КОЛЕКТИВНІ ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРОБЛЕМА ЇХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАКРІПЛЕННЯ
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
КОЛЕКТИВНІ ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРОБЛЕМА ЇХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАКРІПЛЕННЯ
КОЛЛЕКТИВНЫЕ ПРАВА ЧЕЛОВЕКА И ПРОБЛЕМА ИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАКРЕПЛЕНИЯ COLLECTIVE HUMAN RIGHTS AND THE PROBLEM OF THEIR NORMATIVE ENFORCEMENT |
|
| Creator |
Гатамов, Хатаі Севіндік огли
|
|
| Subject |
права людини; колективні права; права особистості; права нового покоління; концепція; реалізація; корінні народи; меншини
340.13(045) права человека; коллективные права; права личности; права нового поколения; концепция; реализация; коренные народы; меньшинства — human rights; collective rights; individual rights; new generation rights; concept; implementation; indigenous peoples; minorities — |
|
| Description |
Мета: обгрунтування необхідності нормативно-правового закріплення колективних прав людини. Методи: аналіз і вивчення міжнародно-правових документів, що містять у собі положення про колективні права людини. Результати: визначені нормативна і практична корисність закріплення колективних прав людини в міжнародно-правових актах. Колективні права не є індивідуальними, так як належать групам, колективам, народам загалом. Ці права володіють певними характеристиками, що відрізняють їх від прав індивідуальних і які дозволяють бачити їх якісно іншу правову природу, а не просто «колективні аспекти». Користування колективними правами засноване на принципі підпорядкування меншості більшості, здійснення ж індивідуальних прав відбувається на розсуд індивіда. Як показує практика, індивідуальні права не можуть забезпечити адекватний захист окремих соціальних колективів, а також прав корінних народів щодо територій, які ці народи традиційно займають. Звичайне право власності (індивідуальне право) на землю має мало спільного з тим віковим зв’язком, який з’єднує, наприклад, індіанське плем’я з певною територією. Самобутність корінних народів, їх культура включають в себе і землю, на якій вони живуть. Тому було б небезпечною помилкою намагатися регулювати відносини, пов’язані з цією землею, стандартними нормами про право власності. Колективні права належать групі осіб, об’єднаних будь-якими об’єктивними характеристиками. Колективні права належать групі в цілому, тому окремі її члени не можуть ні здійснювати, ні захищати ці права, якщо тільки не уповноважені на те самою групою. Обговорення: пропозиція включення цього питання до порядку денного міжнародних організацій.
Цель: обоснование необходимости нормативно-правового закрепления коллективных прав человека. Методы: анализ и изучение международно-правовых документов, содержащих в себе положения о коллективных правах человека. Результаты: определена нормативная и практическая полезность закрепления коллективных прав человека в международно-правовых актах. Коллективные права не являются индивидуальными, так как принадлежат группам, коллективам, народам в целом. Эти права обладают определенными характеристиками, отличающими их от прав индивидуальных и которые позволяют видеть их качественно иную правовую природу, а не просто «коллективные аспекты». Пользование коллективными правами основано на принципе подчинения меньшинства большинству, осуществление же индивидуальных прав происходит по усмотрению индивида. Как показывает практика, индивидуальные права не могут обеспечить адекватную защиту отдельных социальных коллективов, а также прав коренных народов в отношении территорий, которые эти народы традиционно занимают. Обычное право собственности (индивидуальное право) на землю имеет мало общего с той вековой связью, которая соединяет, например, индейское племя с определенной территорией. Самобытность коренных народов, их культура включают в себя и землю, на которой они живут. Поэтому было бы опасным заблуждением пытаться регулировать отношения, связанные с этой землей, стандартными нормами о праве собственности. Коллективные права принадлежат группе лиц, объединенных какими-либо объективными характеристиками. Коллективные права принадлежат группе в целом, поэтому отдельные ее члены не могут ни осуществлять, ни защищать эти права, если только не уполномочены на то самой группой. Обсуждение: предложение включения этого вопроса в повестку дня международных организаций. Goal: substantiation of the necessity of normative and legal consolidation of collective human rights. Methods of research: analysis and study of international legal documents that contain provisions on collective human rights. Results: the normative and practical utility of consolidating collective human rights into international legal acts. Collective rights are not individual, as they belong to groups, collectives, peoples as a whole. These rights have certain characteristics that distinguish them from the rights of individuals and which allow us to see their qualitatively different legal nature, and not just «collective aspects». The use of collective rights is based on the subordination of the subordination of the minority to the majority, the exercise of individual rights occurs at the discretion of the individual. As practice shows, individual rights can not provide adequate protection for individual social collectives. Individual human rights do not provide adequate protection of the rights of indigenous peoples in respect of the territories that these peoples traditionally occupy. The customary ownership (individual right) of land has little in common with that age-old bond that connects, for example, the Indian tribe with a certain territory. The identity of indigenous peoples, their culture include the land on which they live. Therefore, it would be a dangerous delusion to try to regulate the relations associated with this land, the standard rules on the right of ownership. Collective rights belong to a group of individuals, united by some objective characteristics. Collective rights belong to the group as a whole, therefore its individual members can neither exercise nor protect these rights, unless they are authorized by the group itself. Discussion: proposal inclusion of this issue in the agenda of international organizations. |
|
| Publisher |
Національний Авіаційний Університет
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2018-11-29
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/UV/article/view/13179
|
|
| Source |
Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»; Том 3, № 48 (2018); 45-51
Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law"; Том 3, № 48 (2018); 45-51 Научные труды Национального авиационного университета. Серия: Юридический вестник "Воздушное и космическое право»; Том 3, № 48 (2018); 45-51 |
|
| Language |
uk
|
|