Проблеми балто-слов’янської мовної спільності та давньопрусської мови у науковому доробку Віктора Петрова
Институционный репозиторий Киевского университета имени Бориса Гринченко
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Relation |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27014/
|
|
| Title |
Проблеми балто-слов’янської мовної спільності та давньопрусської мови у науковому доробку Віктора Петрова
Проблемы балто-славянской языковой общности и давньопрусськои языка в научном наследии Виктора Петрова Problems of the baltic-slavic linguistic unity and ancient prussian language in the scientific heritage of Victor Petrov |
|
| Creator |
Андрєєв, Віталій Миколайович
|
|
| Subject |
Index Copernicus
Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
|
| Description |
Мета дослідження – проаналізувати методологічні аспекти використання В. Петровим балтійських мов та їх архаїчних структур для реконструкції дописемних етапів слов’янського (передовсім українського) етногенезу. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автори дотримуються цивілізаційного підходу та засад культурно-інтелектуальної історії. Наукова новизна: на основі широкого кола опублікованих і неопублікованих досліджень В. Петрова з історіософії, етногенезу, мовознавства, археології, ономастики охарактеризовано внесок вченого у вивчення балто-слов’янської спільності та давньопрусської мови. Висновки. Багаторічні полідисциплінарні дослідження В. Петрова з балто-слов’янських мовних та історичних зв’язків стали важливою складовою запропонованої вченим реконструкції етногенетичних процесів у давній історії України («Етногенез слов’ян» (1972)). «Теорія епох» В. Петрова виходила за рамки догматів формаційного підходу. Вона давала можливість розглянути процес етногенезу як дискретний, який має у межах самодостатньої епохи свої особливості. Виділення балтійського елементу в мові скіфів та відстоювання наукової теорії про існування балто-слов’янської мовної спільності допомогло дослідникові простежити зв'язок скіфської доби з історичним слов’янством. Натомість у теорії слов’янського етногенезу вченого не знайшлося місця для концепту «єдиної давньоруської народності», що активно нав’язувався офіційною радянською наукою. Багато з висновків В. Петрова різного ступеня узагальнення на сьогодні спростовано. Однак методологічні підходи зберігають певний дослідницький потенціал. Доробок ученого з вивчення прусської мови потребує подальшого аналізу фахівців-лінгвістів. Цель исследования - проанализировать методологические аспекты использования В. Петровым балтийских языков и их архаичных структур для реконструкции дописьменных этапов славянского (прежде украинского) этногенеза. Методология исследования опирается на принципы историзма, системности, научности, междисциплинарности. Использованы такие общеисторические методы: историографический анализ, историко-генетический, терминологический анализ, компаративный, типологический. Авторы придерживаются цивилизационного подхода и принципов культурно-интеллектуальной истории. Научная новизна: на основе широкого круга опубликованных и неопубликованных исследований Петрова с историософии, этногенеза, языкознания, археологии, ономастики охарактеризованы вклад ученого в изучение балто-славянской общности и давньопрусськои языка. Выводы. Многолетние полидисциплинарный исследования Петрова с балто-славянских языковых и исторических связей стали важной составляющей предложенной ученым реконструкции этногенетических процессов в древней истории Украины ( «Этногенез славян» (1972)). «Теория эпох» В. Петрова выходила за рамки догматов формационного подхода. Она давала возможность рассмотреть процесс этногенеза как дискретный, который в пределах самодостаточной эпохи свои особенности. Выделение балтийского элемента в языке скифов и отстаивания научной теории о существовании балто-славянской языковой общности помогло исследователю проследить связь скифской эпохи с историческим славянством. Зато в теории славянского этногенеза ученого не нашлось места для концепта «единой древнерусской народности», активно навязывался официальной советской наукой. Многие из выводов Петрова разной степени обобщения сегодня опровергнуто. Однако методологические подходы сохраняют определенный исследовательский потенциал. Работы ученого по изучению прусской языка требует дальнейшего анализа специалистов-лингвистов. The purpose of the research is to analyze the methodological aspects of the use of V. Petrov's Baltic languages and their archaic structures for the reconstruction of the pre-written stages of the Slavic (Ukrainian first of all) ethnogenesis. The research methodology is based on the principles of historicism, systemicity, science, interdisciplinary. The following general-historical methods have been used: historiographical analysis, historical-genetic, terminological analysis, comparative, typological. The authors adhere to the civilizational approach and principles of cultural and intellectual history. The scientific novelty of the basis of a wide range of published and unpublished researches of V. Petrov on historiography, ethnogenesis, linguistics, archaeology, onomastics, the contribution of the scientist to the study of the Balto-Slavic community and the ancient Prussian language has been described. Conclusions. Many years of polydisciplinary research of V. Petrov from the Balto-Slavic language and historical connections became an important component of the proposed reconstruction of the ethnogenetic processes by the scientists in the ancient history of Ukraine («The ethnogenesis of the Slavs» (1972)). V. Petrov’s «Theory of the epochs» went beyond the tenets of the formation approach. It allowed u to consider the process of ethnogenesis as discrete, which has its own features within a self-sufficient era. The isolation of the Baltic element in the language of the Scythians and the advancement of the scientific theory of the existence of the Balto-Slavic linguistic community allowed the researcher to trace the connection between the Scythian age and the historical Slavs. Instead, in the theory of Slavic ethnogenesis of V. Petrov there was no place for the concept of «the united ancient Russian nationality», which was actively imposed by the official Soviet science. Many of V. Petrov’s conclusions of different degrees of generalization have been refuted now. However, the methodological approaches retain some research potential. The results of V. Petrov's study of the Prussian language require a further analysis of linguists. |
|
| Date |
2019
|
|
| Type |
Стаття
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27014/1/159167-352349-1-PB.pdf
Андрєєв, Віталій Миколайович (2019) Проблеми балто-слов’янської мовної спільності та давньопрусської мови у науковому доробку Віктора Петрова Східноєвропейський історичний вісник (10). с. 8-17. |
|