Адипонектин як фактор мікрооточення раку шлунка: зв’язок з перебігом захворювання у пацієнтів з надмірною масою тіла
Vernadsky National Library of Ukraine
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Адипонектин як фактор мікрооточення раку шлунка: зв’язок з перебігом захворювання у пацієнтів з надмірною масою тіла
|
|
| Creator |
Ганусевич, І.І.
Бурлак, А.П. Гуменюк, Л.Д. Вовк, А.В. Скороход, А.Р. |
|
| Subject |
Оригинальные исследования
|
|
| Description |
Жирова тканина, в оточенні якої розвиваються пухлини шлунково-кишкового тракту, може бути джерелом активних форм кисню та одним з факторів формування мікрооточення пухлини і впливає як на пропухлинні, так і на протипухлинні його показники. Мета: виявити взаємозв’язки між вмістом адипонектину (АПН) в пухлині та деякими показниками її мікрооточення, показниками редокс-стану прилеглої до пухлини жирової тканини (ППЖТ), індексом маси тіла (ІМТ), клініко-патологічними характеристиками, кількістю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у кістковому мозку (КМ) і тривалістю життя хворих на рак шлунка (РШ). Об’єкт і методи: дослідження виконано за участю 236 хворих на РШ (162 чоловіка, 74 жінки), які розподілилися за стадіями таким чином: 68 — I, 54 — II, 63 — III та 51 — IV стадії захворювання. Використано методи імуноцито-, імуногістохімічні, електронно-парамагнітного резонансу, зимографії в поліакриламідному гелі, статистичні. Результати: виявлено достовірний зворотний кореляційний зв’язок між кількістю АПН⁺ клітин у пухлині та ІМТ хворих на РШ (rho = −0,35; p < 0,05). Мала кількість АПН⁺ клітин достовірно асоційована з наявністю віддалених метастазів і є в 2,5 раза меншою за таку в пухлинах хворих на РШ без метастазів. Виявлено зворотний кореляційний зв’язок між кількістю АПН⁺ клітин у пухлині та кількістю ДПК у КМ хворих на РШ. Для хворих категорії М1 характерні на 83 та 64% відповідно вищі показники швидкості супероксидних радикалів (СР) та сумарної активності желатиназ в ППЖТ і майже на 70% менша кількість АПН⁺ клітин у пухлині, ніж для хворих категорії М0. Низький вміст АПН в пухлині РШ пов’язаний з високим вмістом ГІФ-1α (rho = −0,55; p < 0,05) та пухлиноасоційованих адипоцитів (rho = −0,62; p < 0,05), які є факторами, що сприяють пухлинній прогресії. Виявлено, що пацієнти з більшою ніж 18% кількістю АПН⁺ клітин у пухлині живуть достовірно довше та мають нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання порівняно з пацієнтами, в пухлинах яких кількість АПН⁺ клітин була меншою за 18%. Висновки: високі рівні генерування СР та активності желатиназ у ППЖТ призводять до формування пропухлинного мікрооточення (зокрема низького вмісту АПН) і агресивного фенотипу РШ. Низький вміст АПН в пухлині асоційований з ожирінням, пропухлинними факторами мікрооточення, дисемінацією пухлинних клітин, віддаленим метастазуванням, високим ризиком смертності та скороченням тривалості життя хворих. Показник кількості АПН⁺ клітин у пухлині може бути використаний в контролі за перебігом РШ у пацієнтів з надмірною масою тіла. The adipose tissue, that surround the tumors of the gastrointestinal tract, may be a source of active forms of oxygen and one of the factors of the formation of the microenvironment of the tumor and affects both its protumor and its antitumor activity. Objective: to find out the relationship between the content of adiponectin (APN) in the tumor and some indicators of its microen - vironment, indicators of the redox state of adjacent to the tumor adipose tissue (ATAT), body mass index (BMI) clinical-patholo gical characteristics number of dissimi- nated tumor cells in the bone marrow (BM) and in the life expectancy of patients with gastric cancer (GC). Object and methods : the study was carried out on 236 patients with GC (162 men, 74 women), which were divided into stages as follows: 68 — I, 54 — II, 63 — III and 51 —IV stages of the disease. Methods of immunocytochemical, immunohistochemical, electron-paramagnetic resonance (EPR), zymography in polyacrylamide gel, statistical methods were used. Results: a reliable reverse correlation between the number of APN⁺ cells in the tumor and the BMI of patients with GC was found (rho = −0.35; p < 0.05). The low amount of APN⁺ cells is significantly associated with the presence of distant metastases and is 2.5 times lower than that in tumors of patients with GC without metastases. The inverse correlation between the number of APN⁺ cells in the tumor and the number of DTC in the BM of patients was found. For patients with M1 cate gory, 83 and 64%, respectively, have higher rates of super oxide radicals (SOR) and total activity of gelatinases in ATAT, and by 70% less the number of APN⁺ cells in the tumor than in patients of the M0 category. The low content of APN in the tumor of the GC associated with high content of GIF-1α (rho = −0.55; p < 0.05) and tumor-associated adipocytes (TAA) (rho = −0.62; p < 0.05), which are factors, which contribute to tumor be significantly longer and have a lower risk of adverse outcomes compared with patients whose tumors had an APN⁺ cells count of less than 18%. Conclusions: high levels of SR generation and gelatinase activity in ATATcontribute to the formation of protumor microenvironment (in particular, low content of APN) and aggressive phenotype GC. Low levels of APN in the tumor are associated with obesity, tumors, microenvironment, tumor cell disemination, distant metastasis, high mortality and shorter life expectancy. Indicator of the number of APN⁺ cells in the tumor can be used in control of the progression of GC in patients with overweight progression. |
|
| Date |
2019-01-23T18:15:18Z
2019-01-23T18:15:18Z 2018 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Адипонектин як фактор мікрооточення раку шлунка: зв’язок з перебігом захворювання у пацієнтів з надмірною масою тіла / І.І. Ганусевич, А.П. Бурлака, Л.Д. Гуменюк, А.В. Вовк, А.Р. Скороход // Онкологія. — 2018. — Т. 20, № 2. — С.107-113. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
1562-1774 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/145547 |
|
| Language |
uk
|
|
| Relation |
Онкологія
|
|
| Publisher |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
|
|