Філософські засади державної мовної політики в українській освіті
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Філософські засади державної мовної політики в українській освіті
|
|
| Creator |
Ланських, Олена Борисівна
|
|
| Subject |
влада
держава освіта мовна політика освітня політика комунікативна спільнота українська мова іноземні мови сучасний вчитель power state education language policy educational policy communicative community the Ukrainian language foreign languages a modern teacher власть государство образование языковая политика образовательная политика коммуникативное сообщество украинский язык иностранные языки современный учитель 101:37.061]:378 |
|
| Description |
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2016. У дисертації проводиться філософський аналіз природи та сутності, сучасного стану та тенденцій розвитку державної мовної політики в комплексі розвитку української освіти. Концептуалізовано державну мовну політику, яка розуміється як діяльність держави, її інституцій та посадових осіб, що має своєю метою регулювання відносин між людьми для забезпечення або зміни певного стану мовного режиму. Мовний режим визначено як поточну мовну ситуацію в певній країні чи регіоні, яка включає набір з офіційних і не офіційних мов та діалектів, а також законодавчих і суспільних норм, що регулюють їх використання. Доведено двосторонню залежність освітньої політики та мовної політики при домінуючій ролі останньої, адже будь-яка освіта має національно-специфічний характер, оскільки складається на фоні локальної мовної практики. Мова, будучи генетичною підставою освіти, фундаментально визначає умови її репрезентації в суспільстві. Мова виступає і як соціоприродна система, і як субстанція комунікації, і як соціальну категорія. Доведено, що мовна політика держави має бути виваженою, збалансованою, відповідальною, оскільки саме така політика має формувати сучасний цивілізаційний простір України. Проаналізовано комунікативний зміст влади, який проявляється в тому числі й у тому, що вона існує як ієрархічна інстанція, що доповнює мову. Базуючись на рефлексії Н. Лумана, показано що влада є специфічним «комунікативним модусом», який внаслідок ускладнення мовного кодування (виникнення писемності, перекладу, штучних мов, технологічних засобів) сам піддається наявному ускладненню засобів своєї реалізації. Становлення сучасної «глобалізованої» освіти, відтак, можна пояснити формуванням транснаціональної комутативної англомовної спільноти. Thesis for the degree of candidate of philosophical sciences, specialty 09.00.10 − philosophy of education. National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2016. The thesis provides a philosophical analysis of the nature, essence, current state and tendencies of the state language policy at the complex development problem of Ukrainian education. The state language policy was conceptualized. It is understood as activity of the state, its institutions and officials, which aims to regulate relations between individuals to maintain or change a certain state of linguistic regime. The language regime is defined as a current linguistic situation in a particular country or region which includes a set of formal and non-formal languages and dialects, as well as legal and social norms that govern their use. The bilateral dependence of educational policy and language policy is proved. The last one has a dominant role of the latter because any education has own national-specific nature because it has local language practice as a background. The language is a generational basis of education and it fundamentally determines the conditions of its representation in society. Therefore, the formation of modern "globalized" education can be explained by the formation of transnational commutative English-speaking community. The communicative sense of power is analyzed. Mentioned sense manifests oneself as a hierarchical institution which supplements the language. Based on reflection N. Luhmann, it is demonstrated that the government is a specific "communicative modus" that is exposed to the existing complication means of its implementation due to the complications of speech coding (emergency of writing, translation, artificial languages and technological means). The formation of modern "globalized" education, therefore, can be explained by the formation of transnational commutative English-speaking community. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2016. В диссертации проводится философский анализ природы и сущности, современного состояния и тенденций развития государственной языковой политики в украинском образовании. Концептуализована государственная языковая политика, которая понимается как деятельность государства, его институтов и должностных лиц с целью регулирования отношений между людьми для обеспечения или изменения определенного состояния языкового режима. Языковой режим определен как текущая языковая ситуацию в определенной стране или регионе, которая включает набор из официальных и не официальных языков и диалектов, а также законодательных и общественных норм, регулирующих их использование. Доказано двустороннюю зависимость образовательной политики и языковой политики при доминирующей роли последней. Образование имеет национально-специфический характер, поскольку строится на фоне локальной языковой практики. Язык, будучи генерационным основанием образования, фундаментально определяет условия его репрезентации в обществе. Становление современного «глобализированного» образования, можно объяснить формированием транснационального коммутативного англоязычного сообщества. Проанализировано коммуникативный смысл власти, что проявляется как иерархическая инстанция; основные принципы развития украинского языка, которые имеют четыре основных направления: политический, исторический, законодательный и организационный; глобальный статус современного английского языка, который является не только коммуникативной интеграцией мирового сообщества, но и средством привлечения к единой системе нелиберальных ценностей и значений. Раскрыто понимание подсознательных оснований бытия власти в обществе и доказаны ее общее, познавательные корни происхождения, которые основаны на мифологемах обыденного языка. Дальнейшее развитие получили положения об исторических предпосылках языкового вопроса в Украине по сравнению с другими постсоветскими странами. Показана значительная разница между новыми государствами, как в культурных, так и в языковых вопросах, а также между символическим, интеграционным и политическим измерениями языковых вопросов. Проанализированы уровни языковой политики в образовании. Среди которых – государственный, национальный и межнациональный. Показано, что языковая политика также может быть на более низких уровнях, например, в определенных регионах, или в конкретных городах, или в тех заведениях, которые меньше регулируются государством, например в частных учебных заведениях. Выявлено два фактора интернационализации языковой политики в образовании. Первый является наиболее общим и влияет на большинство государств. Это факт глобализации и интернационализации, что сопровождается усилением миграции, усилением позиций английского как глобального языка и существование наднациональных органов, таких как Европейский Союз и международные организации. Однако они могут, наряду с самими государствами, стать толчком к языковым конфликтам, а также влияют на формирование языковой политики и языкового режима в национальных образовательных системах. Второй аспект интернационализации языковой политики в образовании более конкретный. Языковая политика может касаться одного государства, но во многих случаях, другие государства могут быть заинтересованы или даже участвуют в ходе и результатах этой политики. Одной из распространенных оснований для такого участия является то, что другие государства в отношении некоторых групп внутри страны выступают в качестве поддержки для «своих». Главными предпосылками разработки и реализации эффективной языковой подготовки учителя для объединенной Европы в современной системе образования Украины является ориентация на комплексное решение задач формирования языковой личности. |
|
| Date |
2016-11-16T14:35:08Z
2016-11-16T14:35:08Z 2016 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
Ланських, Олена Борисівна. Філософські засади державної мовної політики в українській освіті : автореферат дис. … канд. філософ. наук : 09.00.10 / О. Б. Ланських ; наук. кер. А. І. Бойко ; М-во освіти і науки України ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. –20 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11756 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова
|
|