Modeling in measurement science: from the prescriptive model to the descriptive model for the practical implementation of the former
Наукові видання Харківського національного університету Повітряних Сил
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Modeling in measurement science: from the prescriptive model to the descriptive model for the practical implementation of the former
Моделювання в метрології: від розпорядчої моделі до описової для практичної реалізації першої Моделировние в метрологии: от предписывающей модели к описательной для практической реализации первой |
|
| Creator |
F. Pavese
Ф. Павезе Ф. Павезе |
|
| Subject |
Метрологія, інформаційно-вимірювальні технології та системи
УДК 006.91 measurand, model of the measurand, prescriptive model, descriptive model, measurement conditions вимірювана величина, модель вимірюваної величини, розпорядча модель, описова модель, умови вимірювання измеряемая величина, модель измеряемой величины, предписывающая модель, описательная модель, условия измерения |
|
| Description |
In measurement science the object of a measurement is called “measurand”. It is defined in VIM:2012 clause 2.3 as “quantity intended to be measured” (but in GUM:1995, B.2.9 it is defined instead according to VIM:1993 clause 2.6 “particular quantity subject to measurement”. In VIM:2012, NOTE 1 to clause 2.3 specifies “the specification of a measurand requires … description [i.e., a model] of the state of the phenomenon, body, or substance”. The concept of measurand should be shared by the relevant Community, because the same measurand is supposed to be the object of replicated measures that must be comparable, i.e., it should be recognised as a quantity having a current recognisable meaning for the community. In the dialect of the science philosophers, this means that it should be projected into a “social framework”. Also in the scientific frame this means that the measurand model must be of the “prescriptive” type, meaning “giving directions or injunctions”— not always meaning “physical model”. The design of an experiment (DoE) must start from this initial conceptual model of the measurand, “socially shared”, not from the building up of the descriptive model (often called the “experimental model”) of the measuring system, which is specific to each measurement arrangement. Also each measuring system must be modelled, based on the specific solutions that are chosen in order to implement the prescription in each experiment. The initial conceptual model, being independent on any specific experimental implementation, is clearly a highly idealised one. It does not even allow appreciating the experimental difficulties and compromise (which are graduated depending on the target uncertainty). They arise from three categories of sources indicated in the VIM:2012: 1) the phenomenon, body, or substance; 2) the measuring system; 3) the conditions under which the measurement is carried out. A corresponding model must describe the measurement conditions (often called “physical”, “experimental” or “observation” model—here it does not necessarily correspond to any of them). The paper discusses the non-simple roadmap bringing from the prescriptive model to the descriptive one.
У науці про вимірюваннях об'єкт вимірювання називається “вимірюваної величиною”. Вона визначена в п. 2.3 VIM: 2012 як “величина, яка призначена для вимірювання” (але в п. B.2.9 GUM:1995, вона визначена натомість згідно п. 2.6 VIM:1993, “певна величина, що підлягає вимірюванню”. В примітці 1 до п. 2.3 VIM:2012 сказано: “специфікація вимірюваної величини вимагає ... опису [тобто моделі] стану явища, тіла або речовини”. Концепція вимірюваної величини повинна бути спільно використовуваною відповідним Співтовариством, оскільки передбачається, що одна і та ж вимірювана величина є об'єктом заходів, що повторюються, які повинні бути такими, що співставляються, тобто вона повинна бути визнана як величина, що має поточне впізнаваєме значення для співтовариства. На діалекті філософів науки це означає, що вона повинна бути спроектована в “соціальні рамки”. Також у науковій структурі це означає, модель вимірювання повинна бути “розпорядчого” типу, що означає “давати вказівки або розпорядження” і не завжди означає “фізичну модель”. Проект експерименту повинен починатися з цієї вихідної концептуальної моделі вимірюваної величини, “соці-ально розподіленої”, а не з побудови описової моделі (часто званої “експериментальною моделлю”) вимірювальної системи, яка є специфічною до кожного вимірювального пристрою. Крім того, кожна вимірювальна система повинна бути змодельована на основі конкретних рішень, які обрані для реалізації розпорядження в кожному експерименті. Вихідна концептуальна модель, незалежна від будь-якої конкретної експериментальної реалізації, явно є ідеалізованою. Вона навіть не дозволяє оцінити експериментальні труднощі і компроміс (які поділяються в залежності від цільової невизначеності). Вони виникають з трьох категорій джерел, зазначених в VIM:2012: 1) явище, тіло або речовина; 2) вимірювальна система; 3) умови, при яких проводиться вимірювання. Відповідна модель повинна описувати умови вимірювання (часто звані “фізичною”, “експериментальною” або “спостережною” моделлю – тут вона не обов'язково відповідає який-небудь з них). У статті обговорюється непроста схема переходу від розпорядчої моделі до описової. В науке об измерениях объект измерения называется “измеряемой величиной”. Она определена в п. 2.3 VIM:2012 как “величина, предназначенная для измерения” (но в п. B.2.9 GUM1995, она определена вместо этого согласно п. 2.6 VIM1993, “определенная величина, подлежащая измерению”. В примечании 1 к п. 2.3 VIM:2012 сказано: “спецификация измеряемой величины требует… описания [т.е. модели] состояния явления, тела или вещества”. Концепция измеряемой величины должна быть совместно используемой соответствующим Сообществом, поскольку предполагается, что одна и та же измеряемая величина является объектом повторяющихся мер, которые должны быть сопоставимы, то есть она должна быть признана как величина, имеющая текущее узнаваемое значение для сообщества. На диалекте философов науки это означает, что она должна быть спроецирована в “социальные рамки”. Также в научной структуре это означает, что измеряемая модель должна быть “предписывающего” типа, что означает “давать указания или предписания” и не всегда означает “физическую модель”. Проект эксперимента должен начинаться с этой исходной концептуальной модели измеряемой величины, “социально распределенной”, а не с построения описательной модели (часто называемой “экспериментальной моделью”) измерительной системы, которая является специфической к каждому измерительному устройству. Кроме того, каждая измерительная система должна быть смоделирована на основе конкретных решений, которые выбраны для реализации предписания в каждом эксперименте. Исходная концептуальная модель, независимая от какой-либо конкретной экспериментальной реализации, явно является идеализированной. Она даже не позволяет оценить экспериментальные трудности и компромисс (которые разделяются в зависимости от целевой неопределенности). Они возникают из трех категорий источников, указанных в VIM:2012: 1) явление, тело или вещество; 2) измерительная система; 3) условия, при которых проводится измерение. Соответствующая модель должна описывать условия измерения (часто называемые “физической”, “экспериментальной” или “наблюдательной” моделью – здесь она не обязательно соответствует какой-нибудь из них). В статье обсуждается непростая схема перехода от предписывающей модели к описательной. |
|
| Publisher |
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба
Харьковский национальный университет Воздушных Сил им. И. Кожедуба Kharkiv national Air Force University named after I. Kozhedub |
|
| Date |
2018
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion Рецензована стаття |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/19100
|
|
| Source |
Системи обробки інформації. — 2018. — № 4(155). 134-139
Системы обработки информации. — 2018. — № 4(155). 134-139 Information Processing Systems. — 2018. — № 4(155). 134-139 1681-7710 |
|
| Language |
eng
|
|
| Relation |
http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/19100/soi_2018_4_21.pdf
|
|