Психологічні аспекти феномену післяправди
Електронна бібліотека НАПН України
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/714547/
http://www.appsychology.org.ua/index.php/ua/arkhiv-vydannia/tom-14/tom-14-vipusk-1 |
|
| Title |
Психологічні аспекти феномену післяправди
Психологические аспекты феномена постправды Psychological features of the post-truth concept |
|
| Creator |
Зливков, В.Л.
|
|
| Subject |
001.8 Methodology
1 Philosophy. Psychology 37.01/.09 Special auxiliary table for theory, principles, methods and organization of education 378 Higher education. Universities. Academic study |
|
| Description |
Дану статтю присвячено феномену післяправди, що означає формування суспільних настроїв у вигляді поширення інформації, що оперує не фактами, а емоціями людини, яка знайомиться з нею. Актуальність даного концепту зумовлена тим, що джерела інформації – об'єктивні факти менш важливі, ніж звернення до емоцій і особистих переконань її одержувачів. Проаналізовано поняття «політика післяправди» як тип політичної культури, в якій дискурс в основному формується через звернення до емоцій і особистих переконань аудиторії. Встановлено, що на пострадянських теренах дане поняття має виключно негативний, здебільшого політичний контекст, тоді як у зарубіжній практиці, більше стосується епохи постмодернізму або так званої «ери післяправди» в межах якої формуються новітні освітні та психологічні практики. Визначено, що в епоху післяправди практично усі наукові галузі стають міждисциплінарними, дискусія між ними заохочується, а освітній процес і психологічна допомога спрямовуються на становлення вільного, незалежного, критично налаштованого, мислячого і відповідального, соціально активного громадянина.
Статья посвящена феномену постправды, означающего формирование общественных настроений в виде распространения информации, оперирующей не фактами, а эмоциями человека, знакомящегося с ней. Актуальность данного концепта обусловлена тем, что источники информации - объективные факты менее важны, чем обращение к эмоциям и личным убеждениям ее получателей. Проанализировано понятие «политика постправды» как тип политической культуры, в которой дискурс в основном формируется через обращение к эмоциям и личным убеждениям аудитории. Установлено, что на постсоветском пространстве это понятие имеет исключительно негативный, в основном политический контекст, тогда как в зарубежной практике, больше касается эпохи постмодернизма или так называемой «эры постправды» в рамках которой формируются новые образовательные и психологические практики. Определено, что в эпоху постправды практически все научные отрасли становятся междисциплинарными, дискуссия между ними поощряется, а образовательный процесс и психологическая помощь направлены на становление свободного, независимого, критически настроенного, мыслящего и ответственного, социально активного гражданина. This article is devoted to the phenomenon of post-truth, which means the formation of social mood in the form of dissemination of information, which operates not facts, but the emotions of the person who is acquainted with it. Post-truth is a political culture in which debate is framed largely by appeals to emotion disconnected from the details of policy, and by the repeated assertion of talking points to which factual rebuttals are ignored. Post-truth differs from traditional contesting and falsifying of facts by relegating facts and expert opinions to be of secondary importance relative to appeal to emotion. While this has been described as a contemporary problem, some observers have described it as a long-standing part of political life that was less notable before the advent of the Internet and related social changes. Commonly proposed explanations for post‐truth include changes in political culture, in the structure of information in the digital age and universal cognitive weaknesses that limit people's capacity for critical thought. While all these are likely important factors, they do not account for the role of culture in creating and sustaining post‐truth. In fact, it is likely that culture, especially in the form of metacognition, or thought about thought, plays an important role by providing knowledge practices, techniques for allocating attention, and especially competing theories of truth. It is established that the post-Soviet area this concept is extremely negative, mostly political context, while foreign practice, is more about the era of postmodernism or the so-called "era post-truth" within which shaped modern educational and psychological practice. It is determined that in the post-truth period, practically all scientific fields become interdisciplinary, the discussion between them is encouraged, and the educational process and psychological assistance are aimed at the formation of a free, independent, critical-minded, thinking and responsible, socially active citizen. |
|
| Publisher |
Видавець « ПП Лисенко М.М.»
|
|
| Date |
2018
|
|
| Type |
Article
NonPeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/714547/1/%D0%97%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2.pdf
- Зливков, В.Л. (orcid.org/0000-0002-8404-8866 <http://orcid.org/0000-0002-8404-8866>) (2018) Psychological features of the post-truth concept Актуальні проблеми психології, 1 (14). pp. 122-131. ISSN 2072-4772 |
|