Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів ІнформаціяПоле | Співвідношення | |
Title |
Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки
|
|
Creator |
Бурназова, Віра Володимирівна
|
|
Subject |
виконавська самостійність
методичні засади методика розвитку інструментальна підготовка майбутні учителі музики исполнительская самостоятельность методика развития инструментальная подготовка будущие учителя музыки carrying out independence methodic principles methodic of development instrumental preparation future music masters 378.147.886:78.071.2(043.5) |
|
Description |
У дисертації розглядається розвиток виконавської самостійності майбутніх учителів музики як не вродженої, а набутої інтегральної властивості особистості, що сприяє високій результативності відтворення необхідної інформації на основі творчого втілення у процес інструментальної діяльності сформованої без допомоги ззовні оригінальної інтерпретаційної моделі музичних творів. Пропонуються розроблені методичні засади її чотирьохфазового розвитку. Перша фаза характеризується спрямуванням зусиль студентів на встановлення внутрішньої організації мотивів та потягів волі до усвідомлення спонукальних дій на отримання об’єктивної інформації щодо реальної оцінки сценічно-інтерпретаційної складності музичних творів у ході ознайомлення із загальними ознаками їх текстових та виконавських компонентів. Друга фаза передбачає активізацію прагнень студентів до надання пріоритетного значення процесуальній мотивації, яка сприяє максимальній заглибленості у процес усвідомлення музичної інформації, інтеграції та автоматизації ігрових рухів з метою конкретизації ознак інтерпретаційної моделі музичних творів. У третій фазі пріоритетного значення набуває спонукання студентів до утримання привабливості установок під час її репетиційної реалізації, а в четвертій – їх орієнтування на закріплення досягнутої виконавської самостійності емоціогенністю умов сценічної діяльності.
В диссертации определяется исполнительская самостоятельность будущих учителей музыки как не врожденное, а приобретенное свойство личности, которое способствует высокой результативности реализации необходимой информации на основании творческого воплощения в процесс инструментальной деятельности сформированной без посторонней помощи оригинальной интерпретационной модели музыкальных произведений. Её структуру составляют мотивационные, содержательно-процессуальные, эмоционально-волевые, ориентировочно-операционные и оценочно-рефлексивные компоненты, действие которых направлено на самооценку, самоконтроль, самокоррекцию воспринятой информации и на её систематизацию путем глубокой умственной переработки при отсутствии непосредственного постоянного управления извне. Благодаря анкетированию и поисковым экспериментам обнаружены инновационные методы и приёмы развития исполнительской самостоятельности студентов музыкально-педагогических факультетов в процессе инструментальной подготовки. На их основе разработана методика целенаправленного развития исследуемого феномена средствами: влияния оптимальной мотивационной силы на воображаемое создание интерпретационной модели музыкальных произведений и её публичную реализацию; доминирования процессуальной мотивации в стимуляции интереса к поисковой активности; избегания перемотивации исполнителей во время публичных выступлений на основе суммирования различных мотивов; нивелирования действия экстринсивных мотивов условным рассмотрением каждой публичной интерпретации музыкальных произведений как очередной или генеральной репетиции перед следующим более ответственным выступлением. Предлагается четырёхфазная методика развития исполнительской самостоятельности будущих учителей музыки в процессе инструментальной подготовки, а именно: первая фаза – становление исполнительской самостоятельности будущих учителей музыки при ознакомлении с общими свойствами текстовых и исполнительских компонентов музыкальных произведений во время подбора репертуара; вторая фаза – развитие указанного феномена в процессе осознания музыкальной информации, интеграции и автоматизации игровых движений с целью конкретизации свойств интерпретационной модели музыкальных произведений; третья фаза – усовершенствование исполнительской самостоятельности репетиционной реализацией созданной интерпретационной модели музыкальных произведений; четвёртая фаза – закрепление достигнутой исполнительской самостоятельности студентов эмоциогенностью условий публичной реализации созданной интерпретационной модели музыкальных произведений. Экспериментально доказано эффективность развития исполнительской самостоятельности студентов музыкально-педагогических факультетов в процессе инструментальной подготовки при соблюдении педагогических условий, направленных на: - фокусирование усилий студентов на доминирование процессуальной мотивации и таких форм активности, которые способствуют максимальной углублённости в процесс самостоятельного образования и реализации оригинальной интерпретационной модели музыкальных произведений; - активизацию стремлений студентов к сокращению процесса внутренней мотивации в привычной саморегуляции музыкально-игровых движений во время их интеграции и автоматизации выпадением этапа организации мотивов в их как исполнительском, так и мотивационном векторе; - побуждение студентов к установлению оптимальной мотивационной силы во время работы над музыкальными произведениями и к её использованию в период репетиционных и публичных форм отчётности с целью обеспечения высокой результативности деятельности; - ориентацию студентов на внутреннюю организацию мотивов и волевых стремлений отображением не только осознанного побуждения к действиям, но и приостановкой переориентации активности при столкновении мотивов с препятствиями и актуализации старых нежелательных мотивационных образований. In dissertation is scrutinized the development of carrying out independence of the future music masters is examined as not born, but integral property of personality which is instrumental in high effectiveness of recreation of necessary information on the basis of creative embodiment the original interpretation model of pieces of music which was unassisted formed in the process of instrumental activity. The developed methodical principles of its quadriphase development are offered. The first phase is characterized by directing of the efforts of students to the determination of internal organization of motives and aspirations of the will to the awareness of prompting actions for the receipt of truthful information about the real estimation of scenic-interpretational complexity of pieces of music during the acquaintance with the general properties of their text and performing components. The second phase provides the activization of aspirations of students to attach priority significance to processual motivation, which enables to all-out deeping in the process of awareness of music information, integration and automatization of playing movements for the purpose of concretization of properties of interpretational model of the pieces of music. In the third phase the prompt of students to retention of attraction of mounting during its rehearsal realization gets the priority significance. In the fourth phase the orientation of students to the fastening of the reached carrying out independence by stressful of conditions of the scenic activity. |
|
Date |
2016-05-31T06:24:35Z
2016-05-31T06:24:35Z 2010 |
|
Type |
Other
|
|
Identifier |
Бурназова В. В. Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / В. В. Бурназова ; керівник роботи Д. М. Юник ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 20 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/10205 |
|
Language |
uk
|
|
Publisher |
Видавництво НПУ ім. М.П. Драгоманова
|
|