Запис Детальніше

Мартин Гайдеґер читає Фіхте

Репозитарій Вінницького Національного Технічного Університету

Переглянути архів Інформація
 
 
Поле Співвідношення
 
Title Мартин Гайдеґер читає Фіхте
Martin Heidegger Reads Fichte
Мартин Хайдеггер читает Фихте
 
Creator Штольценберґ, Ю.
Stolzenberg, J.
 
Subject Гайдеґер
Фіхте
вчення про науку
обмеження
вчинкодія
виображення
Хайдеггер
Фихте
наукоучение
ограничение
дело-действие
воображение
Heidegger
Fichte
Wissenschaftslehre
limitation
Tathandlung
imagination
 
Description У лекціях про Фіхте, Геґеля та Шелінґа, що вперше мали місце у літньому семестрі 1929 року, Гайдеґерові відкрився новий світ. Так Гайдеґер написав у листі Карлові Ясперсу в червні 1929 року. Стаття показує, як Гайдеґер читав Фіхте. Під час лекцій про Фіхте, Геґеля та Шелінґа Гайдеґер усвідомив оригінальність Фіхтевої філософії в стосунку до своєї власної теорії в Бутті та часі. Гайдеґер намагався оцінити як слід Фіхтеві міркування саме з метою підкреслення та акцентування обґрунтованості своїх власних тверджень. Це можна побачити на прикладі Гайдеґерової інтерпретації Фіхтевого обґрунтування раннього вчення про науку. За Гайдеґером, третя засада з її поняттям обмеження має бути найголовнішою засадою. По-друге, Гайдеґер відкидав технічні аспекти дедукції та системний характер Фіхтевого вчення про науку. Інтерпретуючи зміст Фіхтевого поняття вчинкодії (Tathandlung) й теорії виображення, Гайдеґер вбачає перспективу, точкою сходження якої є концепція, викладена в Бутті та часі.
A new world opened up before Heidegger when he lectured on Fichte, Hegel and Schelling for the first time in the summer term of 1929. This is what Heidegger wrote to Karl Jaspers in June, 1929. The paper shows how Heidegger interpreted Fichte. In lecturing on Fichte, Heidegger became aware of the original quality of Fichte’s philosophy in relation to his own theory in Being and Time. Heidegger tried to give Fichte’s view its due precisely with the aim of emphasizing and underlining the justness of his own claims. This can be seen in the way Heidegger interpreted the foundation of Fichte’s early Wissenschaftslehre. Following Heidegger, the third basic principle with its concept of limitation has to be the very fundamental principle. Secondly, Heidegger rejected technical aspects of deduction and systematic character of Fichte’s Wissenschaftslehre. Interpreting the content of Fichte’s concept of «Tathandlung» and his theory of imagination Heidegger sees a perspective that he develops in Being and Time.
В Лекциях о Фихте, Гегеле и Шеллинге, впервые прочитанных в летнем семестре 1929 года, Хайдеггеру открылся новый мир. Это собственные Хайдеггеровы слова из письма Карлу Ясперсу (июнь 1929). В статье показано, как именно Хайдеггер читал Фихте. Излагая указанный лекционный курс, Хайдеггер осознал оригинальность философии Фихте по отношению к своей собственной теории, фигурирующей в Бытии и времени. Хайдеггер пытался как следует оценить рассуждения Фихте, стремясь подчеркнуть обоснованность собственных утверждений. Это прослеживается на примере Хайдеггеровой интерпретации того, как Фихте обосновывал раннее наукоучение. По Хайдеггеру, третье основоположение с его понятием ограничения следует считать главным. Во-вторых, Хайдеггер отрицал технические аспекты дедукции и системный характер Фихтевых понятия дела-действия (Tathandlung) и теории воображения. Хайдеггер видит перспективу, точка схождения которой – концепция Бытия и времени.
 
