Двошарові композити на основі кубічного нітриду бору для використання в лезовому інструменті
Vernadsky National Library of Ukraine
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Двошарові композити на основі кубічного нітриду бору для використання в лезовому інструменті
|
|
| Creator |
Беженар, М.П.
Романенко, Я.М. Гарбуз, Т.О. Коновал, С.М. |
|
| Subject |
Инструментальные, конструкционные и функциональные материалы на основе алмаза и кубического нитрида бора
|
|
| Description |
В роботі наведено результати дослідження структури і властивостей РСBN композитів, отриманих при реакційному спіканні в умовах високого тиску і температури порошків cBN з Al, Ti, Со і Ni на підкладці з твердого сплаву ВК15. Окремо досліджували структуру і властивості модельних двошарових композитів на підкладках з TiC, TiN, TiB2. Використовували апарати високого тиску типу «ковадло з заглибленням». Отримані зразки після механічної обробки вільним і зв'язаним абразивом мали циліндричну форму діаметром до 15 мм і висотою до 5 мм. Фазовий склад композитів визначали методом рентгеноструктурного аналізу. Твердість визначали при використанні піраміди Кнупа, навантаження на індентор 10 Н, електроопір - з використанням цифрового омметра. Працездатність різців з двошарових надтвердих композитів досліджували на автоматизованому стенді на базі токарного верстата мод. 1К62 при чистовому точінні стали ХВГ HRC 58-60.
В работе представлены результаты исследования структуры и свойств РСBN композитов, полученных при реакционном спекании в условиях высокого давления и температуры порошков cBN с Al, Ti, Со и Ni на подложке из твердого сплава ВК15. Отдельно исследовали структуру и свойства модельных двуслойных композитов на подложках из TiC, TiN, TiB2. Использовали аппараты высокого давления типа «наковальня с углублением». Полученные образцы после механической обработки свободным и связанным абразивом имели цилиндрическую форму диаметром до 15 мм и высотой до 5 мм. Фазовый состав композитов определяли методом рентгеноструктурного анализа. Твердость определяли при использовании пирамиды Кнупа, нагрузка на индентор 10 Н, электросопротивление – с использованием цифрового омметра. Работоспособность резцов из двухслойных сверхтвердых композитов исследовали на автоматизированном стенде на базе токарного станка мод. 1К62 при чистовом точении стали ХВГ HRC 58-60. In this paper the results of studying the structure and properties of PCBN composites produced by reactive sintering under high pressure and temperature powders of cBN with Al, Ti, Co and Ni on a VK15 hard alloy substrate are presented. The structure and properties of model two-layer composites on TiC, TiN, and TiB2 substrates were studied separately. High-pressure apparatuses «anvil with recess» were used. The obtained samples after mechanical treatment with a free and bound abrasive had a cylindrical shape with a diameter of up to 15 mm and a height of up to 5 mm. The phase composition was determined by X-ray diffraction analysis. The hardness was determined using the Knoop pyramid, the load on the indenter is 10 N, the electric resistivity is measured using a digital ohmmeter. The cutters working capacity of two-layered superhard composites was investigated on an automated stand based on a turning machine 1К62 at the final turning of CVH steel HRC 58-60. |
|
| Date |
2018-12-22T18:15:14Z
2018-12-22T18:15:14Z 2018 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Двошарові композити на основі кубічного нітриду бору для використання в лезовому інструменті / М.П. Беженар, Я.М. Романенко, Т.О. Гарбуз, С.М. Коновал // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. — К.: ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2018. — Вип. 21. — С. 325-331. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
2223-3938 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/144432 661.657.5; 621.762.5 |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения
|
|
| Publisher |
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
|
|