Thematic groups of the phraseologisms in the Borys Grinchenko's works
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Thematic groups of the phraseologisms in the Borys Grinchenko's works
Тематические группы фразем в произведениях Бориса Гринченко Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка |
|
| Creator |
Shchoka, Olha
|
|
| Description |
The present article deals with the groups, semantic fields and variant-synonymous groups of the phraseologisms in the works of Borys Grinchenko. Structural-semantic models of phraseologisms in the prose heritage of the writer are created. The article also presents tables of phraseologisms’ideographic classification. On their basis, statistical calculations were made within the framework of the phrase-thematic groups. Borys Grinchenko's prose is a broad field for the study of the ideology of phraseology, but these units in the writer's work are not explored, in what is the novelty of the article. The purpose of the exploration is to study thematic groups of phraseologisms in the works of Borys Grinchenko. In this paper, we used methods of linguistic analysis of the text, modeling, schematic, and statistical. In this work, we relied primarily on the ideographic classification of phraseologisms, undertaken by Victor and Dmytro Uzhсhenko. Scientists offer the allocation of language universals (structural semantic models — SSM), through which they build phrases. Today, this classification is applied only to the study of the vocabulary of Borys Grinchenko's works. The most stable phrases are found in the phrase-thematic group “Person” (95%), namely in the PTF “Person as a rational creature”. In this thematic field is particularly rich in phraseologisms of the PSF “Emotions, feelings, states”. This is primarily due to the fact that Borys Grinchenko had some psychological abilities, skillfully revealing the characters and feelings of his characters. In the PTG “Abstract relations” (3%) the most numerous was the PSF “Quality”, the smallest quantity — “Number”. It can be explained by the poorer extreme potential of the last field. There is no PSF “Opportunity” in this phraseological group, as opposed to the classification of Victor Uzhchenko. PTG “Nature” (2%) is also small, but it managed to allocate three SSMs. In addition, the classification of Victor Uzhchenko was supplemented by the necessary VSG in the article. The analysis of Boris Grinchenko's artistic prose in the ideographic aspect of phraseology proves its richness and diversity in almost all thematic groups.
В статье рассмотрены тематические группы, семантические поля и вариантно-синонимичные группы фразем в художественных произведениях Бориса Гринченко. Созданы структурно-семантические модели фразеологизмов в прозаическом наследии писателя. В работе также представлены таблицы идеографической классификации устойчивых словосочетаний. На их основе осуществлено статистические подсчеты в пределах фразеотематических групп. Проза Бориса Гринченко является широким полем для изучения идеографии фразеологизмов, однако эти единицы в творчестве писателя не исследованы, в чем и заключается новизна статьи. Цель исследования — изучить тематические группы фразеологизмов в художественных произведениях Бориса Гринченко. В работе мы использовали методы лингвистического анализа текста, моделирование, схематический, статистический. В работе мы опирались прежде всего на идеографическую классификацию фразеологизмов, предложенную Виктором и Дмитрием Ужченками, которая предполагает выделения языковых универсалий (структурно-семантических моделей — ССМ), с помощью которых строятся фраземи. На сегодня эта классификация применена только к изучению лексики произведений Бориса Гринченко. Больше устойчивых словосочетаний обнаружено в фразеотематической группе «Человек» (95%), а именно в ФТП «Человек как разумное существо». В этом тематическом поле особенно богато фразеологизмы ФСП «Эмоции, чувства, состояние». Это связано прежде всего с тем, что Борис Гринченко имел определенные психологические способности, мастерски раскрывая характеры и чувства своих персонажей. В ФТГ «Абстрактные отношения» (3%) наиболее многочисленным оказалось ФСП «Качество», наименее многочисленным — «Количество». Это можно объяснить недостаточным выразительным потенциалом последнего поля. ФСП «Возможность» в этой фразеотематической группе отсутствует в отличие от классификации Виктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2%) так же является небольшим, однако в нем удалось выделить три ССМ. Кроме того, классификация Виктора Ужченко в статье была дополнена необходимыми ВСГ. Анализ художественной прозы Бориса Гринченко в идеографическом аспекте фразеологии доказывает ее богатство и разнообразие почти во всех тематических группах. У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2019-03-31
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
application/vnd.openxmlformats-officedocument.wordprocessingml.document |
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/336
10.28925/2311-259x.2019.1.8 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Tom 25 Nr 1 (2019); 53–58
Синопсис: текст, контекст, медіа; Том 25 № 1 (2019); 53–58 Синопсис: текст, контекст, медиа; Том 25 № 1 (2019); 53–58 Synopsis: Text, Context, Media; Vol 25 No 1 (2019); 53–58 2311-259X 10.28925/2311-259x.2019.1 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/336/308
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/336/345 |
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Olha Shchoka
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|