Date 2019-05-14T16:29:55Z
2019-05-14T16:29:55Z
2015
 
Type Article
 
Identifier Штольценберґ Ю. Мартин Гайдеґер читає Фіхте [Текст] / Ю. Штольценберґ // Sententiae. – Вінниця, 2015. – № 1. – С. 118-127.
2075-6461
2308-8915
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24765
https://doi.org/10.22240/sent32.01.118
 
Language uk_UA
 
Relation Sententiae, 2015, № 1 : 118-127.
https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/229
Fichte, J. G. (1965). Grundlage der gesammten Wissenschaftslehre (1794/95). In J. G. Fichte, Gesamtausgabe der Bayerischen Akademie der Wissenschaften (SS. 173-461). (R. Lauth, & H. Jacob, Hrsg.). Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann.
Fichte, J. G. (1966). Grundlage des Naturrechts nach Principien der Wissenschaftslehre (1796). In J. G. Fichte, Gesamtausgabe der Bayerischen… Bd. I(3) (SS. 291-460). (R. Lauth, H. Gliwitzky, & R. Schottky, Hrsg.). Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann.
Figal, G. (1988). Martin Heidegger. Phänomenologie der Freiheit. Frankfurt a. M.: Hain.
Heidegger, M. (1975). Die Grundprobleme der Phänomenologie. In M. Heidegger, Gesamtausgabe. A. II (B. 24). Frankfurt a. M.: Klostermann.
Heidegger, M. (1997). Der deutsche Idealismus (Fichte, Schelling, Hegel) und die philosophische Problemlage der Gegenwart. In M. Heidegger, Gesamtausgabe. A. II (B. 28). Frankfurt a. M.: Klostermann.
Heidegger, M. (1991). Kant und das Problem der Metaphysik. Frankfurt a. M.: Klostermann.
Heidegger, M., Jaspers, K. (1990). Briefwechsel 1920–1963. (W. Biemel, & H. Saner, Hrsg.). Frankfurt a. M.: Klostermann; München: Piper.
Herrmann, F.-W. von. (1976). Fichte und Heidegger. Phänomenologiesche Anmerkungen zu ihren Grundstellungen. In U. Guzzoni u. a., (Hrsg.), Der Idealismus und seine Gegenwart. Festschrift fur Werner zum Marx zum 65. Geburtstag. Hamburg: Meiner.
Klotz, Ch. (2002). Selbstbewusstsein und praktische Identität. Frankfurt a. M.: Klostermann. https://doi.org/10.3196/9783465031420
Ryue, H. (1999). Über Fichtes ersten Grundsatz «Ich bin». Kommentar zu dem § 1 der Grundlage der gesamten Wissenschaftslehre (1794/95). München: H. Utz Verlag.
Stolzenberg, J. (1994). Fichtes Satz «Ich bin». Argumentanalytische Überlegungen zu Paragraph 1 der «Grundlage der gesamten Wissenschaftslehre» von 1794/95. Fichte-Studien, 6, 1-34. https://doi.org/10.5840/fichte199464
Stolzenberg, J. (1998). Reiner Wille. Ein Grundbegriff der Philosophie Fichtes. Revue Internationale de Philosophie, 52(206), 617-639.
Stolzenberg, J. (2001). Personalitas moralis. Zu Martin Heideggers Kritik von Kants Theorie des moralischen Bewusstseins. In V. Gerhardt, R.-P. Horstmann, & R. Schumacher, (Hrsg.), Kant und die Berliner Aufklarung. Akten des IX. Internationalen Kant-Kongresses (Band V, SS. 609-618). Berlin & New York: De Gruyter.
Stolzenberg, J. (2002). Martin Heidegger: Sein und Zeit. In R. Brandt & Th. Sturm, (Hrsg.), Klassische Werke der Philosophie. Von Aristoteles bis Habermas (SS. 257-284). Leipzig: Reclam.
 
Format application/pdf
 
Publisher ВНТУ