ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРАДІЖКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В ПОЛЬСЬКОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ (СТ. 190А § 2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩІ)
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРАДІЖКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В ПОЛЬСЬКОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ (СТ. 190А § 2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩІ)
THE OFFENCE OF IDENTITY THEFT IN THE POLISH CRIMINAL LAW (ARTICLE 190A § 2 OF THE PENAL CODE) (PART ONE) ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА КРАЖУ ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ В ПОЛЬСКОМ УГОЛОВНОМ ПРАВЕ (СТ. 190 А §2 УГОЛОВНОГО КОДЕКСА РЕСПУБЛИКИ ПОЛЬША) |
|
| Creator |
Мозгава, Марек; Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні
Назар, Катажина; Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні |
|
| Subject |
персоналізація; образ іншої людини; особисті дані; збиток; травма; крадіжка особистих даних
343.98(045) impersonating; image of another person; personal data; damage, injury; identity theft — персонализация; образ другого человека; личные данные; ущерб; травма; кража личных данных — |
|
| Description |
Мета: основна мета статті – надати аналіз основних ознак правопорушення, передбаченого в ст. 190a § 2 Кримінального кодексу Польщі, яке полягає у імперсоналізації іншої особи і відомий як крадіжка особистості. Методи: для досягнення вищевказаної мети, в основному, застосовувався догматичний метод. Результати: ст. 190a § 2 стосується певного типу шахрайства, суть якого полягає в привласненні персональних даних іншої особи з використанням іміджу або особистих даних цієї особи, щоб заподіяти жертві шкоду або травму. Злочин є формальним (результат на кваліфікацію не впливає). Злочин вважається закінченим в той момент, коли злочинець видав себе за жертву або зробив вигляд, що він є жертвою. Не має значення, чи були завдані збитки реальними. Злочин може бути скоєно тільки з прямим умислом (dolus coloratus). Дискусія: у той час, як доповнення Кримінального кодексу Польщі складом злочину, пов’язаного з крадіжкою персональних даних особи, в цілому, може бути схвалене, виникають певні сумніви щодо його розміщення в розділі ХХІІІ (Злочини проти свободи). Крім того, слід піддати дискусії питання про визначення виду умислу в цьому складі і питання щодо покарання в кваліфікованому складі цього злочину. Можна зробити висновок, що злочин крадіжки персональних даних - це тип шахрайства, який полягає у використанні іміджу іншої особи або особистих даних, з тим щоб заподіяти шкоду або травму жертві. Це правопорушення формальне і може бути здійснене лише з прямим умислом. Позитивно оцінюючи введення цього злочину в систему польського кримінального законодавства, треба підняти деякі вже згадані сумніви, однак, посилаючись на розміщення злочину в розділі XXIII (Злочини проти свободи) основний тип правопорушення обмежений до dolus directus coloratus.
Purpose: the main purpose of the paper is to present the analysis of the statutory features of the offence described in Art. 190a § 2 of the Polish Penal Code which consists in the impersonating another person and is known as theft identity. Methods: in order to achieve the above indicated purpose mainly the dogmatic method was applied. Results: art. 190a § 2 describes a special type of fraud the core of which is the impersonation of another person with the use of that person’s image or personal data in order to cause to the victim damage or injury. The offence is a formal one (no result is required); it is committed at the moment when the offender impersonated the victim or pretended to be the victim; it is irrelevant whether the intended damage/injury was really inflicted by the offender. The misdemeanour is a common one and can be only committed with the directional intention (dolus coloratus). Discussion: while the introduction of the offence of identity theft into the Polish Penal Code should be approved, some doubts should be raised referring to the placing of the offence in Chapter XXIII (“Offences against freedom”), the range of its mens rea (which is limited to the direct intention) and the maximum punishment for the aggravated type. Цель: основная цель статьи – представить анализ основных признаков правонарушения, предусмотренного в ст. 190a § 2 Уголовного кодекса Польши, который заключается в имперсонализации другого лица и известен как кража личности. Методы: для достижения вышеуказанной цели, в основном, применялся догматический метод. Результаты: ст. 190a § 2 описывает особый тип мошенничества, суть которого заключается в присвоении данных другого лица с использованием имиджа или личных данных этого лица, чтобы причинить жертве ущерб или травму. Преступление является формальным (результат на квалификацию не влияет). Преступление считается законченным в тот момент, когда преступник выдал себя за жертву или сделал вид, что он является жертвой. Не имеет значения, действительно ли причиненный ущерб был нанесен преступником. Преступление может быть совершено только с прямым умыслом (dolus coloratus). Дискуссия: в то время, как дополнение Уголовного кодекса Польщи составом преступления, связанного с кражей персональных данных личности, в целом, может быть одобрено, возникают определённые сомнения относительно его размещения в главе ХХІІІ (Преступления против свободы). Кроме того, следует подвергнуть дискуссии вопрос об определении вида умысла в этом составе и наказании за квалифицированный состав этого преступления. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2019-02-11
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/UV/article/view/13439
10.18372/2307-9061.49.13439 |
|
| Source |
Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»; Том 4, № 49 (2018); 189-194
Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law"; Том 4, № 49 (2018); 189-194 Научные труды Национального авиационного университета. Серия: Юридический вестник "Воздушное и космическое право»; Том 4, № 49 (2018); 189-194 |
|
| Language |
uk
|
|