Особливості визначення вантажопідйомності металевих прогонових будов з їздою поверху при безпосередньому обпиранні мостового полотна на верхні пояси ферм
eaDNURT - the electronic archive of the Dnepropetrovsk National University of Railway Transport
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Особливості визначення вантажопідйомності металевих прогонових будов з їздою поверху при безпосередньому обпиранні мостового полотна на верхні пояси ферм
Особенности определения грузоподъемности металичесских пролетных строений с ездой поверху при непосредственном опирании мостового полотна на верхние пояса ферм Specifics of Bearing Capacity Determining for Steel Spans with Upper-Level Traffic with Direct Bridge Deck Support by Truss Upper Belt |
|
| Creator |
Соломка, Валентина Іванівна
Мірошник, Віталій Анатолійович Пінчук, Ганна Дмитрівна Рикіна, Віра Леонтіївна Соломка, Валентина Ивановна Мирошник, Виталий Анатольевич Пинчук, Анна Дмитриевна Рыкина, Вера Леонтьевна Solomka, Valentina I. Myroshnyk, Vitalii A. Miroshnik, Vitaliy A. Pinchuk, Anna D. Rykina, Vera L. Rikina, Vira L. |
|
| Subject |
вантажопідйомність
клас елемента клас навантаження металеві прогонові будови із наскрізними фермами безбаластне мостове полотно ядровий момент ГНДЛ штучних споруд грузоподъемность класс элемента класс нагрузки металлические пролетные строения со сквозными фермами безбалластное мостовое полотно ядровый момент bearing capacity class of element class of loading metal truss spans ballastless bridge deck core moment |
|
| Description |
Особливості визначення вантажопідйомності металевих прогонових будов з їздою поверху при безпосередньому обпиранні мостового полотна на верхні пояси ферм / В. І. Соломка, В. А. Мірошник, Г. Д. Пінчук, В. Л. Рикіна // Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика. — 2015. — № 7. — С. 65—74.
UK: Мета. Дослідження особливостей визначення вантажопідйомності металевих прогонових будов з їздою поверху при безпосередньому обпиранні мостового полотна на верхні пояси ферм методом класифікації. Методика. Визначення вантажопідйомності елементів верхніх поясів металевих наскрізних ферм виконано методом класифікації для прогонової будови, що знаходиться в експлуатації з 1903 року. Прогонова будова має нижні пояси ферм параболічного окреслення та трикутну решітку. Мостове полотно із плит БМП, які укладені безпосередньо на верхні пояси головних ферм. Така конструктивна особливість мостового полотна викликає у елементах верхнього поясу додатково зусилля місцевого згину. Комбінація зусиль врахована у формулах визначення допустимого тимчасового навантаження за двома методами. Перший варіант принципово відрізняється від визначення допустимого тимчасового навантаження для класичних ферм коефіцієнтом, що враховує вплив місцевого згину. За другим варіантом визначення допустимого тимчасового навантаження виконується за ядровими моментами. Також, для порівняння різниці у значеннях класів з урахуванням місцевого згину та без нього, наведений розрахунок за формулами визначення допустимого тимчасового навантаження для класичної ферми (вузлова передача тимчасового навантаження). Результати. При визначенні класів елементів найбільші значення отримані при розрахунку допустимого тимчасового навантаження за формулами для класичних ферм. Найменші ж класи отримані при розрахунку допустимого тимчасового навантаження з врахуванням коефіцієнта, що враховує вплив місцевого згину. Наукова новизна. Виконано розрахунок за трьома методами і визначено найбільш оптимальні значення класів елементів верхніх поясів металевої прогонової будови із наскрізними фермами при безпосередньому обпиранні на них мостового полотна. Практична значимість. Отриманні результати класифікації будуть використані при прийняті рішення по утриманню металевих прогонових будов із наскрізними фермами, їздою поверху та безпосереднім обпиранням мостового полотна на верхні пояси, розрахованих за старими нормами проектування, що знаходяться в експлуатації. RU: Цель. Исследование особенностей определения грузоподъемности металлических пролетных строений с ездой поверху при непосредственном опирании мостового полотна на верхние пояса ферм методом классификации. Методика. Определение грузоподъемности элементов верхних поясов металлических сквозных ферм выполнен методом классификации для пролетного строения, находящегося в эксплуатации с 1903 года. Пролетное строение имеет нижние пояса ферм параболического очертания и треугольную решетку. Мостовое полотно из плит БМП, опирающихся непосредственно на верхние пояса главных ферм. Такая конструктивная особенность мостового полотна вызывает в элементах верхнего пояса дополнительно усилия местного изгиба. Комбинация усилий учтена в формулах определения допустимой временной нагрузки по двум методам. Первый вариант принципиально отличается от определения допустимой временной нагрузки для классических ферм коефициентом, учитывающим влияние местного изгиба. По второму варианту определение допустимой временной нагрузки выполняется по ядровым моментам. Также, для сравнения разницы в значениях классов с учетом местного изгиба и без него, приведен расчет по формулам определения допустимой временной нагрузки для классической фермы (узловая передача временной нагрузки). Результаты. При определении классов элементов наибольшие значения получены при расчете допустимой временной нагрузки по формулам для классических ферм. Наименьшие же классы полученны при расчете допустимой временной нагрузки с учетом коэффициента, учитывающего влияние местного изгиба. Научная новизна. Выполнен расчет по трем методам и определены наиболее оптимальные значения классов элементов верхних поясов металлического пролетного строения со сквозными фермами при непосредственном опирании на них мостового полотна. Практическая значимость. Полученные результаты классификации будут использованы при принятии решения по содержанию металлических пролетных строений со сквозными фермами с ездой поверху и непосредственным опиранием мостового полотна на верхние пояса, рассчитанных по старым нормам проектирования и находящихся в эксплуатации. EN: Purpose. The research of specifics of bearing capacity determination with upper-level traffic with direct bridge deck support by truss upper belt by classification method. Methodology. The determination of bearing capacity for upper belt elements of trusses was performed by classification method for the span that is being operated since 1903. The span has lower belts of parabolic shape and triangular lattice. The bridge deck consists of ballastless bridge plates that are laid directly on upper belts of main trusses. Such constructional feature of bridge deck induces in upper belt elements additional local bending. Stress combination is accounted in allowable load formula using two methods. First variant is fundamentally different from the allowable load determination for common trusses by an index that accounts the local bending effect. For the second variant the determination of allowable transient load is being determined using core moments. Also to compare the difference between class determination with and without local bending, the computation by allowable transient loads by formulas for common truss is given (nodal load transfer) Findings. For elements’ class determination, the largest values were obtained while calculating allowable transient loads by common trusses formulas. The lowest classes are obtained for allowable transient load computation with of index, which accounts for local bending. Originality. The computation by three methods was performed and the most optimal class values for upper belt elements of steel truss span with direct bridge deck support were determined. Practical value. Obtained results of classifications will be used for making a decision of metal truss spans with upper-level traffic with direct bridge deck support by upper belt that were designed by old standards and are currently in operation maintenance. |
|
| Date |
2016-04-29T06:07:04Z
2016-04-29T06:07:04Z 2015 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4711
|
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
|
|