Актуалізм Джованні Джентіле
Репозитарій Вінницького Національного Технічного Університету
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Актуалізм Джованні Джентіле
Актуализм Джованни Джентиле Giovanni Gentile’s Actualism |
|
| Creator |
Іващенко, І.
|
|
| Subject |
Джованні Джентіле
Джамбаттиста Віко актуалізм істина італійський ідеалізм німецький ідеалізм духовна реальність самотематизація суб’єкта в об’єкті verum-factum Джованни Джентиле Джамбаттиста Вико актуализм истина итальянский идеализм немецкий идеализм духовная реальность самотематизация субъекта в объекте Giovanni Gentile Giambattista Vico actualism truth Italian Idealism German Idealism spiritual reality selfthematization of the subject in object |
|
| Description |
У статті розглянуто структуру арґументу в «Загальній теорії духу як чистого акту» італійського філософа-ідеаліста Джованні Джентіле. Особливу увагу приділено контекстові теорії Джентіле. Автор обґрунтовує, що теорія Джентіле має два джерела: теорію істини, викладену Джамбаттистою Віко в «Новій науці» (1744), та теорії Канта й німецьких ідеалістів (Фіхте, Геґель). З’ясовано основне завдання Джентілевої теорії, а саме увиразнення епістемічної залежності об’єктивної реальності від самотематизації суб’єкта в об’єкті. Таку епістемічну залежність Джентіле називає духовною реальністю.
This article deals with the structure of argument in the General Theory of Mind as a Pure Act by Italian Idealist philosopher Giovanni Gentile. Special attention was paid to the philosophic context of his theory. The author claims that Gentile’s theory has two main sources, namely the theory of truth formulated by Giambattista Vico in The New Science (1744) and the theories of Kant and German Idealists (Fichte, Hegel). It was elucidated the main claim of Gentile’s theory which consists in pointing out an epistemic dependence of the objective reality on the selfthematization of the subject in object. Such an epistemic dependence Gentile calls the spiritual reality. В статье рассмотрена структура аргумента в «Общей теории духа как чистого акта» итальянского философа-идеалиста Джованни Джентиле. Особое внимание уделяется контексту теории Джентиле. Автор обосновывает наличие у последней таких источников, как теория истины, изложенная Джамбаттистой Вико в «Новой науке» (1744), а также теории Канта и немецких идеалистов (Фихте, Гегель). Установлено, что основное задание теории Джентиле состояло в как можно более выразительном изображении эпистемической зависимости объективной реальности от самотематизации субъекта в объекте. Такую эпистемическую зависимость Джентиле называет духовной реальностью. |
|
| Date |
2019-05-08T09:27:44Z
2019-05-08T09:27:44Z 2014 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Іващенко І. Актуалізм Джованні Джентіле [Текст] / І. Іващенко // Sententiae. – Вінниця, 2014. – № 1. – С. 80-93.
2075-6461 2308-8915 http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24612 https://doi.org/10.22240/sent30.01.080 |
|
| Language |
uk_UA
|
|
| Relation |
Sententiae, 2014, № 1 : 80-93.
https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/201 Botturi, F. (1991). La sapienza della storia. Giambattista Vico e la filosofia pratica. Milano: Vita e Pensiero. Cantelli, G. (1986). Mente, Corpo, Linguaggio. Saggio sull’interpretazione vichiana del mito. Firenze: Sansoni. Croce, B. (1922). La filosofia di Giambattista Vico. Bari: Laterza. Gentile, G. (2003). Teoria generale dello spirito come atto puro. In G. Gentile, Opere (Vol. III). Firenze: Le Lettere. Piovani, P. (1990). La filosofia nuova di Vico. Napoli: Morano. Rossi, P. Introduzione. In G. Vico, La scienza nuova (pp. 5-42). Milano: Rizzoli. https://doi.org/10.4000/books.ledizioni.153 Sagramola, O. (2004). Giovanni Gentile nella cultura e nella scuola italiana. Roma: Vecchiarelli. Spanio, D. (2011). Gentile. Roma: Carocci. Spaventa, B. (1972). La filosofia italiana nelle sue relazioni con la filosofia europea. In B. Spaventa, Opere (Vol. II, pp. 405-719). (G. Gentile, Ed.). Firenze: Sansoni. Vico G. (1983). Autobiografia. Poesie. Scienza nuova. Milano: Garzanti. Vico, G. (2008). La scienza nuova. Milano: Rizzoli. Erny, N. (1994). Theorie und System der Neuen Wissenschaft von Giambattista Vico. Eine Untersuchung zu Konzeption und Begründung. Würzburg: Köngshausen & Neumann. Fichte, J. G. (1997). Grundlage der gesamten Wissenschaftslehre. Hamburg: Meiner. Hegel, G. W. F. (1988). Phänomenologie des Geistes. Hamburg: Meiner. Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. Hamburg: Meiner. Kant, I. (2001). Prolegomena zu einer jeden künftigen Metaphysik, die als Wissenschaft wird auftreten können. Stuttgart: Reclam. Trabant, J. (1994). Neu Wissenschaft von alten Zeichen: Vicos Sematologie. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Gentile, G. (2013). The General Theory of Mind as Pure Act. (I. Ivashchenko, Trans.). [In Ukrainian]. Sententiae, 29, 166-189. Holmes, R. W. (1937). The Idealism of Giovanni Gentile. New York: Macmillan. |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Publisher |
ВНТУ
|
|