Запис Детальніше

Уенерівська конспірація в Бессарабії: створення підпільних структур та їх організаційно-бойова діяльність на півдні України (1921 р.)

Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Relation http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24754/
http://journalrusin.ru
 
Title Уенерівська конспірація в Бессарабії: створення підпільних структур та їх організаційно-бойова діяльність на півдні України (1921 р.)
The UPA underground in Bessarabia: its structures and organizational and military activity in southern Ukraine (1921)
УНР-овская конспирация в Бессарабии: создание подпольных структур и их организационно-боевая деятельность на юге Украины (1921 г.)
 
Creator Срібняк, Ігор Володимирович
Палієнко, Марина Ганнадіївна
 
Subject Scopus
Web of Science
 
Description У статті здійснено аналіз процесу створення на теренах Бессарабії підпільних антибільшовицьких структур уенерівської політичної приналежності та деякі епізоди
їх організаційно-бойової діяльність на півдні України впродовж 1921 р. Вже наприкінці зими 1921 р. у цьому регіоні була розгорнута І (Південна) повстанська група
армії УНР на чолі з генералом А. Гулим-Гуленко, та започатковане таємне відрядження до України старшин-організаторів повстанських загонів. У вересні 1921 р. у
Бессарабії було розпочато формування т.зв. Бессарабської групи повстанської армії УНР, що мала перетнути більшовицько-румунський кордон та ініціювати повстання
на південному заході України. В ніч з 18 на 19 листопада нею була здійснена спроба захопити місто Тирасполь, яка закінчилась невдачею. Поразка цього виступу приз-
вела до згортання партизансько-повстанського руху на півдні України та демонтажу всього уенерівського підпілля в Бессарабії.
In the article an attempt is made to disclose the process of creating the activity in Bessarabia and in the south of Ukraine of underground anti-Bolshevik structures of the UNR political direction. On the territory of Mykolaiv, Odessa, Kherson, part of the Podolsky and Ekaterinoslav provinces, the 1st Rebel Army Group of the UNR headed by General A.Gulyj-Gulenko was deployed. The next step was to divide the group into five rebel areas, establish their headquarters and intelligence services. The chiefs of the districts were tasked with preparing a general armed uprising. Officers with experience of insurgent work were sent to replace the posts at headquarters from Poland and Romania, to facilitate the process of sending them across the border, checkpoints were created.
Coordinated the work of all the structures of the headquarters of the group, which was in Chisinau. In September 1921, the staff was asked to begin the formation of the Southern (Bessarabian) shock detachment, which, according to the political leadership of the UPR, was to cross the Soviet-Romanian border and to initiate an uprising in the south of Ukraine in order to divert the attention of the Bolsheviks from the direction of the main attack. In October 1921, an order was issued to begin active offensive operations in the south of Ukraine, but because of the lack of weapons, their implementation was postponed several times.
Only on the night of November 18-19 the percussion force crossed the Dniester and made an attempt to seize Tiraspol. However, due to the inconsistency of the actions and the quantitative superiority of the Bolshevik troops, it was not crowned with success. After many hours of fighting, the rebels were forced to retreat to the Dniester and begin its formation under double fire – Soviet and Romanian border guards. The failures of this speech led to a general weakening of the partisan movement in the south of Ukraine and almost complete dismantling of the UNR conspiracy in Bessarabia.
В статье предпринята попытка раскрыть процесс создания та деятельности в Бессарабии и на юге Украины подпольных антибольшевистских структур УНР-овского политического направления. На территории Николаевской, Одесской, Херсонской, части Подольской и Екатеринославской губерний была развернута 1-ая Повстанческая группа армии УНР во главе с генералом А.Гулым-Гуленко. Следующим шагом стало разделение группы на пять повстанческих районов, создание их штабов и служб разведки. Перед начальниками районов была поставлена задача подготовки всеобщего вооруженного восстания. Для замещения должностей в штабах с Польши и Румынии направлялись офицеры с опытом повстанческой работы, для облегчения процесса их отправки через границу были созданы контрольно-пропускные пункты.
Координировал работу всех структур штаб группы, который находился в Кишинёве. В сентябре 1921 г. перед штабом было поставлено задание начать формирование Южного (Бессарабского) ударного отряда, который по мысли политического руководства УНР должен был пересечь советско-румынскую границу и инициировать восстание на юге Украины с целью отвлечения внимания большевиков от направления главного удара. В октябре 1921 г. было получено распоряжение начать активные наступательные действия на юге Украины, однако из-за отсутствия оружия их реализация несколько раз откладывалась.
Только в ночь с 18 на 19 ноября ударный отряд переправился через Днестр и предпринял попытку захватить Тирасполь. Однако из-за несогласованности действий и количественного превосходства большевистских войск она не увенчалась успехом. После многочасового боя повстанцы были вынуждены отступить к Днестру и начать его формирование под двойным огнем – советских и румынских пограничников. Неудача этого выступления привела к общему ослаблению партизанского движения на юге Украины и почти полному демонтажу УНР-овской конспирации в Бессарабии.
 
Publisher Association “Rus’” (Chisinau, Moldova)
 
Date 2018-09-30
 
Type Стаття
PeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24754/1/I_Sribnyak_M_Paliienko_R_2018_3%2853%29_IFF.pdf
Срібняк, Ігор Володимирович та Палієнко, Марина Ганнадіївна (2018) Уенерівська конспірація в Бессарабії: створення підпільних структур та їх організаційно-бойова діяльність на півдні України (1921 р.) Rusin: International Historical Journal, 3 (53). с. 254-274. ISSN 1857-2685; 2345-1149