Artistic reception of the «city — steppe» dichotomy in the historical novels of P. Zahrebelnyi, R. Ivanchenko and P. Uhliarenko
Синопсис: текст, контекст, медіа
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Artistic reception of the «city — steppe» dichotomy in the historical novels of P. Zahrebelnyi, R. Ivanchenko and P. Uhliarenko
Художественная рецепция дихотомии «город – степь» в исторических романах П. Загребельного, Р. Иванченко и П. Угляренко Художня рецепція дихотомії «місто — степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка |
|
| Creator |
Litvynchuk, Taisa
|
|
| Description |
The Subject of the study is “city — steppe” dichotomy in the historical novels of P. Zahrebelnyi, R. Ivanchenko and P. Uhliarenko, which is relevant because it allows us to trace the author’s vision of the functioning of the city in the conditions of the formation and development of Ukrainian medieval statehood. The city is a cultural space in which the character, past of the people, their world view and traditions are accumulated. The concentration of Ukrainian prose writers of the second half of the twentieth century on this topic is due to the need to comprehend the artistic and aesthetic potential of the city, its changes during the formation of its own value priorities. The purpose of the article is to study the specifics of the artistic embodiment of the conceptual features of the medieval city, which in historical novels of prose writers crystallize when establishing connections with the steppe. The study’s methodology is based on O. Astafiev’s classification of the steppe category in essays by Ye. Malaniuk: steppe-territory; steppe-enemy punishment; steppe-landscape. The results of the study connection with determination the topography of the medieval city in the historical novels of P. Zahrebelnyi, R. Ivanchenko, P. Uhliarenko by additional semantic values: gates, temples, cave and cells. The focus on understanding the steppe as the embodiment of punishment will be a prerequisite for understanding the medieval city as a kind of refuge and at the same time — a modification of its meaning: the embodiment of insecurity, danger, challenge, the last refuge. The study of the principles for implementing the landscape features of the steppe correlates with the description of the power, grandeur of the medieval city and its significance for the statehood of Kyivan Rus. Based on this, the following principles of a complex image are distinguished: the use of synesthesia sounds for noise, visual, tactile, odor images, the sound image of a bell. Prospects for further research are seen in the study of the paradigm of medieval society in the projection on the urban space, as well as expanding the range of literary texts by the beginning of the XXI century.
Изучение дихотомии «город — степь» в исторических романах П. Загребельного, Р. Иванченко и П. Угляренко является актуальным, поскольку позволяет проследить авторское видение функционирования города в условиях становления и развития украинской средневековой государственности. Город является культурным пространством, в котором аккумулированы характер, прошлое народа, его мировоззрение и традиции. Сосредоточенность украинских прозаиков второй половины ХХ века на этой теме обусловлена необходимостью осмыслить художественно-эстетический потенциал города, его изменения на протяжении формирования собственных ценностных приоритетов. Цель статьи – исследование специфики художественного воплощения концептуальных признаков средневекового города, которые в исторических романах прозаиков кристаллизуются при установлении связей со степь. Методологической базой исследования стала классификация А. Астафьева категории «степь» в эссеистике Е. Маланюка: степь-территория; степь-враг, наказания; степь-ландшафт. В результате исследования выявлено, что топография средневекового города в исторических романах П. Загребельного, Р. Иванченко, П. Угляренко очерчена при помощи дополнительных семантических величин: ворот, капища, пещеры и кельи. Сосредоточенность на осмыслении степи как воплощении наказание является предпосылкой осмысления средневекового города как своеобразного убежища и одновременно – модификации его значения: воплощения незащищенности, опасности, вызова, последнего пристанища. Изучение принципов реализации ландшафтных особенностей степи соотносится с описанием могущества, величия средневекового города и его значимости для государственности Киевской Руси. На основе этого могут быть выделены следующие принципы комплексного изображения образа: использование синестезии звуков для обозначения шума, визуальные, осязательные, запаховые образы, звукообраз колокола. Перспективы дальнейших исследований усматриваются в исследовании парадигмы средневекового социума в проекции на городское пространство, а также расширении диапазона художественных текстов к началу XXI века. Вивчення дихотомії «місто – степ» в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка є актуальним, оскільки дає змогу простежити авторське бачення функціонування міста в умовах становлення й розвитку української середньовічної державності. Місто є культурним простором, в якому акумульовані характер, минуле народу, його світогляд та традиції. Зосередженість українських прозаїків другої половини ХХ століття на цій темі зумовлена необхідністю осмислити художньо-естетичний потенціал міста, його зміни упродовж витворення власних ціннісних пріоритетів. Мета статті – зʼясування специфіки художнього втілення концептуальних ознак середньовічного міста, які в історичних романах прозаїків кристалізуються при встановленні зв’язків зі степом. Методологічною базою дослідження є класифікація О.Астафʼєва категорії «степ» в есеїстиці Є.Маланюка: степ-територія; степ-ворог, покарання; степ-ландшафт. У результаті дослідження зʼясовано, що топографія середньовічного міста в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко, П. Угляренка окреслюється за допомогою додаткових семантичних величин: міської брами, капища, печери й келії. Зосередженість на осмисленні степу як втіленні покарання стане передумовою осмислення середньовічного міста як своєрідного прихистку і водночас – модифікації його значення: втіленні незахищеності, небезпеки, виклику, останнього притулку. Вивчення принципів реалізації ландшафтних особливостей степу корелює із окресленням могутності, величі середньовічного міста та його значущості для державності Київської Русі. На основі цього виокремлено такі принципи комплексного змалювання образу: використання синестезії звуків на позначення шуму, візуальні, дотикові, запахові образи, звукообраз дзвону. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні парадигми середньовічного соціуму в проекції на міський простір, а також розширенні діапазону художніх текстів до початку ХХІ століття. |
|
| Publisher |
Borys Grinchenko Kyiv University
|
|
| Date |
2019-03-31
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/333
10.28925/2311-259x.2019.1.5 |
|
| Source |
Synopsis: Text, Context, Media; Tom 25 Nr 1 (2019); 31–39
Синопсис: текст, контекст, медіа; Том 25 № 1 (2019); 31–39 Синопсис: текст, контекст, медиа; Том 25 № 1 (2019); 31–39 Synopsis: Text, Context, Media; Vol 25 No 1 (2019); 31–39 2311-259X 10.28925/2311-259x.2019.1 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/333/304
|
|
| Rights |
Авторське право (c) 2019 Taisa Litvynchuk
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|