Механізм правової поведінки (загальнотеоретичний аспект)
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Механізм правової поведінки (загальнотеоретичний аспект)
|
|
| Creator |
Гончарук, Андрій Петрович
|
|
| Subject |
правова поведінка
механізм правової поведінки правова активність фактор поведінки комунікативний аспект символізм дихотомія правової поведінки правовий примус legal behavior mechanism of legal behavior legal activity behavior factor communicative aspect symbolism dichotomy legal behavior legal coercion правовое поведение механизм правового поведения правовая активность фактор поведения коммуникативный аспект символизм дихотомия правового поведения правовое принуждение 340.13 |
|
| Description |
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2016. У дисертації досліджено феномен механізму правової поведінки як процесу впливу факторів, особистих переконань, мотивації на свідомість суб’єкта. Визначено історіографічні передумови дослідження правової поведінки та запропоновано підхід до періодизації наукового пізнання предмету в залежності від конкретної історичної епохи та пануючих в суспільстві переконань. Запропоновано авторський підхід до понять «правова поведінка», «механізм правової поведінки», обґрунтовано ознаки цих категорій, встановлено їх місце в системі суміжних понять. Проаналізовано склад, структуру, стадії механізму правової поведінки, виокремлено його елементи – фактори, нормативно-правові установки, мотиви та стимули. Встановлено, що правова поведінка має комунікативне призначення та символічний характер, що полягає у створенні універсального засобу взаємодії суб’єктів в межах єдиної системи знаків та символів – права, що реалізується через правову поведінку. Визначено роль факторів правової поведінки як об’єктів соціальної реальності та особистих переконань, що впливають на детермінацію правової поведінки особи, здійснено класифікацію видів таких факторів. Запропоновано застосування критерію значущості як оціночної категорії, що характеризує значення та роль впливу об’єктивно-правових, суб’єктивно-правових та соціальних факторів на становлення правової поведінки особи. Доведено, що весь обсяг проявів правової поведінки існує у двох протилежних формах – правомірній та неправомірній поведінці, які мають дихотомічну природу та логічно пов’язані між собою. Встановлено, що поняття «неправомірна поведінка» найбільш відповідає вимогам, що висуваються до протилежного терміну, що є антагоністичним до правомірної поведінки. Припущено, що критерій шкідливості для суспільних відносин має бути головною ознакою розмежування видів правової поведінки. Обґрунтовано недоцільність застосування критерію відповідності поведінки правовим нормам для розмежування протиправного та правомірного видів поведінки. Розглянуто категорію правового примусу, розширено уявлення про правовий примус як елемент механізму правової поведінки. Визначено, що правовий примус діє на процес детермінації правової поведінки у трьох аспектах – нормативному, комунікативному та психологічному. Dissertation for the degree of Candidate of Sciences in specialty 12.00.01 – theory and history of state and law, history of political and legal doctrines.– National Pedagogical Dragomanov University . – Kyiv, 2016. In the dissertation investigated the phenomenon of the mechanism of legal behavior as the process of factors personal beliefs, motivation on the consciousness of the subject. Defined conditions of historiographical research of legal behavior and approach to periodization of scientific knowledge in the subject depending on the specific historical era and beliefs prevailing in society. Provided the author's approach to the concepts of «legal behavior», «legal mechanism behavior», describing the characteristics of these categories, established their place in the related concepts. Analyzed the composition, structure, mechanism under legal behavior, singled out its elements -factors, legal settings, motives and incentives. It was established that the legal behavior has communicative and symbolic purpose, which is to create a universal means of interaction within a single system of signs and symbols – law, implemented through legal behavior. Defined the role of factors of legal behavior as social reality and personal beliefs that influence on the determination of person`s legal behavior, and is classified species such factors. Suggested application of the criterion of significance as evaluation category that describes the meaning and role of an objective legal impact, subjectively, legal and social factors on the development of legal behavior of individuals. Proved that the entire amount of legal behavior manifestations exist in two opposite ways – lawful and unlawful behavior that are dichotomous nature and logically related. Established that the concept of «unlawful behavior» most meets the requirements placed on the opposite term, which is antagonistic to lawful behavior. Assumptions harm criterion for public relations should be a central feature of differentiation of types of legal behavior. Grounded unreasonableness application eligibility conduct legal norms for distinguishing lawful and unlawful behaviors. Category considered law enforcement, expanded the idea of law enforcement as part of the mechanism of legal behavior. Determined that the law enforcement action on the determination of legal behavior in three areas – normative, communicative and psychological. