Запис Детальніше

Технології розвитку здатності до самопроектування у підлітків

Електронна бібліотека НАПН України

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/712539/
 
Title Технології розвитку здатності до самопроектування у підлітків
Технологии развития способностей самопроектирования у подростков.
Tehngology development of self-designing abilities in adolescents
 
Creator Шиловська, О.М.
 
Subject 1 Philosophy. Psychology
81 Linguistics and languages
 
Description Стаття присвячена теоретичному дослідженню особливостей застосування дискурсивних технологій самопроектування в підлітковому віці. Показано, що старший підлітковий вік є найбільш сензитивним для перших спроб самопроектування. Однак початок процесу самопроектування залежить від рівня розвитку особистості та її успішності в соціумі.
Самопроектування у підлітковому віці передбачає створення проекту власного «Я» на основі інтерпретації та часткової реінтерпретації пережитих життєвих подій, як своїх власних, так і подій, що відбуваються у житті значимого іншого.
Визначено, що, розвиваючи здатність до самопроектування, необхідно застосовувати наступні дискурсивні технології: технологія виокремлення теми висловлювань; технологія інформаційного діалогу; технологія наративізації життєвого досвіду; технологія смислового діалогу.
Розвиток у підлітка здатності самостійно планувати своє життя, виходячи із власної системи цінностей та розвиток часової перспективи є важливою передумовою розвитку у дитини здатності до самопроектування.
У ранньому підлітковому віці, внаслідок недостатньо сформованого образу «Я», дитина також може породжувати саме соціальний проект. Однак дані проекти вже суттєво зумовлює референтна група. Це можуть бути як члени сім’ї, так і коло друзів, однолітків, на систему цінностей яких дитина орієнтується і часто сприймає її як власну.
Починаючи із середнього підліткового віку дитина може будувати проекти на основі власного образу «Я». Однак на етапі середнього підліткового віку цей образ ще не є достатньо стійкою структурою. Під впливом соціокультурного оточення підліток змінює образ власного «Я», внаслідок чого змінюється і його життєвий проект.
Статья посвящена теоретическому исследованию особенностей применения дискурсивных технологий самопроектирования в подростковом возрасте. Показано, что старший подростковый возраст является наиболее сензитивным для первых попыток самопроектирования. Однако начало процесса самопроектирования зависит от уровня развития личности и еѐ успешности в социуме.
Самопроектирование в подростковом возрасте предусматривает создание проекта собственного «Я» на основе интерпретации и частичной реинтерпретации пережитых жизненных событий, как своих собственных, так и происходящих в жизни значимого другого.
Определено, что, развивая способность к самопроектированию, необходимо применять следующие дискурсивные технологии: технология выделения темы высказываний; технология информационного диалога; технология наративизации жизненного опыта; технология смыслового диалога.
Развитие у подростка способности самостоятельно планировать свою жизнь, исходя из собственной системы ценностей и развития временной перспективы, является важной предпосылкой развития у ребенка способности к самопроектированию.
В раннем подростковом возрасте, вследствие недостаточно сформированного образа «Я», ребѐнок может порождать социальный проект. Однако данные проекты существенно обусловливает референтная группа. Это могут быть как члены семьи, так и круг друзей, сверстников, на систему ценностей которых ребѐнок ориентируется и часто воспринимает еѐ как свою собственную.
Начиная со среднего подросткового возраста, ребѐнок может строить проекты на основе собственного образа «Я». Однако на этапе среднего подросткового возраста этот образ еще не является достаточно устойчивой структурой. Под влиянием социокультурного окружения подросток меняет образ собственного «Я», в результате чего меняется и его жизненный проект.
The article is devoted to a theoretical study of the
peculiarities of the application of discursive self- designing practices in adolescence.
The older teenage age is most susceptible to the first attempts of self- designing. However, the beginning of the process of self- designing depends on the level of personality development and its success in society
Self-projecting in adolescence involves the creation of a project of its own "I" on the basis of interpretation and partial reinterpretation of the past life events, both their own and the events taking place in the life of a meaningful other.
It is determined that, developing the ability to self-design, it is necessary to apply the following discursive technologies: the technology of distinguishing the topic of utterances; information dialogue technology; technology of naratvitization of life experience; semantic dialogue
technology.
The development of an adolescent's ability to independently plan his life based on his own system of values and the development of a time perspective is an important prerequisite for the child's ability to selfdesigning.
In the early adolescence, due to the insufficiently developed image of the "I", the child can also generate the social project itself. However, these projects are already significantly attributable to the reference group. It can
be both family members and circle of friends, peers, whose system of values the child directs and often perceives it as their own.
Starting from the middle adolescence, the child can build projects based on his own "I". However, at the stage of middle adolescence, this image is not yet sufficiently stable structure. Under the influence of the socio-cultural environment, the teenager changes the image of his own "I",
which also changes his life project.
 
Publisher Вид-во Житомирського державного університету ім. І. Франка
 
Date 2018
 
Type Article
PeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/712539/1/ak_ppg11_2018_86_98.pdf
- Шиловська, О.М. (2018) Tehngology development of self-designing abilities in adolescents Актуальні проблеми психології. Т.2. Психологічна герменевтика, 1 (11). pp. 86-98. ISSN 2072-4772