Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість
Мария Пригара как/и женщина из «Пролетарской правды»: влияние медийного конструкта на феминное художественное творчество Maria Pryhara as/and the woman from Proletarska Pravda: the influence of the media construct on the feminine literary work |
|
| Creator |
Zhyhun, Snizhana
|
|
| Description |
Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки.Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність.Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче.Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві.Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції. Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Актуальность статьи — в уяснении влияния маскулинных практик на женское творчество, в частности в 1920-х. Политика А. Коллонтай по «женскому вопросу» расходится с маскулинной пропагандой большевистских СМИ. Суть данного конфликта и его влияние на женское творчество того времени на примере поэтессы Марии Пригары определяется как цель статьи.Описывая «новую женщину», А. Коллонтай подчеркивала в первую очередь психологические характеристики: она побеждает свои эмоции, лелеет самостоятельность, ценит свою и чужую свободу и т.д. Медийный дискурс второй половины 1920-х мыслился эффективным инструментом интеграции женщин в общественную жизнь. В газете «Пролетарская правда» они поданы как механизм, ценностью которого является продуктивность труда. Новая женщина должна быть вовлечена в мужской мир и перенимать его качества: милитарность, индустриальность, силу, экспансийность. Внештатным корреспондентом «Пролетарской правды» была Мария Пригара. Главные темы ее лирики, напечатанной в прессе — большевистская революция и война, история революций и классовой борьбы, советские достижения, рабочее движение. Тематика соответствует определенным прессой интересам советской женщины, очень похожей на мужчину. Лирическая героиня представлена только в двух из анализированных текстов, и то на производстве. Художественный мир остальных поэзий Марии Пригары достаточно маскулинный. Важными являются топосы порта, завода, шахты, печатной мастерской, стойки, железной дороги, кабака и города в целом. Героями поэтессы становятся пролетарий/покоритель техники, способный на самопожертвование в ходе классовой борьбы, солдат революции. Таким образом, медийное влияние на женскую лирику проявляется в маскулинизации художественного мира, что в итоге ведет к утрате женского голоса. The article relevance is caused by need to find out the influence of masculine practices and interests on women's literary work, in particular in the second decade of the 20th century. The Bolshevism demonstrates overt masculinity, forming politics through men's interests, principles and practices especially by media. A. Kollontai’s policy on the “women’s issue”, was in conflict with the masculine propaganda. Elucidation of this distinction, and its influence on the women's literary writing on the example of poetess Maria Pryhara, is defined as the purpose of the proposed research.Describing the “new woman”, A. Kollontai resorted primarily to psychological characteristics: she conquers her emotions, cherishes independence, she appreciates her and others' freedom, etc. The media discourse of the second half of the 1920s was conceived as an effective tool for integrating women into public life. The newspaper “Proletarska Pravda” represents women as a mechanism whose value is in the labor productivity. A new woman had to be involved in the male world and adopt its defining qualities: militarism, industrialization, force, expansion.Among the employees of “Proletarska Pravda” Pryhara was a non-staff correspondent. The main themes of her lyrics published in the press are the Bolshevist revolution and war; history of revolutions and class struggle; Soviet achievements; working class.These themes correspond to the outlined by the press interests of a Soviet woman, which is quite like a man. The female lyrical character is represented only in two texts, but it is noteworthy that she is depicted at plant.The art world presented in other verses by Maria Pryhara is considerably masculine. The topoi of port, factory, mine, printing house, construction, railway, tavern and city in general have the weight in it. The characters of M. Pryhara’s lyrics are: a proletarian / subjugator of the equipment, a hero capable of self-sacrifice during the class struggle, a soldier of the revolution.Thus, the media influence on the female lyrics is manifested in the masculinization of the artistic world, and ultimately leads to the loss of the female voice. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2018-12-26
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/328
10.28925/2311-259x.2018.4.5 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Nr 4(24) (2018)
Синопсис: текст, контекст, медіа; № 4(24) (2018) Синопсис: текст, контекст, медиа; № 4(24) (2018) Synopsis: Text, Context, Media; No 4(24) (2018) 2311-259X 10.28925/2311-259x.2018.4 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/328/295
|
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Snizhana Zhyhun
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|