Філософська рефлексія феномена дистанційної освіти
ENPUIR - електронний архів наукових публікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Філософська рефлексія феномена дистанційної освіти
|
|
| Creator |
Абакумова, Олена Олегівна
|
|
| Subject |
дистанційна освіта
творчість гуманізм інформаційне суспільство інформаційно-комунікаційні технології хронотоп освітнє спілкування дистанційна педагогіка дистанционное образование творчество гуманизм информационное общество информационно-коммуникационные технологии хронотоп образовательное общение дистанционная педагогика distance learning creativity humanism information society information and communication technology chronotopos educational communication distance pedagogy 101:37.013.73 |
|
| Description |
Дисертацію присвячено філософському обґрунтуванню основних вимірів дистанційної освіти як феномена, що має чітко виражену гуманістичну спрямованість застосування інформаційно-комунікаційних засобів і технологій та постає як безумовно інноваційна форма прогресу освіти ХХІ століття. В роботі дистанційність розглянуто як історично прогресуючу єдність засобів, відносин, ідей та інституцій, що опосередковують взаємодію і спілкування суб’єктів освітньої діяльності у їх просторово-часовій окремішності. Аргументовано, що дистанційна освіта інституційно виділяється, конституюється та конкретизується як відносно самостійна в результаті історичного поступу освіти як такої. На цій основі запропонована авторська періодизація розгортання дистанційної освіти. Увиразнено концептуальний акцент, відповідно до якого дистанційну освіту визначають ті можливості та перспективи, що відкриваються для формування особистості як цілісної, гармонійно розвиненої, для трансформування суб’єкта (носія діяльності) в суб’єктність (носія творчості). Введено в обіг та конкретизовано змістовне наповнення понятійного блоку «хронотоп дистанційної освіти». