Запис Детальніше

К вопросу о национальной философии: античный ракурс

Репозитарій Вінницького Національного Технічного Університету

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title К вопросу о национальной философии: античный ракурс
До питання про національну філософію: античний ракурс
On the concept of national philosophy: a view from antiquity
 
Creator Вольф, М.
 
Subject античная философия
национальная философия
аргументация
ранние ионийцы
Исократ
Горгий
Платон
антична філософія
національна філософія
аргументація
ранні іонийці
Ісократ
Горгій
ancient philosophy
national philosophy
argumentation
early Ionian thinkers
Isocrates
Plato
Gorgias
 
Description Идея национальной философии нередко распространяется на античные доктрины и проблематику. Это некорректно, но возможно в силу существования ряда клише в современном понимании философии, таких как: сведение философии к жизненному опыту и отождествление ее с публицистикой и идеологией. В статье приводится ряд опровергающих эти точки зрения аргументов, с привлечением текстов ранних ионийцев, Аристотеля, Исократа, Горгия. Показано, что философия понималась в античности как практика критической аргументированной дискуссии, которая подразумевала приверженность определенной школьной или проблемной традиции, а также сознательную гражданскую позицию философа. Именно в классической Греции сложилось представление о философии как о той области, которая подразумевает сочетание трех условий: добропорядочность гражданина → убедительность ритора → обладание наилучшим знанием философа (т.е. истиной), которое сопровождало философию на протяжении 25 столетий. На этом основании любая дискуссия о национальной философии (русской, ненецкой, банту и проч.) будет корректной только в том случае, если учтено выполнение указанных условий для любого дискурса если он соответствует обозначенным специфическим дисциплинарным особенностям.
Ідею національної філософії нерідко поширюють на античні вчення й проблематику. Цей крок не є коректним, проте він можливий, з огляду на існування низки кліше в сучасному розумінні філософії, а саме: зведення філософії до життєвого досвіду та ототожнення філософії й публіцистики. В статті наводиться низка аргументів, що спростовують ці кліше, спираючись на тексти ранніх іонийців, Аристотеля, Ісократа, Горгія. Показано, що філософія в античності розумілася як практика аргументованої дискусії, що передбачала прихильність до певної шкільної чи проблемної позиції, а також свідому громадянську позицію філософа. Саме в класичній Греції склалося уявлення про філософію як про ту царину, що передбачає поєднання трьох умов: порядність громадянина → переконливість ритора → володіння найкращим знанням, гідним філософа (тобто істиною); це поєднання супроводжувало філософію протягом двадцяти п’яти століть. Відтак будьяка дискусія про національну філософію (російську, ненецьку, банту й інш.) буде корректною лише в тому випадку, коли щодо будь-якого дискурсу враховується дотримання зазначених умов і цей дискурс відповідає зазначеним вище специфічним дисциплінарним особливостям.
The idea of national philosophy is often expanded to ancient doctrines and problems. This is inappropriate but possible due to a number of clichés in contemporary understanding of philosophy, such as the reduction of philosophy to life experience and identification of philosophy with journalism and ideology. The author presents several arguments against these positions basing on various texts of early Ionian thinkers, Aristotle, Isocrates, Gorgias. Philosophy in Ancient Greece was understood as a critical practice of reasonable debates that implied a commitment to specific school or position and conscientious civil position of the philosopher. It was classic Greece where this understanding of philosophy formed as a combination of three conditions: citizen’s virtue → rhetorician’s persuasiveness → philosopher’s best knowledge (i.e., truth), that accompanied philosophy for the last 25 centuries. On that ground any discussion of national philosophy (Russian, Nenets, Bantu etc.) will be correct only if all of these conditions would be realized in any discourse, and this discourse would correspond to specific disciplinary features mentioned above.
 
Date 2019-05-09T14:10:38Z
2019-05-09T14:10:38Z
2014
 
Type Article
 
Identifier Вольф А. К вопросу о национальной философии: античный ракурс [Текст] / М. Вольф // Sententiae. – 2014. – № 1. – С. 24-38.
2075-6461
2308-8915
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24617
https://doi.org/10.22240/sent30.01.024
 
Language ru
 
Relation Sententiae, 2014, № 1 : 24-38.
https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/197
Аристотель. Сочинения в четырех томах. Т. 1 / Ред. В. Ф. Асмус ; пер. с древнегреч. – Москва: Мысль, 1976. – 550 с.
Вольф М. Н. Трактат О не-сущем, или О природе Горгия в De Melisso Xenophane Gorgia, V–VI: Условно-формальная структура и перевод // ΣΧΟΛΗ. Философское антиковедение и классическая традиция. – 2014. – Т. 8, Вып. 2. (В печати).
Гомперц Т. Греческие мыслители / Пер. с нем. Д. Жуковского и Е. Герцык. Научная редак-ция нового издания, комментарии, примечания и предисловие А.В. Цыба. – СПб.: Алетейя, 1999. – Т.1. – 605 с.
Исократ. Речи. Письма; Малые аттические ораторы. Речи / Пер. В. Борухович, Э. Фролов. – Москва: Ладомир, 2013. – 1072 с.
анченко Д. В. Фалес: рождение философии и науки // Некоторые проблемы античной науки / Б. И. Козлов, А. И. Зайцев. – Ленинград: ЛО ИИЕТ АН, 1989. – С. 16–35.
Рассел Б. Проблемы философии / Пер. с англ. В. В. Целищева. – Новосибирск: Наука, 2001. – 111 с.
Рорти Р. Историография философии: четыре жанра // Джохадзе И.Д. Неопрагматизм Ричарда Рорти. – М.: УРСС, 2001. – С. 179–182.
Тюгашев Е.А. О различии понятий «национальная философия» и «этнофилософия» (8.02.2012) // Электронный ресурс. Режим доступа: http://eugen-tugashev.livejournal.com/24517.html
Тюгашев Е.А. Особенности жизненной философии ненцев Ямала (на материале философ-ской поэзии Л.В. Лапцуя) (2005) // Электронный ресурс. Режим доступа: http://yamal.uran.ru/index/ru/articles?paper_id=18
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. От эпических теокосмогоний до возникнове-ния атомистики / Издание подготовил А.В. Лебедев. – Москва: Наука, 1989. – 576 c.
Consigny S. The Styles of Gorgias // Rhetoric Society Quarterly. – 1992. – Vol. 22. – №. 3. – P. 43–53.
Kirk G. S., Raven J. E. The Presocratic Philosophers. A Critical history with a Selections of Texts. – Cambridge University Press, 1971. – 487 p.
Marcovich M. Heraclitus: Greek text with a short commentary including fresh addenda, corrigenda and a select bibliography (1967 - 2000). – Sankt Austin: Academia-Verlag, 20012. – 677 p.
Panchenko D.V. Thales and the Origin of Theoretical Reasoning // Configurations. – 1993. –Vol.1. – №. 3. – P. 387–414.
 
Format application/pdf
 
Publisher ВНТУ