Український національний рух другої половини ХІХ — початку ХХ століття у парадигмі «Схід-Захід»
Dspace iRKNEU
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Title |
Український національний рух другої половини ХІХ — початку ХХ століття у парадигмі «Схід-Захід»
Ukrainian national movement of the second part of xix — early xx centuries in the paradigm «East-West» |
|
Creator |
Зайцева, Зінаїда Іванівна
Zaitseva, Z. I. Зайцева, Зинаида Ивановна |
|
Subject |
Україна
український національний рух модернізація Захід Схід Ukraine Ukrainian national movement modernization West East Украина украинское национальное движение модернизация Запад Восток 94(477.83/.86)"18/19":329.733 |
|
Description |
Здійснено крос-темпоральний аналіз розгортання українського національного руху у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Увагу акцентовано на особливостях прояву в українському контексті типових модернізаційних чинників, які супроводжують націотворення в індустріальну добу. На основі співставлення українського національного руху в російській та австрійській частинах України встановлено, що у Ціслейтанській частині імперії Габсбургів до етнічних проблем застосовувався ліберальний підхід як приклад «м’якого» мультикультуралізму, тоді як в Росії уряд практично ігнорував українське національне питання. Доведено, що перебування українців у стані розщепленого державного статусу зумовило двополюсний характер національного руху, який розгортався на тлі перехресних цивілізаційних впливів. Український національний рух, у його цілісній проекції, яка передбачає єдність мети, позначений сегментарними особливостями. Вони формувалися не лише на основі різниці в базових державно-політичних інституціях двох імперій, а також східно-периферійним розташуванням українських земель в одному випадку і західно-периферійним — в іншому. Досліджувана проблема не може бути адекватно висвітлена за допомогою монохромного трактування ситуацій і практики полярного протиставлення. Вона вимагає більш різноманітних інтерпретацій і пізнавальних моделей. It is presented cross temporal analysis of the development of Ukrainian national movement in the second half of XIX – early XX centuries. The emphasis is made on the revealing of peculiarities of manifestation (in Ukrainian context) of typical modernization factors that accompany nation-building in industrial era. On the basis of comparison of Ukrainian national movement in the Russian and Austrian parts of Ukraine it is stated that in Cisleithania part of the Habsburg Empire the ethnic problems were applied by liberal approach as an example of «soft» multiculturalism, while in Russia the government virtually ignored Ukrainian national question. It is proved that existence of Ukrainians in the status of split state led to the bipolar character of national movement, which evolved in the context of crosscivilizational influences. The Ukrainian national movement, in its complete projection which assumes a unity of purpose, was marked by segmental features. They were formed not only on the ground of differences in the basic state-political institutions of two empires, but also by the Eastern-peripheral location of Ukrainian lands in one case, and West peripheral, in another. The studied problem is not likely to be adequately discussed by using a one-faced dimension interpretation of situations and practice of polar contraposition. It requires more varied interpretations and cognitive models. Осуществлен кросс-темпоральний анализ развертывания украинского национального движения во второй половине ХІХ — начале ХХ века. Внимание акцентируется на особенностях проявления в украинском контексте типичных модернизационных факторов, которые сопровождают нациостроительство в индустриальную эпоху. На основе сопоставления украинского национального движения в российской и австрийской частях Украины установлено, что в Цислейтанской части империи Габсбургов к этническим проблемам применялся либеральный подход как пример «мягкого» мультикультурализма, тогда как В Российской империи правительство практически игнорировало украинский вопрос. Доказано, что пребывание украинцев в состоянии расщепленного государственного статуса обусловило двухполюсный характер национального движения, которое разворачивалось на фоне перекрестных цивилизационных влияний. Украинское национальное движение, в его целостной проекции, которая предполагает единство цели, имело сегментарные особенности. Они формировались не только на основе разницы в базовых государственно-политических институтах двух империй, но и восточно-периферийным расположением украинских земель в одном случае и западно-периферийным — в другом. Исследуемая проблема не может быть адекватно освещена с помощью монохромного трактовки ситуаций и практики полярного противопоставления. Она требует более разнообразных интерпретаций и познавательных моделей. |
|
Publisher |
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
|
Date |
2019-04-18T12:28:53Z
2019-04-18T12:28:53Z 2016 |
|
Type |
Article
|
|
Identifier |
Зайцева З. І. Український національний рух другої половини ХІХ — початку ХХ століття у парадигмі «Схід-Захід» / З. І. Зайцева // Історико-політичні студії. Серія: Історичні науки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», Ін-т історії укр. сусп-ва ; редкол.: І. Д. Дудко (голова) [та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2016. – № 1. – С. 47–63.
http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/28914 |
|
Language |
uk
|
|