Формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій
Електронна бібліотека НАПН України
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/714998/
https://ipv.org.ua/2018/materialy-do-zakhystu-chuzi-n-p/ |
|
| Title |
Формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій
Formation of Aesthetic Experience of Younger Schoolchildren by Means of Ukrainian Folk Paroemias |
|
| Creator |
Чужа, Н. П.
|
|
| Subject |
37.01 Fundamentals of education. Theory. Policy etc.
37.09 Organization of instruction 373 Kinds of school providing general education |
|
| Description |
Дисертацію присвячено актуальній темі формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій. На основі аналізу філософських, психологічних та педагогічних джерел з’ясовано стан досліджуваної проблеми та уточнено сутність поняття «естетичний досвід молодших школярів» як внутрішньо суб’єктно засвоєний, інтегрований континуум діяльнісно-творчого освоєння дійсності. Структурними складовими естетичного досвіду є: естетичні знання, емоції та почуття, інтереси, смаки, ідеали. Визначено, що найбільш сприятливим для формування естетичного досвіду є молодший шкільний вік завдяки таким психологічним особливостям, як: поступовий перехід від синкретизму думок, почуттів до диференційного сприймання дійсності, пізнавальна активність, чутливість до краси, образність мислення, емпатія, схильність до естетичного сприймання реальних об’єктів, розвиток творчих здібностей. У дисертації проаналізовано потенціал українських народних паремій щодо формування естетичного досвіду молодших школярів. Зазначено, що прислів’я, приказки та загадки мають значний влив на емоційно-почуттєву сферу особистості: сприяють формуванню естетичних почуттів, ціннісних орієнтирів, емпатії, стимулюють асоціативне мислення та уяву, розвивають творчі здібності, в них збережено інформацію про побут, світогляд, духовність, історію народу. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено структурні компоненти естетичного досвіду, серед яких: когнітивний (полягає в розумінні молодшими школярами естетичної цінності довкілля та творів мистецтва); емоційно-ціннісний (включає естетичні почуття та оцінку, розвинену емпатію); праксичний (здатність до інтерпретації власних емоцій та почуттів, практично-творча актуалізації набутого досвіду). Відповідно до змістової структури визначено критерії та показники сформованості естетичного досвіду молодших школярів: пізнавально-інформативний критерій (розуміння сутності та жанрових особливостей прислів’їв, приказок та загадок, зацікавленість паремійним матеріалом, виражена у стійкому пізнавальному інтересі); емоційно-оцінний критерій (спроможність до вибору та оцінки естетично значущих явищ, розвиненість емпатії), діяльнісно-творчий критерій (готовність до практично-творчої актуалізації набутого досвіду; сформованість здатності до інтерпретації). Виявлено та схарактеризовано рівні сформованості естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій (високий, середній, низький). Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив переважно низький та середній рівні сформованості естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних прислів’їв, приказок та загадок. Теоретично обґрунтовано методику та педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій. Структурні компоненти методики відображено у цільовому (мета – формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій), теоретико-методологічному, що містить підходи (особистісно орієнтований, системний, аксіологічний, діяльнісний, герменевтичний, компетентнісний) і принципи (системність; природовідповідність; культуровідповідність; гуманістичне спрямування освітнього процесу; цілісність), змістовому (компоненти феномену «естетичний досвід»: когнітивний, емоційно-ціннісний, праксичний), організаційному (етапи – актуалізуючий, стимулювальний, творчий), технологічному (педагогічні умови, форми та методи формування естетичного досвіду молодших школярів) та результативному (підвищення рівня сформованості естетичного досвіду молодших школярів) блоках. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів: визначення оптимального обсягу інформації для молодших школярів про українські народні паремії; створення позитивної емоційної атмосфери під час сприймання та вивчення молодшими школярами українських народних паремій; методичне забезпечення процесу опанування молодшими школярами українських народних паремій. Експериментально перевірено методику і педагогічні умови формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій. Порівняльний аналіз рівнів сформованості естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій контрольних та експериментальних груп до початку експерименту та після його завершення за пізнавально-інформативним, емоційно-оцінним та діяльнісно-творчим критеріями свідчить про ефективність розробленої методики та педагогічних умов формування зазначеного феномену. Показники успішного формування естетичного досвіду молодших школярів виявилися переважно в розуміння сутності та жанрових особливостей прислів’їв, приказок та загадок, у стійкому пізнавальному інтересі, спроможності до вибору та оцінки естетично значущих явищ, розвитку емпатії, готовності до практично-творчої актуалізації набутого досвіду, сформованості інтерпретаційних навичок. