Запис Детальніше

Організаційно-економічний механізм формування стратегічного потенціалу підприємства

EIR PSTU

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Організаційно-економічний механізм формування стратегічного потенціалу підприємства
Организационно-экономический механизм формирования стратегического

потенциала предприятия
Organizational-economic mechanism of forming of strategic potential of enterprise
 
Creator Маматова, Лейла Шаміліївна
Маматова, Лейла Шамильевна
Mamatova, L. S.
 
Description Маматова Л. Ш. Організаційно-економічний механізм формування стратегічного потенціалу підприємства / Л. Ш. Маматова // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності = Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property : збірник наукових праць : у 2-х вип. / ПДТУ. – Маріуполь, 2013. - Вип. 1, Т. 3. - С. 291-297.
В статті викладено та розглянуто організаційно-економічний механізм формування стратегічного

потенціалу підприємства, зміни в системі управління протягом років, сутність потенціалу, функція

контролю в області створення потенціалу підприємства. Останніми роками у нас в країні поступово

поширюються ідеї стратегічного менеджменту, а його елементи опановуються деякими організаціями,

теорія та практика стратегічної діяльності ще не мають належної значущості. Думки більшості керівників

підприємств щодо потреби освоєння та застосування стратегічного управління в умовах діяльності

вітчизняних підприємств коливається від ствердження про неможливість використання досвіду зарубіжних

корпорацій на українських підприємствах до дуже обережного погодження з тим, що окремі елементи

стратегічного управління, певно будуть корисними в недалекому майбутньому. А причиною цього може

бути відсутність здібностей думати та керувати стратегічно. Натомість безліч часу витрачається на пошук

панацеї від скрутного становища фірми. Помилково оцінюючи свої потенційні можливості стабільно діяти

на протязі тривалого часу, вони опиняються, по суті, в чужій для них стратегічній зоні господарювання.

Причому, в даному випадку річ йде не просто про володіння ресурсами або можливостями їх придбання.

Велике значення має якість менеджменту, його спроможність стратегічно раціонально сполучати ці ресурси

та здатності, пов’язувати їх з очевидною компетенцією організації. Менеджери будь-якого рівня працюють

довго та завзято, проте це не гарантує ні успіху, ні навіть виживання об’єкта їхнього керівництва. Це

доводить, що порядок прийняття та реалізації стратегічних рішень не систематизований належним чином, а

спеціалісти та керівники мало озброєні методологією та технологією управління.
В статье рассмотрено организационно-экономический механизм формирования стратегического

потенциала предприятия, изменения в системе управления, сущность потенциала, функция контроля в

области создания потенциала предприятия. В последние годы у нас в стране постепенно распространяются

идеи стратегического менеджмента, а его элементами овладевают некоторые организации, теория и

практика стратегической деятельности еще не имеют надлежащей значимости. Мнения большинства

руководителей предприятий относительно потребности освоения и применения стратегического управления

в условиях деятельности отечественных предприятий колеблется от утверждения о невозможности

использования опыта зарубежных корпораций на украинских предприятиях к очень осторожному

согласованию с тем, что отдельные элементы стратегического управления, вероятно, будут полезными в

скором будущем. А причиной этого может быть отсутствие способностей думать и руководить

стратегически. Зато множество времени тратится на поиск панацеи от трудного положения фирмы.

Ошибочно оценивая свои потенциальные возможности стабильно действовать в течение длительного

времени, они оказываются, в сущности, в чужой для них стратегической зоне ведения хозяйства. Причем, в

данном случае вещь идет не просто о владении ресурсами или возможностями их приобретения. Большое

значение имеет качество менеджмента, его возможность стратегически рационально соединять эти ресурсы

и способности, связывать их с очевидной компетенцией организации. Менеджеры любого уровня работают

долго и рьяно, однако это не гарантирует ни успех, ни даже выживание объекта их руководства. Это

доказывает, что порядок принятия и реализации стратегических решений не систематизирован должным

образом, а специалисты и руководители мало вооружены методологией и технологией управления.
The organizational-economic mechanism of forming of strategic potential of enterprise is considered in the

article, change in control system, essence of potential, function of control in area of creation of potential of

enterprise. Last years in our country the ideas of strategic management spread gradually, and some organizations

seize his elements, a theory and practice of strategic activity does not yet have the proper meaningfulness. Majority

of leaders of enterprises opinions in relation to the necessity of mastering and application of strategic management

in the conditions of activity of domestic enterprises hesitates from assertion about impossibility of the use of

experience of foreign corporations on the Ukrainian enterprises to the very careful concordance with that separate

strategic custom controls, probably, will be useful in the near future. And reason of it can be a lack of capacities to

think and lead strategically. But the great number of time is outlaid on the search of panacea from the difficult

situation of firm. By mistake estimating the potential possibilities stably to operate during great while, they appear,

in essence, in the stranger for them strategic area of menage. Thus, in this case a thing goes not simply about a

domain resources or their acquisition options. A large value has management quality, his possibility strategically

rationally to connect these resources and capabilities, bind them to the obvious competense of organization. The

managers of any level work long and zealously, however much it guarantees neither success nor even survival of

object of their guidance. It proves that the order of acceptance and realization of strategic decisions is not

systematized properly, and specialists and leaders are little armed by methodology and management technology.
 
Date 2014-03-31T08:27:33Z
2014-03-31T08:27:33Z
2013
 
Type Article
 
Identifier http://eir.pstu.edu/handle/123456789/5985
 
Language uk