Металогенія уранових рудних районів в осадовому чохлі Українського щита
Vernadsky National Library of Ukraine
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Металогенія уранових рудних районів в осадовому чохлі Українського щита
|
|
| Creator |
Сущук, Е.Г.
Верховцев, В.Г. |
|
| Description |
Металогенія уранових рудних районів в осадовому чохлі Українського щита (УЩ) визначається таким факторами, як історія формування та будова осадового чохла, структурно-тектонічні і гідрогеологічні умови формування гідрогенних уранових родовищ, літологічні та мінералогічні особливості окремих родовищ, можливості видобутку, прогноз нарощування запасів. Мезо-кайнозойський осадовий чохол УЩ сформований упродовж юрського, крейдового, палеогенового, неогенового та пліоцен-четвертинного тектоно-седиментаційних циклів. Континентальна вуглисто-теригенна формація бучацького віку середнього еоцену, що сформувалася впродовж палеогенового тектоно-седиментаційного циклу, містить гідрогенні інфільтраційні промислові родовища урану. Геолого-структурні особливості формування уранових родовищ визначалися тектонічним режимом УЩ. Гідрогеологічні умови рудоутворення обумовлені характером області живлення водоносних горизонтів осадового чохла, наявністю сучасної гідрогеохімічної зональності в підземних водах та закономірностями переміщення потоків ґрунтових і пластових підземних вод. Металогенічна урановорудна область в осадовому чохлі УЩ складається з трьох рудних районів – Південно-Бузького, Інгуло-Інгулецького, Саксагансько-Сурського. Окремі уранові родовища визначаються характерними особливостями. Уранове зруденіння супроводжується концентраціями Re, Se, Sc, TR, придатними для супутнього видобування. Викладена загальна генетична схема гідрогенного рудоутворення. Сформульовано пошукові критерії та надано прогноз пошуків і нарощування урановорудного потенціалу.
Металлогения урановорудных районов в осадочном чехле Украинского щита (УЩ) определяется такими факторами как история формирования и строение осадочного чехла, структурно-тектонические и гидрогеологические условия образования гидрогенных урановых месторождений, литологические и минералогические особенности отдельных месторождений, возможности добычи, прогноз наращивания запасов. Мезо-кайнозойский осадочный чехол УЩ сформирован в течение юрского, мелового, палеогенового, неогенового и плиоцен-четвертичного тектоно-седиментационных циклов. Континентальная углисто-терригенная формация бучакского возраста среднего эоцена, сформировавшаяся на протяжении палеогенового тектоно-седиментационного цикла, содержит гидрогенные инфильтрационные промышленные месторождения урана, образование которых связано с окислительно-восстановительными процессами в подземных водах. Геолого-структурные условия формирования урановых месторождений определялись тектоническим режимом УЩ, в том числе многочисленными неотектоническими движениями как в породах фундамента, так и в породах осадочного чехла. Гидрогеологические условия рудообразования определялись характером области питания водоносных горизонтов осадочного чехла, их связью с трещинными водами фундамента, наличием современной гидрогеохимической зональности в подземных водах и закономерностями перемещения потоков грунтовых и пластовых вод. Процессы формирования урановых концентраций продолжаются и в настоящее время. Металлогеническая урановорудная область в Днепровском буроугольном бассейне центральной части УЩ состоит из трёх рудных районов – Южно-Бугского, Ингуло-Ингулецкого и Саксаганско-Сурского. Отдельные урановые месторождения отличаются характерными особенностями. Урановое оруденение сопровождается повышенными концентрациями Re, Se, Sc, TR, пригодными для попутного извлечения. Изложена общая генетическая схема гидрогенного рудообразования. Сформулированы поисковые критерии, дан прогноз поисков и наращивания урановорудного потенциала. The metallogeny of uranium ore regions in the sedimentary cover of the Ukrainian Shield (USh) is determined by factors such as the history of the formation and structure of the sedimentary cover, structural and tectonic and hydrogeological conditions for the formation of hydrogenated uranium deposits, lithological and mineralogical peculiarities of individual deposits, extraction capabilities, and growth forecast of reserves. Meso-Cenozoic sedimentary cover of the USh is formed during the Jurassic, Cretaceous, Paleogene, Neogene and Pliocene-Quaternary tectonic sedimentation cycles. Continental coal-terrigenous formation of the Buchach age of the middle Eocene, formed during the Paleogene tectonic sedimentation cycle, contains hydrogenated infiltration industrial deposits of uranium. The geological and structural features of the formation of uranium deposits were determined by the tectonic regime of the USh. The hydrogeological conditions of ore formation are determined by the nature of the supply area of the aquifers of the sedimentary cover, the presence of modern hydrogeochemical zoning in the underground waters and the laws of the movement of the flows of soil and reservoir groundwater. The metallogenic uranium field in the sedimentary cover of the USh consists of three ore districts - South-Bug, Ingulo-Inguletsky, Saksahansko-Sursky. Separate uranium deposits are characterized by specific features. The uranium mineralization is accompanied by concentrations of Re, Se, Sc, TR, suitable for concomitant extraction. The general genetic scheme of hydrogenogenic ore formation is described. The search criteria and the forecast of uranium mining potential search and development are formulated. |
|
| Date |
2018-07-07T14:33:43Z
2018-07-07T14:33:43Z 2017 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Металогенія уранових рудних районів в осадовому чохлі Українського щита / Е.Г. Сущук, В.Г. Верховцев // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2017. — Вип. 27. — С. 50-74. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
2616-7735 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/140487 |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
|
|
| Publisher |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
|
|