What Literature Does to Our Emotions, and How Do We Know? Empirical Studies Will Tell
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26951/
http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/345 |
|
| Title |
What Literature Does to Our Emotions, and How Do We Know? Empirical Studies Will Tell
|
|
| Creator |
van Peer, Willie
Chesnokova, Anna |
|
| Subject |
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
|
|
| Description |
The general feeling of malaise, if not crisis, in Literary Studies forces us to urgently look for solutions that will bring the discipline forward. This article is a call for a concentration on fundamental issues in the study of literature, and at the same time for a more rigorous and accountable methodology in studying both the content and the form of literary texts as well as readers' reactions to them. Some illustrations of work in the area of Empirical Study of Literature are provided, showing how fiction is a powerful regulator of human emotion, especially by formal features of the text. Case 1 reports a study which looks at the influence of narrative perspective (internal focalization in the first place) on judgements of readers. Case 2 delves into the textual ingredients by which readers' absorption in a narrative world is enhanced. These ingredients are foremost of a kind that goes under the name of "foregrounding" devices in literary studies. The conclusion from the research is that texts that are rich in foregrounding are better able to elicit a more complex response , i.e., a more powerful impact, from readers. In its turn Case 3 looks at how readers react to literary pieces dealing with deep human suffering. The findings indicate that literature is able to evoke strong feelings of empathy through its formal make-up. The results also support the argument that one's exposure to literature is the main variable to have an impact on prosocial behaviour, irrespective of personality, gender, age or social situation. Thus we claim that literary texts exert a powerful influence on readers' value sharing, absorption and empathy, and the impact can only be studied empirically. The article shows a way out of the current crisis, not by just opening up a new fashion, in which literary texts are "interpreted" in yet another way, mostly academically, but by taking literary texts seriously in their workings on the minds and hearts of readers - which is ultimately what texts are written for. Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Ця стаття закликає зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо завдяки формальним ознакам тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем висунення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем висунення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують точку зору про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів – адже саме це є магістральним завданням літературної творчості. Осознание проблем, или даже кризиса, в современном литературоведении стимулирует учёных к поиску решений, которые бы способствовали прогрессу отрасли. Эта статья призывает сосредоточиться на фундаментальных принципах изучения литературы и применять более жёсткую и контролируемую методологию в изучении как содержания, так и формы художественного текста, а также реакции читателя на него. Приводятся примеры исследований, показывающих, что художественная литература может существенно влиять на эмоции человека, особенно благодаря формальным характеристикам текста. В примере 1 описывается работа, посвящённая влиянию нарративной перспективы (в частности внутренней фокализации) на суждения читателей. Пример 2 сосредоточен вокруг особенностей текста, за счёт которых углубляется поглощённость читателя нарративным миром, что в литературоведческих исследованиях традиционно связывают с явлением остранения. Приводятся аргументы в пользу того, что тексты, маркированные высокой степенью остранения, вызывают более сложную реакцию со стороны читателя и таким образом оказывают более сильное влияние на респондентов. В свою очередь в примере 3 изучается реакция читателей на художественные произведения, посвящённые глубоким человеческим страданием. Выводы указывают на то, что благодаря своим формальным характеристикам художественная литература в состоянии вызывать у читателей мощное чувство эмпатии. Результаты подтверждают тезис о том, что обращение к художественному тексту является главным рычагом влияния на просоциальное поведение человека, вне зависимости от его личностных черт, пола, возраста или социального статуса. Таким образом, утверждается, что художественные тексты оказывают значительное влияние на формирование общих ценностей, нарративную поглощённость и эмпатию читателей, а научно изучать такое влияние возможно лишь при условии применения эмпирической методологии. В статье предлагается путь выхода из современного кризиса литературоведения, и не только за счёт открытия новой академической парадигмы интерпретации художественных текстов, а за счёт отношения к литературе как к механизму рационального и эмоционального воздействия на читателей – ведь именно это и является магистральной задачей литературного творчества. |
|
| Publisher |
КУБГ
|
|
| Date |
2019
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
ru
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26951/1/What%20Literature%20Does%20to%20Our%20Emotions%2C%20And%20How%20Do%20We%20Know%20Empirical%20Studies%20Will%20Tell.pdf
van Peer, Willie та Chesnokova, Anna (2019) What Literature Does to Our Emotions, and How Do We Know? Empirical Studies Will Tell Синопсис: текст, контекст, медіа, 25 (1). с. 1-10. ISSN 2311-259X |
|