State situatemes of existence in old germanic languages
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26369/
http://www.zfs-journal.uzhnu.uz.ua |
|
| Title |
State situatemes of existence in old germanic languages
Репрезентація станових ситуатем на позначення буття у давньогерманських мовах Репрезентация залоговых ситуатем на обозначение бытия в древнегерманских языках |
|
| Creator |
Шапочкіна, Ольга Володимирівна
|
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
The research has delineated the semantic peculiarities of state predicates in the Old Germanic languages. It has also investigated so-called “situateme” or the core of statement that expressed the state relations with regard to the notions of “agent – patient” / “subject – object”. The other functions of such situatemes were stating or denying a particular state of being or existence of a subject. The research makes use of various approaches, mainly philosophic, semantic. They enabled to classify the predicates of existence into such microgroups as the predicates of preexistence (anticipation of a state); the predicates of appearance (the presence of a state); the predicates of existence (the transition from the state of absence to the given state). It has been stated that the state situatemes in the old Germanic languages were represented differently in semantic aspect. Thus, the predicates of state marking preexistence marked the presence, cyclic recurrence, inevitability, untimeliness, simultaneity of a particular state in the Old Germanic languages. The article emphasizes the fact that the boundaries between the semantic groups of predicates of existence are rather blurred; therefore, they could easily assimilate with each other in the Old Germanic languages.
У статті автором охарактеризовано семантичну сутність предикату стану на матеріалі давньогерманських мов, так звану станову ситуатему (центр, ядро висловлювання), що виражала станові відношення із позицій «агенс – патієнтс»/«суб’єкт – об’єкт» та описувала, стверджувала або заперечувала певний стан буття, існування. У ході дослідження застосовувалися різні методологічні підходи, такі як: філософський та семантичний, , за допомогою яких було здійснено розподіл предикатів на позначення стану буття на мікрогрупи: предикати передбуття (очікування стану); предикати виникнення (наявність стану); предикати екзистенції (перехід із стану відсутності у наявний стан). Зокрема автором виявлено, що репрезентація станових ситуатем на позначення буття у давньогерманських мовах виявлялася за семантичним змістом різнопланово. Так, предикати стану на позначення передбуття у давньогерманських мовах означали актуальність, наближення певного стану, предикати виникнення репрезентували початок, вияв, появу стану, предикати існування описували наявність, циклічність, неминучість, передчасність, одночасність певного стану. У статті акцентовано увагу на тому, що семантичні групи предикатів стану на позначення буття у давньогерманських текстах легко асимілювали одна в одну. В статье автором охарактеризована семантическая сущность предиката состояния на материале древнегерманских языков, так называемая залоговая ситуатема (центр, ядро высказывания), которая выражала состояние отношения с позиций «агенс – патиентс» / «субъект – объект» и описывала, утверждала или отрицала определенное состояние бытия, существования. В ходе исследования применялись различные методологические подходы, такие как: философский и семантический, с помощью которых было осуществлено распределение предикатов для обозначения состояния бытия на микрогруппы: предикаты предбытия (ожидание состояния) предикаты возникновения (наличие состояния), предикаты экзистенции (переход из состояния отсутствия в существующее положение). В частности автором выявлено, что репрезентация залоговых ситуатем для обозначения бытия в древнегерманских языках оказалась по семантическому содержанию разноплановой. Так, предикаты состояния для обозначения предбытия в древнегерманских языках обозначали актуальность, приближение определенного состояния, предикаты возникновения представляли начало, проявление, появление состояния, предикаты существования описывали наличие, цикличность, неизбежность, преждевременность, одновременность определенного состояния. В статье акцентировано внимание на том, что семантические группы предикатов состояния для обозначения бытия в древнегерманских текстах легко ассимилировали друг в друга. |
|
| Publisher |
Ужгородський національний університет
|
|
| Date |
2018-01-16
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
ru
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26369/1/O_Shapochkina_SFS_V5_T1.pdf
Шапочкіна, Ольга Володимирівна (2018) Репрезентація станових ситуатем на позначення буття у давньогерманських мовах Закарпатські філологічні студії, 1 (5). с. 120-124. ISSN 2524-0390 |
|