ВИБІР ГАЗОТЕРМІЧНОГО ПОКРИТТЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ МОНОРЕЙОК МЕХАНІЗАЦІЇ КРИЛА ЛІТАКІВ
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
ВИБІР ГАЗОТЕРМІЧНОГО ПОКРИТТЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ МОНОРЕЙОК МЕХАНІЗАЦІЇ КРИЛА ЛІТАКІВ
Choice of coverage for restoration thermal mono rails mechanization aircraft wing Выбор газотермических покрытий для восстановления моно рельсов механизации крыла самолетов |
|
| Creator |
Краля, В.О.; НАУ, кафедра технологій відновлення авіаційної техніки
Моляр, О.Г.; Інститут металофізики НАН України Хімко, А.М.; НАУ, кафедра технологій відновлення авіаційної техніки Пугачевський, Д.О.; НАУ, кафедра технологій відновлення авіаційної техніки |
|
| Subject |
—
— — |
|
| Description |
Розглянуто основні триботехнічні характеристики плазмових газотермічних покриттів для відновлення монорейок випускання-прибирання закрилків і передкрилків сучасних літаків, виконаних із титанового сплаву ВТ-22. Визначено параметри фретингостійкості та адгезійної міцності покриттів. Установлено, що оптимальне покриття – це покриття молібдену. Результати особливо актуальні для сучасної авіаційної промисловості, оскільки на сьогодні немає єдиної думки щодо відновлення цього вузла. Відновлення монорейок механізації крила методом плазмового напилювання дає значний економічний ефект і економію матеріалу.
The main tribotechnical characteristics of plasm gasthermal retraction – coatings for restoration of monorail of alloy BT-22 for extension of flaps and slats of modern aircraft are analysed. The parameters of fretting-resistance and adheasive strength of coatings are determined. It is estaflished that the optimal coating is a coating of molibdenum. The results are especially actual for modern aviation industry, as for nowadays there is no common opinion about the given assembly restoration. The monorail recovery of high lift devices by means of plasm covering gives signiticant economic effect and economy of material. Рассмотрены основные триботехнические характеристики плазменных газотермических покрытий для восстановлениямонорельсов выпуска-уборки закрылков и предкрылков современных самолетов, выполненных из титанового сплава ВТ-22. Определены параметры фретингостийкости и адгезионной прочности покрытий. Установлено, что оптимальное покрытие - это покрытие молибдена. Результаты особенно актуальны для современной авиационной промышленности, поскольку на сегодня нет единого мнения относительно восстановления этого узла. Восстановление монорельсов механизации крыла методом плазменного напыления дает значительный экономический эффект и экономию материала. |
|
| Publisher |
National Aviation University
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2006-02-01
|
|
| Type |
—
— — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/1348
|
|
| Source |
Вестник Национального авиационного университета; Том 28, № 2 (2006); 85-88
Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 28, № 2 (2006); 85-88 Proceedings of National Aviation University; Том 28, № 2 (2006); 85-88 |
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|