Дослідження впливу експлуатаційних показників оцінки профілю колії
eaDNURT - the electronic archive of the Dnepropetrovsk National University of Railway Transport
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Дослідження впливу експлуатаційних показників оцінки профілю колії
Исследование влияния эксплуатационных показателей оценки профиля пути на пропускную способность железных дорог Study of Operational Parameters of Track Profile Estimation on the Bandwidth of the Railways |
|
| Creator |
Горобець, Володимир Леонідович
Музикіна, Галина Іванівна Музикін, Михайло Ігорович Горобец, Владимир Леонидович Музыкина, Галина Ивановна Музыкин, Михаил Игоревич Gorobets, Vladimir L. Horobets, Volodymyr L. Muzykina, Halyna I. Muzykin, Mykhayl I. |
|
| Contributor |
Muzykin, Mykhailo I.
|
|
| Subject |
профіль колії
середній підйом легкі елементи профілю робоча частина профілю шкідливі спуски КБЖ профиль пути легкие элементы профиля рабочая часть профиля вредные спуски profile track average rise light elements profile working part profile detrimental falls |
|
| Description |
Горобець, В. Л. Дослідження впливу експлуатаційних показників оцінки профілю колії на пропускну спроможність залізниць / В. Л. Горобець, С. І. Музикіна, М. І. Музикін // Наука та прогрес транспорту. — 2015. — № 2 (56). — С. 97—104. — doi: 10.15802/stp2015/42165 UK: Мета. Робота спрямована на отримання стійких показників для класифікації профілю колії (об’єднуючих у собі різноманіття окремих його елементів) з метою посилення пропускної спроможності ділянок. Методика. Проведено аналіз профілів полігону. Випрямлений профіль кожної ділянки був згрупований за крутизною елементів у межах прирощення 1−2 %. Для кожної ділянки визначалась величина розрахункового підйому та середнього підйому в робочій частині профілю. За величиною питомої ваги легких елементів профілю та розрахункових підйомів поздовжні профілі були класифіковані за чотирма типами. Приведені класифікаційні ознаки для цих чотирьох типів профілів із додатковою розбивкою кожного типу на підгрупи, в залежності від величини розрахункового підйому. Результати. Дослідниками доведено, що збільшення максимальної швидкості на спусках нівелює величину середнього ухилу та збільшує частку робочої частини профілю. Для перевірки запропонованої класифікації профілів виконано співставлення часу руху вантажних поїздів, розрахованого для реальних ділянок, та за відповідними їм типовими профілями. Наукова новизна. Суттєво спрощуючи розрахунки, існуючі способи оцінки профілю колії не дають достатньо повного та точного уявлення про дійсний вплив характеру профілю колії на важливі тягово-експлуатаційні та експлуатаційні вимірники. Умовні схеми недостатньо точно відображують структуру реальних профілів колії, у зв’язку з чим використання їх для конкретних розрахунків може привести до помилкових висновків. Тому більше значення набуває така класифікація поздовжніх профілів залізничної мережі, котра дозволила б на основі простих класифікаційних ознак відносити залізничні лінії до певного класу за поздовжнім профілем і, отже, використовувати стосовно певних ліній тягово-експлуатаційні розрахунки, виконані для типових профілів. Практична значимість. Групування усіх досліджених ділянок за величиною середнього підйому на робочій частині профілю та аналіз відповідної даному середньому підйому структури профілю показав, що запропонована величина к є простим, стійким та характерним показником для класифікації профілю ділянки. RU: Цель. Работа направлена на получение устойчивых показателей для классификации профиля пути (объединяющих в себе все многообразие отдельных его элементов) с целью усиления пропускной способности участков. Методика. Был проведен анализ профилей полигона. Выпрямленный профиль каждого участка был сгруппирован по крутизне элементов в пределах приращения 1−2 %. Для каждого участка определялась величина расчетного подъема и среднего подъема на рабочей части профиля. По величине удельного веса легких элементов профиля и расчетных подъемов продольные профили были классифицированы по четырем типам. Приведены классификационные признаки для этих четырех типов профилей с дополнительной разбивкой каждого типа на подгруппы, в зависимости от величины расчетного подъема. Результаты. Исследователями доказано, что увеличение максимальной скорости на спусках нивелирует величину среднего уклона и увеличивает долю рабочей части профиля. Для проверки предложенной классификации профилей выполнено сопоставление времени движения грузовых поездов, подсчитанного для реальных участков, и по соответствующим им типичным профилям. Научная новизна. Существенно упрощая расчеты, существующие способы оценки профиля пути не дают достаточно полного и точного представления о действительном влиянии характера профиля пути на важные тягово-эксплуатационные и эксплуатационные измерители. Условные схемы недостаточно точно отражают структуру реальных профилей пути, в связи с чем использование их для конкретных расчетов может привести к ошибочным выводам. Поэтому большое значение приобретает такая классификация продольных профилей железнодорожной сети, которая позволила бы на основе простых классификационных признаков относить железнодорожные линии к определенному классу по продольному профилю и, следовательно, использовать в отношении некоторых линий тягово-эксплуатационные расчеты, выполненные для типичных профилей. Практическая значимость. Группировка всех исследованных участков по величине среднего подъема на рабочей части профиля и анализ соответствующей данному среднему подъему структуры профиля показал, что предложенная величина к является простым, устойчивым и характерным показателем для классификации профиля участка. EN: Purpose. Obtaining suitable indicators for profile track classification (combining a diversity of its individual elements) to enhance the bandwidth of plots. Methodology. Analysis was done with polygon profiles. Rectified profile of each plot was grouped by the steepness of the elements within the increment of 1-2 ‰. For each plot was determined magnitude of the estimated rise and medium-sized rise on the working part of the profile. Longitudinal profiles were classified into four types by the magnitude of the proportion of light elements profile and estimated rises. Classification criteria are given for these four types of profiles with additional breakdown of each type into subgroups depending on the magnitude of the estimated rise. Findings. Researches proved that the maximum speed increasing on falls reduces the magnitude of the average fall and increases the proportion of the working profile. To test the proposed classification of profiles juxtaposition of freight trains time motion, calculated for real plots and by the corresponding typical profiles was carried out. Originality. Simplifying the calculations significantly, prevailing methods for assess profile track do not provide the full and accurate representation of the actual character impact of profile track at important tractional-operational and operational indicators. Conventional schemes do not accurately reflect the actual structure of track profiles, and therefore the use of them for concrete calculations can lead to wrong conclusions. Therefore, this classification of longitudinal profiles of the railway network becomes more important, which allow refer railway lines to a particular class upon longitudinal profile on the base of simple classifications marks and therefore use the tractional-operational calculations made for typical profiles in respect of certain lines. Practical value. Grouping of all explored plots by magnitude of average rise in the working part of the profile and analysis of the profile structure that is relevant to average rise, revealed that the proposed value of k is a simple, stable and specific indicator for the classification of the profile plot. |
|
| Date |
2015-05-27T07:53:22Z
2015-05-27T07:53:22Z 2015 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
doi: 10.15802/stp2015/42165
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3791 http://stp.diit.edu.ua/article/view/42165/42078 |
|
| Language |
uk_UA
|
|
| Publisher |
ДНУЗТ
|
|