Запис Детальніше

Философия просвещения и статус женщины в обществе XVIII в.

eaDNURT - the electronic archive of the Dnepropetrovsk National University of Railway Transport

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Философия просвещения и статус женщины в обществе XVIII в.
Філософія просвітництва і статус жінки у суспільстві XVIII ст.
Philosophy of Education and the Status of the Woman in Society of the XVIII Century
 
Creator Власова, Ольга Петровна
Костюк, Наталья Петровна
Власова, Ольга Петрівна
Костюк, Наталя Петрівна
Vlasova, Olga P.
Kostyuk, Natalya P.
 
Subject просвещение
сексуальные различия
феминизм
гендер
эссенциализм
образование
рационализм
частная сфера
литература
просвіта
сексуальні відмінності
фемінізм
ґендер
есенціалізм
освіта
раціоналізм
приватна сфера
література
КФС
enlightenment
sexual differences
feminism
gender
essentualism
education
rationalism
private sphere
literature
 
Description Власова, О. П.
Философия просвещения и статус женщины в обществе XVIII в. / О. П. Власова, Н. П. Костюк // Антропологічні виміри філософських досліджень. — 2015. — Вип. 7. — С. 88—95.
RU: Цель работы – показать, каким образом биологическая основа «природных» качеств мужчин и женщин была подвергнута сомнениям в трудах писательниц – «феминисток до феминизма», несмотря на диктат специфических гендерных норм классической философии того периода, определивших идеологию, психологию и мышление относительно роли обоих полов как в публичной сфере, так и в личной жизни. Картина западноевропейского мира конца XVII – начала XVIII вв. анализируется в данной статье с помощью категорий гендера, выступающего не только и не столько в качестве социокультурной роли или признака, сколько методологии. Научная новизна исследования состоит в создании более полной полифонической картины социокультурной жизни западноевропейского Просвещения, в отходе от «однополой» интерпретации философии и культуры Просвещения, в доказательстве того, что уже в то время в истории, в социуме и культуре были два субъекта – представители обоих полов. Анализ оригинальных как философских, так и художественных текстов позволяет сделать вывод о том, что ранние феминистки были уверены: рациональные способности мужчин и женщин не отличаются, сексуальные различия иррелевантны в вопросах интеллектуального и морального образования.
UK: Мета роботи – показати, яким чином біологічна основа «природних» якостей чоловіків та жінок була
піддана сумнівам у працях письменниць - «феміністок до фемінізму», які визначили ідеологію, психологію та мислення відносно ролі обох статей як в публічній сфері, так і в особистому житті, не дивлячись на диктат специфічних гендерних норм класичної філософії того періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що картина західноєвропейського світу кінця XVII – початку XVIII ст. аналізується в даній статті за допомогою категорій гендера, який виступає не тільки і не стільки в якості соціокультурної ролі чи ознаки, скільки методології. Останнє дозволяє створити більш повну поліфонічну картину соціокультурного життя
західноєвропейського Просвітництва. Наукова новизна дослідження складається також у відході від «одностатевої» інтерпретації філософії та культури Просвітництва, в доказі того, що вже в цей час в історії, в соціумі та культурі були два суб’єкти – представники обох статей. Аналіз оригінальних як філософських, так і художніх текстів дозволяє зробити висновок про те, що, ранні феміністки були впевнені: раціональні здатності чоловіків та жінок не відрізняються, сексуальні відмінності іррелевантні у питаннях інтелектуальної та моральної освіти.
EN: The purpose. The objective of this paper is to illustrate how the biological basis of the “natural” male and female characteristics is subjected to doubt in the books of the
women-writers - “feminists before feminism” despite the dictatorship of the specific gender norms of the philosophical concepts of that period. These very concepts of the classical philosophy determined ideology, psychology and reasoning of both sexes in the Enlightenment including both public and private spheres. The “picture” of the sociocultural realia of that period is analyzed with the help of the gender which is used here not only as a role or feature but as methodology. The scientific novelty lies in constructing a more complete polyphonical picture of the sociocultural life in the epoch of the Enlightenment in rejecting the “one-sex” interpretation of the philosophy and culture of that period in assuring that there were two subjects in the Enlightenment history and
culture-representatives of both sexes. The analysis of philosophical texts and fiction
allows to make a conclusion: early feminists were sure that the rational capabilities of men and women do not differ the sexual differences are irrelevant in the problems of intellectual and moral education.
 
Date 2015-06-05T08:03:22Z
2015-06-05T08:03:22Z
2015
 
Type Article
 
Identifier http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3823
 
Language ru_RU
 
Publisher ДНУЗТ