Інтимний вимір жіночого повсякдення в таборах інтернованих вояків-українців у Польщі (1921-1922 рр.)
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24962/
http://resource.history.org.ua/ejournal/EJ0000002 |
|
| Title |
Інтимний вимір жіночого повсякдення в таборах інтернованих вояків-українців у Польщі (1921-1922 рр.)
Intimate dimension of women's everyday life in camps of interned soldiers-Ukrainians in Poland (1921-1922) Интимный срез женской повседневности в лагерях интернированных воинов-украинцев в Польше (1921-1922 гг.) |
|
| Creator |
Срібняк, Ігор Володимирович
|
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
У статті йдеться про інтимні аспекти жіночого повсякдення у таборах інтернованих вояків-українців у Польщі у 1921-1922 рр. Перебуваючи в умовах таборової ізоляції жінки відігравали у таборах різні «соціальні ролі»: якщо одна їх частина була відданими дружинами і турботливими матерями, то на протилежному «полюсі» перебували таборові та дивізійні повії, які виконували притаманну тільки їм специфічну місію. У присутності в таборі «жриць кохання» була зацікавлена насамперед та категорія старшинства, яка не бажала зв’язувати себе серйозними стосунками під час інтернування. Дехто із жінок перебували зі своїми обранцями у «громадянському» шлюбі, окремі – погоджувались стати утриманками. Можливим був і протилежний формат, коли сама жінка ініціювала зміну своїх обранців, зважаючи лише на їх фінансову змогу забезпечувати її забаганки. Але складні умови перебування у таборах, виїзд значної частини інтернованих на роботи – призводили до того, що потреба у послугах повій стрімко зменшувалась, а для них самих табори ставали цілком неприйнятим місцем існування. Водночас командування Військ УНР поступово усувало їх з таборів, а крім того – загал вояцтва поступово втрачав інтерес та співчуття до тих представниць жіноцтва, які не докладали жодних зусиль для вироблення в собі тривких життєвих та духовно-світоглядних засад.
The article deals with the intimate aspects of women's everyday life in the camps of interned soldiers-Ukrainians in Poland in 1921-1922. While in a camp isolation, women played different «social roles» in camps: if one part of them were devoted wives and caring mothers, then on the opposite «pole» were the camp and divisional prostitutes who fulfilled their specific mission. In the presence of the «priestess of love» in the camp, the first interest was the category of officers, who did not want to bind him to a serious relationship during internment. Some women were in their «civic» marriage with their constituents, and some agreed to become dependent. The opposite format was also possible, when the woman himself initiated the change of her elect, considering only their financial ability to provide for her needs. But the difficult conditions of staying in the camps, leaving a large part of the interned at work – led to that, that the need for services of prostitutes was rapidly decreasing, and for them the camps themselves became an unacceptable habitat. At the same time, the command of the UNR troops gradually eliminated them from the camps, and in addition – the general of warfare rapidly lost interest and condolences to those women's representatives, which have not made any effort to develop in them a lasting vital and spiritual-ideological foundation. В статье исследуются интимные аспекты женской повседневности в лагерях интернированных воинов-украинцев в Польше в 1921-1922 гг. Находясь в условиях лагерной изоляции женщины исполняли в лагерях разные «социальные роли»: если одна их часть была преданными женами и заботливыми матерыми, то на противоположенном «полюсе» находились лагерные и дивизионные проститутки, которые исполняли присущую только им специфическую миссию. Пребывание в лагере «жриц любви» устраивало, прежде всего, ту категорию офицеров, которые не желали связывать себя серьезными отношениями во время интернирования. Некоторые из женщин находились со своими избранниками в «цивильном» браке, другие – соглашались быть на содержании. Возможным был и противоположенный формат, когда сама женщина инициировала смену своих избранников, учитывая только лишь их финансовую возможность обеспечивать её капризы. Однако сложные условия пребывания в лагерях, выезд значительной части интернированных на работы – приводили к тому, что нужда в услугах проституток стремительно уменьшалась, а для них самих лагеря становились совершенно неподходящим местом существования. Вместе с тем командование Войск УНР постепенно выдворяло их из лагерей, а кроме того – интернированные постепенно утрачивали интерес и сочувствие к тем женщинам, которые не предпринимали никаких усилий для выработки в себе твердых жизненных и духовно-мировоззренческих основ. |
|
| Publisher |
Інститут історії України НАН України
|
|
| Date |
2018-11-30
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24962/1/I_Sribnyak_UIZh_5_2018_IFF.pdf
Срібняк, Ігор Володимирович (2018) Інтимний вимір жіночого повсякдення в таборах інтернованих вояків-українців у Польщі (1921-1922 рр.) Український історичний журнал (5). с. 46-57. ISSN 0130-5247 |
|