РОЗРОБЛЕННЯ ЧИСЛОВОГО МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ІНТЕНСИВНОСТІ НАПРУЖЕНЬ В ЕЛЕМЕНТАХ З ТРІЩИНАМИ
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Title |
РОЗРОБЛЕННЯ ЧИСЛОВОГО МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ІНТЕНСИВНОСТІ НАПРУЖЕНЬ В ЕЛЕМЕНТАХ З ТРІЩИНАМИ
Development of a numerical method for determination of stress intensity factor into the members with cracks Разработка численного метода определения коэффициента интенсивности напряжения в элементах с трещинами |
|
Creator |
Астанін, В.В.; Національний авіаційний університет
Бородачов, М.М.; Національний авіаційний університет Богдан, С.Ю.; Національний авіаційний університет |
|
Subject |
коефіцієнт інтенсивності напружень; лінійна механіка руйнування; напруження; теорія пружності; тріщина; числовий метод скінченних елементів
crack; linear fracture mechanics; numerical finite element method; stress; stress intensity factor; theory of elasticity коэффициент интенсивности напряжений; линейная механика разрушения; напряжение; теория упругости; трещина; численный метод конечных элементов |
|
Description |
Розглянуто задачу про визначення коефіцієнта інтенсивності напружень у елементах конструкцій з тріщинами. Запропоновано числовий метод його обчислення з використанням методу скінчених елементів. Проаналізовано декілька варіантів зразків.
The linear fracture mechanics methods were applied for implementation a principle called safe damage. The problem of stress intensity coefficients determination was considered and a numerical method for their calculation was proposed. An application of the method for structure members with damages and cracks was shown. The analysis of stress-strain states for plates and strips with cracks were fulfilled. The values of stress intensity coefficients К1 for bodies in different configuration were determined based on solution of proper boundary problems and comparison obtained results with known solutions was carried out. Several options of points location at determination displacements fields on crack surface were analyzed. Применены методы линейной механики разрушения при внедрении принципа безопасного повреждения. Предложено определение коэффициентов интенсивности напряжений с помощью численного метода. Показано применение этого метода к элементам конструкций с повреждениями и трещинами. Проведен анализ напряженно-деформированного состояния пластин и полос с трещинами. Определены величины коэффициентов интенсивности напряжений К1 для тел разной конфигурации на основе решения соответствующих краевых задач. Выполнен сравнительный анализ полученных результатов с известными решениями. Рассмотрено несколько вариантов расположения точек при определении поля перемещений на поверхности трещины. |
|
Publisher |
National Aviation University
|
|
Contributor |
—
— — |
|
Date |
2010-01-01
|
|
Type |
—
— — |
|
Format |
application/pdf
|
|
Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/visnik/article/view/1809
|
|
Source |
Proceedings of National Aviation University; Том 42, № 1 (2010); 40-44
Вестник Национального авиационного университета; Том 42, № 1 (2010); 40-44 Вісник Національного Авіаційного Університету; Том 42, № 1 (2010); 40-44 |
|
Language |
ru
|
|
Rights |
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|