The Institutionalization of the Politics of Memory
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24877/
http://skhid.kubg.edu.ua/ |
|
Title |
The Institutionalization of the Politics of Memory
Інституціоналізація політики пам'яті Институционализация политики памяти |
|
Creator |
Dodonov, Roman
|
|
Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
Description |
This article is devoted to the analysis of the directions and logical stages of the institutionalization of historical memory in Ukraine. It is proved that the stages of institutionalization and their «closed» questions of history are attracting intellectuals, independent history researches as well as journalist investigations. This entails the necessity to restore truth and justice, establish norms and rules making historical information publically available, including declassification of archives, conducting expeditions in the places of mass graves, establishing new and reviving old memorial sites, revision of the national heroes pantheon, introducing various programs aimed at studying spoken history, inclusion of history memory content into the textbooks of educational institutions; adoption of the relevant norms at the legislative level and imposition of sanctions on non-compliers; and finally, the creation of the National Memory Institute. Стаття присвячена аналізу напрямків і логічних етапів інституціоналізації історичної пам'яті в Україні. Під інституціоналізацією розуміється процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ро- лей, приведення їх у систему, яка здатна діяти в напрямку задоволення деякої суспільної потреби. Такою потребою в Україні стала вимога відновлення історичної справедливості і встановлення історичної правди. Закриті теми вітчизняної історії, особливо ХХ ст., включаючи Голодомори, сталінські репресії, окремі сто- рінки Другої світової війни вимагали своєї рефлексії та ціннісного переусвідомлення. Без моральної оцінки та своєрідної "роботи над помилками" суспільство не може рухатися далі. За цих умов виникає необхідність інституціоналізації історичної пам'яті з виокремленням її сталих і потенційних інституціональних форм. Зміст історичної пам'яті стає предметом державної політики, суттєво впливаючи на міжнародні стосунки - аж до появи так званих "війн пам'яті". Необхідність взяти історичну пам'ять народу під контроль сприяло перетво- ренню її на об'єкт маніпуляції. "Політики пам'яті" стають невід'ємною складовою політичного менеджменту, засобом впливу на масову свідомість та ідентичність, джерелом легітимності державних і наддержавних інституцій. Етапами інституціоналізації є привертання уваги до "закритих питань" історії з боку творчої інтелігенції, незалежних досліджень істориків, журналістських розслідувань, внаслідок чого в суспільстві сформува- лася потреба у відновленні справедливості і правди; встановлення норм і правил оприлюднення змісту історичної пам'яті, включаючи розсекречення архівних документів, роботи пошукових експедицій в місцях масових поховань, визначення нових та відродження забутих місць пам'яті, перегляд пантеону національ- них героїв, різноманітні програми вивчення усної історії, включення змісту історичної пам'яті у підручники навчальних закладів; прийняття на законодавчому рівні відповідних норм, що передбачають санкції за їх недотримання; нарешті, створення Інституту національної пам'яті. Статья посвящена анализу направлений и логических этапов институционализации исторической памяти в Украине. Под институционализацией понимается процесс определения и закрепления социальных норм, правил, статусов и ролей, приведение их в систему, которая способна действовать в направлении удовлетворения некоторой общественной потребности. Такой необходимостью в Украине стало требование восстановления исторической справедливости и установления исторической правды. Закрытые темы отечественной истории, особенно ХХ века, включая Голодомор, сталинские репрессии, отдельные страницы Второй мировой войны требовали своей рефлексии и ценностного переосмысления. Без моральной оценки и своеобразной "работы над ошибками" общество не может двигаться дальше. В этих условиях возникает необходимость институционализации исторической памяти с выделением ее постоянных и потенциальных институциональных форм. Содержание исторической памяти становится предметом государственной политики, существенно влияя на международные отношения - вплоть до появления так называемых "войн памяти". Необходимость взять историческую память народа под контроль способствовала превращению ее в объект манипуляции. "Политика памяти" становится неотъемлемой составляющей политического менеджмента, средством воздействия на массовое сознание и идентичность, источником легитимности государственных и надгосударственных институтов. Этапами институционализации является привлечение внимания к "закрытым вопросам" истории со стороны творческой интеллигенции, независимым исследованиям историков, журналистским расследованиям, в результате чего в обществе сформировалась потребность в восстановлении справедливости и правды; установление норм и правил обнародования содержания исторической памяти, включая рассекречивание архивных документов, работу поисковых экспедиций в местах массовых захоронений, определение новых и возрождение забытых мест памяти, пересмотр пантеона национальных героев, разнообразные программы изучения устной истории, включение содержания исторической памяти в учебники учебных заведений; принятие на законодательном уровне соответствующих норм, предусматривающих санкции за их несоблюдение; наконец, создание Института национальной памяти. |
|
Publisher |
Український культурологічний центр
|
|
Date |
2018
|
|
Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
Format |
text
|
|
Language |
ru
|
|
Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24877/1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4.pdf
Dodonov, Roman (2018) Інституціоналізація політики пам'яті Схід (1(153)). с. 98-102. ISSN 1728-9343 |
|