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів засобами українських народних паремій. Подальшого вивчення потребують проблеми розвитку інтерпретаційних здібностей дітей, застосування наративних методів, інтерактивних технологій з метою естетичного виховання молодших школярів. The dissertation deals with the relevant topic of the aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias. Based on the philosophical, psychological and pedagogical sources analysis the status of the issue under research is determined and the essence of “aesthetic experience in younger schoolchildren” is clarified as an internally adopted, integrated continuum of activity and creative development of reality. The structural components of the aesthetic experience include aesthetic knowledge, emotions and feelings, interests, tastes, ideals. It is determined that the junior school age is the most favourable for formation of aesthetic experience due to such psychological features as: a gradual transition from syncretism of thoughts, feelings to a differential perception of reality, cognitive activity, sensitivity to beauty, imaginative thinking, empathy, a tendency to aesthetic perception of the real objects, creative abilities development. The dissertation analyses the potential of the Ukrainian folk paroemias in forming the aesthetic experience of junior pupils. It is noted that proverbs, sayings and riddles have a significant influence on the emotional and sensual sphere of personality: they contribute to the formation of aesthetic feelings, value orientations, empathy, stimulate associative thinking and imagination, develop creative abilities, retain information about life, world outlook, spirituality, history of the people. Based on the psychological and pedagogical literature analysis, the structural components of aesthetic experience are identified, among which: cognitive (understanding by younger schoolchildren of aesthetic value of the environment and works of art); emotional value-based (includes aesthetic feelings and evaluation, developed empathy); praxis (the ability to interpret own emotions and feelings, practical and creative updating of the acquired experience). In accordance with the content structure, the criteria and indicators are identified of the aesthetic experience formation in younger schoolchildren: cognitive and informative criterion (understanding of the essence and genre features of proverbs, sayings and riddles, interest in proverb material, expressed in a stable cognitive interest); emotionally-evaluative criterion (ability to select and evaluate aesthetically significant phenomena, empathy development), activity-creative criterion (readiness for practical and creative updating of acquired experience, formation of ability to interpret). The levels are identified and characterized of the aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias (high, medium, low). The analysis of the confirmatory experiment results showed mainly the low and average level of the aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk proverbs, sayings and riddles. The method and pedagogical conditions are theorised for the aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias. The structural components of the methodology are reflected in the target block (purpose – aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias), theoretical and methodological block, containing approaches (personally oriented, systemic, axiological, activity-based, hermeneutic, competence) and principles (systemic, natural correspondence, nature compliance and continuity of generations, humanistic orientation of the educational process, integrity), content (components of the “aesthetic experience” phenomenon: cognitive, emotional value-based, praxic), organizational (stages – actualizing, stimulating, creative), technology (pedagogical conditions, forms and methods of forming aesthetic experience in younger schoolchildren) and effective (increased formation of aesthetic experience in younger schoolchildren) blocks. The pedagogical conditions of the aesthetic experience formation in younger schoolchildren are determined and substantiated: definition of the best volume of knowledges for younger schoolchildren on the Ukrainian folk paroemias; creation of a positive emotional atmosphere during perception and study by younger schoolchildren of Ukrainian folk paroemias; methodical support of mastering the Ukrainian folk paroemias by younger schoolchildren. The methodology and pedagogical conditions were experimentally verified for the aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias. A comparative analysis of the formation levels of the aesthetic experience in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias in control and experimental groups before the beginning of the experiment and after its completion on the cognitive-informative, emotional evaluation and activity-creative criteria shows the effectiveness of the methodology and pedagogical conditions developed for the above-mentioned phenomenon formation. Indicators of successful aesthetic experience formation in younger schoolchildren were mainly in understanding the nature and genre features of proverbs, sayings and riddles, in stable cognitive interest, ability to select and assess aesthetically significant phenomena, development of empathy, readiness for practical updating of acquired experience, interpretive skills formation. The conducted dissertation research does not exhaust all aspects of the issue of the aesthetic experience formation in younger schoolchildren using Ukrainian folk paroemias. Problems of development of children's interpretive abilities, use of narrative techniques and interactive technologies require further study for the purpose of younger schoolchildren aesthetic education. |
|
| Date |
2018
|
|
| Type |
Thesis
NonPeerReviewed |
|
| Format |
text
text text |
|
| Language |
uk
uk uk |
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/714998/1/Chuzha_dis.pdf
http://lib.iitta.gov.ua/714998/2/Chuzha_Gaidamaka.pdf http://lib.iitta.gov.ua/714998/3/Chuzha_Shevchenko.pdf - Чужа, Н. П. (2018) Formation of Aesthetic Experience of Younger Schoolchildren by Means of Ukrainian Folk Paroemias Dissertation candidate thesis, Інститут проблем виховання. |
|