The features of mutual relations in family and attitude to the political-legal sphere in the context of military conflict in Ukraine
Електронна бібліотека НАПН України
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/711213/
http://ephsheir.phdpu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/8989898989/2723/%E2%84%9639_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F.pdf?sequence=1&isAllowed=y |
|
| Title |
The features of mutual relations in family and attitude to the political-legal sphere in the context of military conflict in Ukraine
Особливості взаємостосунків у родині та ставлення до політико-правової сфери в умовах військового конфлікту в Україні |
|
| Creator |
Kravchuk, Svitlana
Khalanskyi, Viacheslav |
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
304 Social questions. Social practice. Cultural practice. Way of life (Lebensweise) 37.06 Social problems in education. Human contacts, relationships |
|
| Description |
Presents the results of empirical study, which was attended by 246 people (112 men and 134 women). Among them: 33 people (5 young adults, 24 adult and 4 elderly) living in Donetsk (in the zone of military conflict); 34 people (9 young adults, 13 adult and 12 elderly) living in the city of Mariupol, in the direction of which military operations are taking place; 38 people (6 young adults, 26 adult and 6 elderly) living in the city of Kiev – the displaced persons from the conflict zone; 129 рeople (108 young adults, 21 adult) – students of Kiev higher educational institutions; 12 рeople (7 young adults, 5 adult) – students of the Ukrainian Evangelical Theological Seminary (Pushcha Voditsa). To study the features of mutual relations in family and attitude to the political-legal sphere in the context of military conflict in Ukraine we used the following methods: 2 author’s research questionnaires; Impact of Event Scale (M. J. Horowitz, N. Wilner). Empirical evidence shows that the most powerful influence of the situation of the military conflict in Ukraine on relations with the immediate relatives has been observed among the displaced persons from the combat zone, in comparison with other groups of research participants. Empirically it is shown that in a situation of military conflict in Ukraine in comparison with the period before the military conflict: 1) displaced persons from the combat zone and the people currently living in Mariupol emphasize the negative impact of the situation of the military conflict in Ukraine on the well-being of their family members; 2) increased aggressiveness and proneness to conflict has been observed among the participants of the study currently living in Mariupol and among the displaced persons from the combat zone; 3) the situation of the military conflict in Ukraine has been stressful for the study participants and their families, this is especially pronounced persons from the combat zone and the people currently living in Mariupol; 4) a fairly strong and very strong degree of sleep disorders has been observed among the participants of the study currently living in Mariupol, among the displaced persons from the combat zone and among the participants residing now in Donetsk; 5) irritation and anger in connection with the event – the military conflict in Ukraine – in rather strong and very strong degree have been observed among the participants of the study currently living in Mariupol, among the displaced persons from the combat zone and among the participants residing now in Donetsk. 39, 84% of all study participants indicate disappointment in the state, because the state does not protect the rights of citizens. Regarding the organization of the relationship between the citizen and the state respondents think that such relationships should be based: 1) on the protection of the rights of citizens; 2) on trust, honesty; 3) on respect for the Constitution. 21, 95% of all study respondents indicated a lack of confidence in the government. 10, 98 % of all study respondents note that they have increased aggression to politics. 13, 01 % of all study respondents indicate that there is more to discuss military and political issues. 11, 38 % of all study respondents have avoided the subject of war and military-political events. 17, 07 % of all study respondents began to perceive military and political-legal events are more critical with less confidence. Представлено результати емпіричного дослідження, у якому прийняли участь 246 осіб (112 чоловіків та 134 жінки). Серед них: 33 особи (5 осіб молодого віку, 24 особи зрілого віку та 4 особи похилого віку), які проживають в Донецьку (в зоні військового конфлікту); 34 особи (9 осіб молодого віку, 13 осіб зрілого віку та 12 осіб похилого віку), які проживають в місті Маріуполі, по напрямку до якого здійснюються військові дії; 38 осіб (6 осіб молодого віку, 26 осіб зрілого віку та 6 осіб похилого віку), які проживають в місті Києві, – переселенці з зони військового конфлікту; 129 осіб (108 осіб молодого віку, 21 особи зрілого віку ) – студенти вищих навчальних закладів міста Києва; 12 осіб (7 осіб молодого віку, 5 осіб зрілого віку) – студенти Української Євангельської Теологічної Семінарії (Пуща Водиця). З метою дослідження особливостей взаємовідношень в родині та відношення до політико-правової сфери в умовах військового конфлікту в Україні нами використовувалися наступні методи: 2 авторські дослідницькі анкети та шкала оцінки впливу травматичних подій (М. J. Horowitz, N. Wilner). Емпірично встановлено, що у переселенців з зони військових дій спостерігається найбільш сильний вплив ситуації військового конфлікту в Україні на їх взаємовідношення з близькими людьми в сім’ї, порівняно з іншими групами досліджуваних. Емпірично показано, що