Декартівське осмислення природи людини в «міркуваннях про метод»
eaDNURT - the electronic archive of the Dnepropetrovsk National University of Railway Transport
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Декартівське осмислення природи людини в «міркуваннях про метод»
Декартовское осмысление природы человека в рассуждениях о методе» Descartes’ Comprehension of Human Nature in «Discourse on the Method» |
|
| Creator |
Малівський, Анатолій Миколайович
Маливский, Анатолий Николаевич Malivskyy, Anatoly N. Malivs'kіy, A. M. Malivskyi, Anatolii M. |
|
| Subject |
антропологічний проект
природа людини істина природничо-наукова раціональність раціональність людської природи КФС антропологический проект природа человека истина естественно-научная рациональность рациональность природы anthropological project human nature res cogitans truth natural science rationality rationality of human nature |
|
| Description |
Малівський, А. М. Декартівське осмислення природи людини в «міркуваннях про метод» / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. — 2014. — Вип. 6. — С. 142—150.
UK: Мета – піддати аналізу текст «Міркувань про метод» як одну з перших спроб осмислення природи людини в філософії Нового часу. Умовою реалізації означеної мети є розв’язання наступних задач: 1) окреслити своєрідність позиції Декарта по проблемі істотності істинних знань для природи людини; 2) виявити характер впливу методології осягнення математичної істини на спосіб тлумачення природи людини; 3) прояснити питання про усвідомлення Декартом меж раціоналістичної методології в ході осмислення людської природи. Методологія. В якості методологічної бази пропонується використовувати евристичний потенціал феноменології і екзистенціалізму, а також ті публікації зарубіжних декартознавців останнього часу, котрі закладають нове підґрунтя для осмислення філософської спадщини філософа. Новизна. Вперше в науковій літературі об’єктом окремої уваги стає текст Декарта «Міркування про метод» як форма змістовного розгортання запиту на розбудову антропологічного проекту. Акцентовані спорідненість та спадкоємність філософських вчень Аристотеля і Декарта з проблеми природи людини, а саме – визнання ключової значимості для природи людини потреби в пізнанні істини. Виявлено безпосередній вплив на спосіб осмислення людської природи методології осягнення математичної істини. Аргументовано, що поза увагою Декарта не залишила-ся обмеженість раціоналістичної методології в ході осягнення людської природи. Висновки. Проведений аналіз засвідчує правомірність тези про текст «Міркування про метод» Декарта як запит на змістовне розго-ртання антропологічного проекту. Виявлено детермінуючий вплив методології осягнення математичних істин на спосіб тлумачення природи людини. Акцентовано факт усвідомлення Декартом обмеженості методології математики в осмисленні природи людини та нередукованість позиції філософа до тези про res cogitans. Увага до проявів останньої дає достатні підстави характеризувати його антропологічні шукання як вихід за межі стереотипів своєї епохи. RU: Цель – подвергнуть анализу текст «Рассуждений о методе» как один из первых опытов осмысления при-роды человека в философии Нового времени. Условием реализация обозначенной цели является решение следующих задач: 1) очертить своеобразие позиции Декарта по проблеме существенности истинных знаний для природы человека; 2) обнаружить характер влияния методологии постижения математической истины на способ истолкования природы человека; 3) прояснить вопрос об осознании Декартом границ рационалистической методологии в ходе осмысления природы человека. Методология. В качестве методологической базы предлагается использовать эвристический потенциал феноменологии и экзистенциализма, а также те публикации зарубежных декартоведов последнего времени, которые закладывают новую почву для осмысления философского наследия Декарта. Новизна. Впервые в научной литературе объектом отдельного внимания становится текст «Рассуждений о методе» Декарта как форма разворачивания содержательного запроса на развитие антропологического проекта. Акцентированы родственность и наследственность философских учений Аристотеля и Декарта по проблеме природы человека, а именно – признание ключевой значимости потребности в истине для природы человека. Аргументировано, что вне поля зрения Декарта не осталась ограниченность рационалистической методологии в ходе постижения природы человека. Выводы. Осуществленный анализ подтверждает правомерность тезиса о тексте «Рассуждений о методе» Декарта как о запросе на содержательное разворачивание антропологического проекта. Обнаружено детерминирующее влияние методологии постижения математических истин на способ истолкования природы человека. Акценировано факт осознания Декартом ограниченности методологии математики в ходе осмысления природы человека и нередуцируемость позиция философа к тезису о res cogitans. Внимание к проявлениям последней дает достаточные основания для характеристики его антропологических поисков как выход за пределы стереотипов своей эпохи. EN: The purpose of the article is to analyze the text "Discourse on the Method" as one of the first experiences of understanding human’s nature in modern age philosophy. The condition of realization the designated purpose is to solve the following problems: 1) To Define the diversity of Descartes position on the issue of essentiality to the true knowledge of human nature; 2) To find out the manner influence of methodology of understanding the mathematical truth to the way of interpretation of human nature; 3) To clarify the question of Descartes awareness of boundaries rationalist methodology in understanding of human nature. Methodology. As the methodological base is proposed to use the heuristic potential of phenomenology and existentialism, as well as those publications of foreign Descartes’ researchers of recent times, which introduce the new way for understanding of Descartes’ philosophical heritage. Scientific novelty. For the first time ever in the scientific literature Descartes text "Discourse on Method" becomes the object of special attention as a form of deployment the substantial request for the development of the anthropological project. The affinity and heredity of philosophical doctrines of Aristotle and Descartes on the problem of human nature are accented that is the recognition of the key importance of the need for truth in human nature. It is argued that beyond Descartes’ vision there was no limitation of rationalistic methodology during the comprehension of human nature. Conclusions. The implemented analysis confirms the validity of the thesis about text of the "Discourse on Method" by Descartes as a request of substantial unfolding of the anthropological project. The determining influence methodology of comprehension the mathematical truths to the way of interpretation of human nature were shown. The fact of Descartes’ awareness the limitation of methodology of mathematics in the understanding of human nature and irreducibility the philosopher’s position to the thesis of the res cogitans was emphasized. The attention of manifestations to the last provides a reasonable basis for the specification of his anthropological searches as going beyond the stereotypes of their era. |
|
| Date |
2015-05-28T11:20:35Z
2015-05-28T11:20:35Z 2014 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
2227-7242 (Print)
2304-9685 (Online) http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3807 |
|
| Language |
uk_UA
|
|
| Publisher |
ДНУЗТ
|
|