До проблеми технологізації процесів самопроектування
Електронна бібліотека НАПН України
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/712522/
|
|
| Title |
До проблеми технологізації процесів самопроектування
К проблеме технологизации процессов самопроектирования Аbout the problem of self-designing processes technologization. |
|
| Creator |
Смульсон, Марина Лазарівна
|
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
304 Social questions. Social practice. Cultural practice. Way of life (Lebensweise) 80 General questions relating to both linguistics and literature. Philology |
|
| Description |
Стаття присвячена визначенню місця технологій самопроектування у сучасній концепції технологізації науки. Показано, що закладена у технології можливість відтворюваності процесів є заставою руху психології до того, що зветься «справжньою наукою». Розглянуто методологічні принципи критичної теорії технології, які визначають роль інтерпретації у технологічній моделі (інтерпретаційна гнучкість артефактів), а також спільну конструкцію артефактів і соціальних груп. Тому не існує принципових відмінностей у технологіях гуманітарних (психологічних) і власне технічних, якщо обидва види тлумачити як технології проектування. Про нероздільність технологій у їх стандартному технічному розумінні і технологій гуманітарних переконливо свідчить така глобальна сучасна технологія, як Інтернет. Розуміння технологічного як постійно відтворюваної схеми діяльності і рефлексивно-соціального конструкта відповідає знаряддєвій теорії діяльності Л.С.Виготського. Взаємопроникнення технічних і соціально-гуманітарних технологій тісно пов'язане з поняттям артефакт, яке розглядається не тільки як штучний об'єкт, але й як кентавр, тобто об'єкт, який поєднує природний і штучний компоненти. Проблема технологій самопроектування та їх становлення проаналізована по аналогії з підходом Ю.І.Машбиця до проектування навчання в контексті проектувально-технологічної дослідницької парадигми. Статья посвящена определению места технологий самопроектирования в современной концепции технологизации науки. Показано, что заложенная в технологии возможность воспроизводимости процессов является залогом движения психологии к тому, что называется «настоящей наукой». Рассмотрены методологические принципы критической теории технологии, которые определяют роль интерпретации в технологической модели (интерпретационная гибкость артефактов), а также общую конструкцию артефактов и социальных групп. Поэтому не существует принципиальных отличий в технологиях гуманитарных (психологических) и собственно технических, если оба вида рассматривать как технологии проектирования. О неразделимости технологий в их стандартном техническом понимании и технологий гуманитарных убедительно свидетельствует такая глобальная современная технология, как Интернет. Понимание технологического как постоянно воспроизводимой схемы деятельности и рефлексивно-социального конструкта соответствует инструментальной теории деятельности Л.С.Выготского. Взаимопроникновение технических и социально-гуманитарных технологий тесно связано с понятием артефакт, которое рассматривается не только как искусственный объект, но и как кентавр, то есть объект, который объединяет природный и искусственный компоненты. Проблема технологий самопроектирования и их становления проанализирована по аналогии с подходом Е.И.Машбица к проектированию обучения в контексте проектировочно-технологической исследовательской парадигмы. The article is devoted to the definition of the place of self-designing technologies in the modern concept of science technologization. It is shown that the possibility of processes reproduction inherent in technology is the key to the movement of psychology to what is called "real science". The methodological principles of the critical theory of technology are considered, which determine the role of interpretation in the technological model (interpretational flexibility of artifacts), as well as the general construction of artifacts and social groups. Therefore, there are no fundamental differences in the humanitarian (psychological) technologies and actually technical, if both types are considered as design technologies. The inseparability of technologies in their standard technical understanding and humanitarian technologies is convincingly evidenced by such a global modern technology as the Internet. Understanding of the technological as a constantly reproducible scheme of activity and a reflexive social construct corresponds to the L.S. Vygotsky instrumental theory of activity. The interpenetration of technical and socio-humanitarian technologies is closely connected with the concept artifact, which is considered not only as an artificial object, but also as a centaur, that is an object that unites natural and artificial components. The problem of self-designing technologies and their formation is analyzed by analogy with the approach of E. I. Mashbyts to the education designing in the context of the design-and-technology research paradigm. |
|
| Publisher |
Вид-во Житомирського державного університету ім. І. Франка
|
|
| Date |
2018
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
cc_by_nc_nd
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/712522/1/ak_ppg11_2018_21_36.pdf
- Смульсон, Марина Лазарівна (2018) Аbout the problem of self-designing processes technologization. Актуальні проблеми психології. Т.2. Психологічна герменевтика, 1 (11). pp. 21-36. ISSN 2072-4772 |
|