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2016. В диссертации исследовано феномен механизма правового поведения как процесса воздействия факторов, убеждений, мотивации на сознание субъекта. Определены историографические предпосылки исследования правового поведения и предложен подход к периодизации научного познания предмета в зависимости от конкретной исторической эпохи и господствующих в обществе убеждений. Определено, что комплексное понимание феномена правового поведения требует обращения к антрополого-коммуникативному методу как исследовательскому инструментарию, что дает возможность проанализировать объект исследования с позиции синтеза индивидуального и социального аспектов права. Предложен авторский подход к понятиям «правовое поведение», «механизм правового поведения», обоснованы характерные признаки этих категорий, установлено их место в системе смежных понятий. Проанализирован состав, структура, стадии механизма правового поведения, выделены его элементы: факторы, нормативно-правовые установки, мотивы и стимулы. Установлено, что правовое поведение имеет коммуникативное назначение и символический характер, заключающийся в создании универсального средства взаимодействия субъектов в рамках единой системы знаков и символов – права, которое реализуется через правовое поведение. Определена роль факторов правового поведения как объектов социальной реальности и личных убеждений, которые влияют на детерминацию правового поведения субъекта, осуществлена классификация видов таких факторов. Предложено применение критерия значимости как оценочной категории, характеризующей значение и роль влияния объективно-правовых, субъективно- правовых и социальных факторов на становление правового поведения человека. Доказано, что весь объем проявлений правового поведения существует в двух противоположных формах – правомерном и неправомерном поведении, которые имеют дихотомическую природу и логически связаны между собой. Акцентировано внимание на критериях квалификации поведения на предмет его соответствию праву; установлено, что к таким критериям относятся: непосредственно соответствие модели поведения правовым нормам, корреспонденция с общественными стандартами, а так же особенные правовые условия и критерии, которые присущи отдельным формам правовой активности индивидов. Рассмотрена категория механизма правомерного поведения; отдельно акцентировано внимание на стимулах как инструменте убеждения индивида в целесообразности правомерного поведения, что включает в себя применение, как нормативных средств, так и психологических приемов. Установлено, что понятие «неправомерное поведение» наиболее соответствует требованиям, предъявляемым к противоположному термину и является антагонистическим к правомерному поведению. Предполагается, что критерий вредности для общественных отношений должен быть главным признаком разграничения видов правового поведения. Обоснована нецелесообразность применения критерия соответствия поведения правовым нормам для разграничения противоправного и правомерного видов поведения. Рассмотрена категория правового принуждения, расширено представление о правовом принуждении как элементе механизма правового поведения. В исследовании акцентировано внимание на неуместности восприятия правового принуждения как средства ограничения свободы индивида. Обосновано, что принуждение является инструментом интеграции в сознание индивидов политико- правовых идей касательно целесообразного, допустимого и запрещенного, содержания правовых предписаний и возможности наступления неблагоприятных последствий в случае их нарушения. Определено, что правовое принуждение влияет на процесс детерминации правового поведения в трех аспектах – нормативном, коммуникативном и психологическом. |
|
| Date |
2016-11-04T11:01:25Z
2016-11-04T11:01:25Z 2016 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
Гончарук, Андрій Петрович. Механізм правової поведінки (загальнотеоретичний аспект) : автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. П. Гончарук ; наук. кер. С. В. Бобровник ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. - 15 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11676 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова
|
|