в ситуації військового конфлікту в Україні порівняно з періодом до військового конфлікту: 1) особливо значимо відмічають негативний вплив ситуації військового конфлікту в Україні на самопочуття членів їх сімей переселенці з зони військових дій та люди, які проживають зараз у Маріуполі; 2) підвищення агресивності і конфліктності спостерігається у учасників дослідження, які проживають зараз у Маріуполі та у переселенців з зони військових дій; 3) ситуація військового конфлікту в Україні виступає стресовою для учасників дослідження та для їх сімей, особливо це виражено у переселенців з зони військових дій та у людей, які проживають зараз у Маріуполі; 4) достатньо сильна та дуже сильна міра розладу сну виражені у учасників дослідження, які проживають зараз в Маріуполі, у переселенців з зони військових дій та у учасників дослідження, які проживають зараз в Донецьку; 5) достатньо сильна та дуже сильна міра роздратування та злості у зв’язку з подією – військовий конфлікт в Україні виражені у переселенців з зони військових дій, у учасників дослідження, які проживають зараз в Маріуполі, та у учасників дослідження, які проживають зараз в Донецьку. 39, 84 % респондентів вказують на розчарування в державі, оскільки держава не захищає своїх громадян. На думку учасників дослідження взаємовідношення між громадянином та державою повинні засновуватись: 1) на захисті прав громадян; 2) на довірі та чесності; 3) на повазі до Конституції. 21, 95 % респондентів вказують на відсутність довіри до влади. 10, 98 % респондентів відмічають, що у них зросла агресія до політики. 13, 01 % респондентів вказують, що стали більше обговорювати військо-політичні теми. 11, 38 % респондентів стали уникати теми війни та військово-політичних подій. 17, 07 % респондентів стали сприймати військові та політико-правові події більш критично, з меншою довірою. Представлены результаты эмпирического исследования, в котором приняли участие 246 человек (112 мужчин и 134 женщины). Среди них: 33 человека (5 человек молодого возраста, 24 человека зрелого возраста и 4 человека преклонного возраста), которые проживают в Донецке (в зоне военного конфликта); 34 человека (9 человек молодого возраста, 13 человек зрелого возраста и 12 человек преклонного возраста), которые проживают в городе Мариуполе, по направлению к которому осуществляются военные действия; 38 человек (6 человек молодого возраста, 26 человек зрелого возраста и 6 человек преклонного возраста), которые проживают в городе Киеве, – переселенцы с зоны военного конфликта; 129 человек (108 человек молодого возраста, 21 человек зрелого возраста) – студенты высших учебных заведений города Киева; 12 человек (7 человек молодого возраста, 5 человек зрелого возраста) – студенты Украинской Евангельской Теологической Семинарии (Пуща Водица). С целью исследования особенностей взаимоотношений в семье и отношение к политико-правовой сфере в условиях военного конфликта в Украине нами использовались следующие методы: 2 авторские исследовательские анкеты; шкала оценки влияния травматических событий (М. J. Horowitz, N. Wilner). Эмпирически установлено, что у переселенцев из зоны боевых действий наблюдается наиболее сильное влияние ситуации военного конфликта в Украине на их взаимоотношения с близкими людьми в семье, в сравнении с другими группами участников исследования. Эмпирически показано, что в ситуации военного конфликта в Украине по сравнению с периодом до военного конфликта: 1) особенно значимо отмечают негативное влияние ситуации военного конфликта в Украине на самочувствие членов их семей переселенцы из зоны боевых действий и люди, проживающие сейчас в Мариуполе; 2) повышение агрессивности и конфликтности наблюдается у участников исследования, проживающих сейчас в Мариуполе и у переселенцев из зоны боевых действий; 3) ситуация военного конфликта в Украине выступает стрессовой для участников исследования и для их семей, особенно это наблюдается у переселенцев из зоны боевых действий и у людей, проживающих сейчас в Мариуполе; 4) достаточно сильная и очень сильная степень расстройства сна выражены у участников исследования, проживающих сейчас в Мариуполе, у переселенцев из зоны боевых действий и у участников исследования, проживающих сейчас в Донецке; 5) достаточно сильная и очень сильная степень раздражения и злости в связи с событием – военный конфликт в Украине выражены у переселенцев из зоны боевых действий, у участников исследования проживающих сейчас в Мариуполе и у участников исследования, проживающих сейчас в Донецке. 39, 84 % респондентов указывают на разочарование в государстве, поскольку государство не защищает своих граждан. По мнению участников исследования взаимоотношения между гражданином и государством должны основываться: 1) на защите прав граждан; 2) на доверии и честности; 3) на уважении к Конституции. 21, 95 % респондентов указывают на отсутствие доверия к власти. 10, 98 % респондентов отмечают, что у них возросла агрессия к политике. 13, 01 % респондентов указывают, что стали больше обсуждать военно-политические темы. 11, 38 % респондентов стали избегать темы войны и военно-политических событий. 17, 07 % респондентов стали воспринимать военные и политико-правовые события более критично, с меньшим доверием. |
|
| Publisher |
Лисенко М. М.
|
|
| Date |
2017
|
|
| Type |
Article
NonPeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
en
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/711213/1/1526447295_document.pdf
- Kravchuk, Svitlana (orcid.org/0000-0002-6951-1912 <http://orcid.org/0000-0002-6951-1912>) and Khalanskyi, Viacheslav (2017) The features of mutual relations in family and attitude to the political-legal sphere in the context of military conflict in Ukraine Humanitarium, 1 (39). pp. 100-115. ISSN 2308-5126 |
|