Істина у праві: гносеологічний вимір
Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Істина у праві: гносеологічний вимір
Истина в праве: гносеологическое измерение Truth in the law: an epistemological dimension |
|
| Creator |
Левицька, Оксана Володимирівна
|
|
| Contributor |
Сливка, Степан Степанович
Національний університет «Львівська політехніка» Гураленко, Наталія Анатоліївна Граб, Марія Іванівна |
|
| Subject |
істина
квізіістина екзистенціальна діалектика трансценденталії ордологія когерентна істина апріористська істина кореспондентна істина екзистенціальна істина истина квазиистина экзистенциальная диалектика трансценденталии ордология когерентная истина априористская истина корреспондентная истина экзистенциальная истина truth quasi-truth existential dialectic transcendental ordology coherent truth a priori truth correspondence truth existential truth 340.12 |
|
| Description |
У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено компоненти методології пошуку істини у праві: ордологічні, екзистенціальні, трансцендентальні; доведено існування культурологічно-правової методології для пізнання істини в позитивному праві; охарактеризовано дію етично-правової методології в деонтологічній життєдіяльності людини та обґрунтовано гносеологію істини у праві за допомогою екзистенціалів, трансценденталій та чеснот. Природною закономірністю людського розуму пізнання істини в деонтологічному житті є діалектика, як мистецтво полеміки. Закони людського розуму містять у собі пропедевтичні начала. Завдяки діалектичним формам мислення людина вдається спочатку до дослідження фактів, їх аналізу, що тільки торує шлях до можливої істини. Завдяки логіці здійснюється аналіз лише правдоподібних умовисновків. Логічна правильність висновку не тотожна істинності висновку. Потрібно знайти хибність вихідних висловлювань, які існують поряд. Тоді істину встановлює екзистенціальна діалектика, яка пов’язана із природними процесами. Екзистенціальна діалектика, як знання істини, вибудовує ті діалектичні конструкції, які необхідні буденній життєдіяльності людини. Дисертація має важливе практичне значення для розв’язання проблем правової держави в межах філософсько- і теоретико-правових наук. В диссертации впервые в отечественной юридической науке исследованы компоненты методологии поиска истины в праве: ордологические, экзистенциальные, трансцендентальные; доказано существование культурологически-правовой методологии для познания истины в положительном праве; охарактеризованы действие нравственно-правовой методологии в деонтологической жизнедеятельности человека и обоснованно гносеологию истины в праве с помощью екзистенциалов, трансценденталий и добродетелей. Естественной закономерностью человеческого разума познания истины в деонтологической жизни есть диалектика, как искусство полемики. Законы человеческого разума включают в себя пропедевтические начала. Благодаря диалектическим формам мышления человек прибегает сначала к исследованию фактов, их анализу, что только прокладывает путь к возможной истины. С помощью логики осуществляется анализ только правдоподобных умозаключений. Логическая правильность вывода не тождественна истинности заключения. Нужно найти ошибочность исходных высказываний, которые существуют рядом. Тогда истину устанавливает экзистенциальная диалектика, которая связана с природными процессами. Экзистенциальная диалектика, как знание истины, выстраивает такие диалектические конструкции, которые необходимы повседневной жизнедеятельности человека. Реализация человеком Высшей императивности истины осуществляется в ордологичному, экзистенциальном, транснациональном измерениях с разной априористской величиной и свободой от ума. Это разные степени, аспекты истинности, хотя они и не противоречат естественной истинности, но не есть полными, потому полученные априорно, безопытно, эмпирически. Будничные потребности как ордологическое измерение априорных условий не испытывают серьезного контроля разума. В повседневной жизни мало внимания уделяется взаимосвязи истины бытия и истины познания. Поэтому целесообразно говорить о вероятной истине, поскольку еще не произошло в полную силу экзистенциальной и трансцендентной «обработки». Априористская истина в экзистенции более «дистиллированная» от ежедневных требований и зависимостей. Мысли, чувства, высказывания, которые являются причиной истинности, не всегда выведены из природы, а больше с душевных априорных условий. Они имеют сенсибельной характер и не всегда требуют вмешательства разума, хотя такое действие нужно. Безусловно, что трансцендентальное измерение априористской истины наиболее приближено к онтологичности. Здесь истина познания предшествует истине высказывания, здесь больше онтологической, простой, «очищенной» от обыденности истины. Свободная истинность добыта априорно в состоянии максимального отграничения от материальных, светских нужд. Жизнь максимальными духовными запросами порождает истинную свободу и гарантирует высокую степень реализации Высшей императивности истинности. Диссертация имеет важное практическое значение для решения проблем правового государства в пределах философско- и теоретико-правовых наук. In the dissertation, for the first time in the domestic legal science, the components of the methodology of finding the truth in the law are investigated: ordological, existential, transcendental; the existence of a culturological and legal methodology for the knowledge of truth in positive law is proved; the effect of the ethicallegal methodology in human deontological life activity is described and the epistemology of truth in the law is substantiated by means of existential, transcendental and virtue. The natural rule of the human`s cognition the truth in deontological life is dialectics, as the art of polemics. The laws of the human`s mind contain propaedeutic principles. Thanks to the dialectical forms of thinking, man first succeeds in the study of facts, their analysis, which only tore the path to the possible truth. Due to the logic, the analysis is limited to plausible conditions conclusions. Logical correctness of the conclusion is not identical to the truth of the conclusion. It is necessary to find the falsity of the initial statements that exist alongside. Then the truth establishes the existential dialectic, which is associated with natural processes. Existential dialectics, as knowledge of the truth, builds those dialectical constructions that are necessary for everyday life of man. The dissertation has great practical importance for solving the problems of the constitutional state within the limits of philosophical and theoretical-legal sciences. |
|
| Date |
2019-02-11T08:46:31Z
2019-02-11T08:46:31Z 2019 |
|
| Type |
Dissertation Abstract
|
|
| Identifier |
Левицька О. В. Істина у праві: гносеологічний вимір : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 12.00.12 – філософія права / Оксана Володимирівна Левицька ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2019. – 202 с. – Бібліографія: с. 180–196 (194 назви).
http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/44112 |
|
| Language |
uk
|
|
| Format |
202
application/pdf application/pdf application/pdf application/pdf |
|
| Coverage |
UA
Львів |
|
| Publisher |
Національний університет "Львівська політехніка"
|
|
| Source |
http://lp.edu.ua/research/disscoun/d-3505219/levycka-oksana-volodymyrivna
|
|