
2018-11-12T12:19:02Z
2018-11-12T12:19:02Z 2010-11-29 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
Білоножко Є. П. Шлюбно-родині взаємини як об’єкт філософського осмислення : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 / Білоножко Євгеній Павлович ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2010. – 19 с.
http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/26254 |
|
| Language |
uk
|
|