Основні підходи до вивчення синдрому гіперактивності у розумово відсталих дітей
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Основні підходи до вивчення синдрому гіперактивності у розумово відсталих дітей
|
|
| Creator |
Касьян, М. В.
|
|
| Subject |
синдром гіперактивності
DSM-IV-TR, МКХ-10 синдром гиперактивности генетическая, медико-биологическая, дизонтогенетическая, социально-психологическая концепции DSM-IV-TR, МКБ-10 hyperactivity syndrome genetic, biomedical, dyzontohenetical, socio-psychological concepts DSM-IV-TR, ICD-10 159.922.762-053.4 |
|
| Description |
У статті висвітлено методологічні концепції, що лежать в основі сучасних досліджень причин та механізмів розвитку синдрому гіперактивності у дітей, такі як генетична, медико-біологічна, дизонтогенетична, соціально-психологічна концепції. Наведені дані розповсюдження синдрому гіперактивності серед населення в країнах Америки, Європи, Росії, України. Розглянуто питання симптоматики синдрому гіперактивності у дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю та нормальним рівнем розвитку. Поняття синдрому гіперактивності обширно розглянуто з точки зору американської класифікації «Керівництво по діагностиці та статистиці психічних розладів» в його 4 редакції (DSM-IV-TR), зазначено рубрики яким відповідає даний синдром, а також з точки зору вітчизняного підходу «Міжнародна класифікація хвороб» в своїй десятій редакції (МКХ-10). Вказані клінічні критерії, дотримання яких є необхідною умовою в постановці діагнозу «синдрому гіперактивності». Описані основні прояви синдрому гіперактивності у розумово відсталих дітей. Наведені аргументи на підтвердження того, що синдром гіперактивності може бути поставлений розумово відсталій дитині. В статті окреслена структура психологічної діагностики синдрому гіперактивності у розумово відсталих дітей чотирма блоками (аналіз анамнестичних даних, спостереження, діагностика соціальних чинників, психодіагностика).
В статье освещены методологические концепции, лежащие в основе современных исследований причин и механизмов развития синдрома гиперактивности у детей, такие как генетическая, медико-биологическая, дизонтогенетическая социально-психологическая концепции. Приведены данные распространения синдрома гиперактивности среди населения в странах Америки, Европы, России, Украины. Рассмотрены вопросы симптоматики синдрома гиперактивности у детей дошкольного возраста с умственной отсталостью и нормальным уровнем развития. Понятие синдрома гиперактивности широко рассмотрено с точки зрения американской классификации «Руководство по диагностике и статистике психических расстройств» в его 4 редакции (DSM-IV-TR), указано рубрики которым соответствует данный синдром, а также с точки зрения отечественного подхода «Международная классификация болезней» в своей десятой редакции (МКБ-10). Указаны клинические критерии, соблюдение которых является необходимым условием в постановке диагноза «синдрома гиперактивности». Описаны основные проявления синдрома гиперактивности у умственно отсталых детей. Приведенные аргументы в подтверждение того, что синдром гиперактивности может быть поставлен умственно отсталому ребенку. В статье очерчена структура психологической диагностики синдрома гиперактивности у умственно отсталых детей с помощью четырех блоков (анализ анамнестических данных, наблюдение, диагностика социальных факторов, психодиагностика ). The article highlights methodological concepts that underlie modern studies of the causes and mechanisms of the syndrome of hyperactivity in children, such as genetic, biomedical, dyzontohenetical, socio-psychological concept. The data distribution hyperactivity syndrome population in the Americas, Europe, Russia and Ukraine. The question of the syndrome of hyperactivity symptoms in preschool children with mental retardation and normal level of development. The concept of the syndrome of hyperactivity extensively discussed in terms of the classification of the American "Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders" in its 4th edition (DSM-IV-TR), which corresponds to the indicated category currently syndrome, as well as from the viewpoint of approach "International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems" in its tenth edition (ICD -10). These clinical criteria, compliance with which is a prerequisite to the diagnosis of "hyperactive syndrome". We describe the main manifestations of the syndrome of hyperactivity in mentally retarded children. These arguments confirm that the hyperactivity syndrome can be diagnosed mentally retarded child. The article outlined the structure of psychological diagnosis of hyperactivity syndrome in mentally retarded children in four blocks (analysis of historical information, surveillance, diagnosis of social factors , psychological diagnostics ). генетична, медико-біологічна, дизонтогенетична, соціально-психологічна концепції |
|
| Date |
2015-07-03T12:30:12Z
2015-07-03T12:30:12Z 2014 |
|
| Type |
Article
|
|
| Identifier |
Касьян М. В. Основні підходи до вивчення синдрому гіперактивності у розумово відсталих дітей / М. В. Касьян // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. - Вип. 26. - C. 310-313.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/7740 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова
|
|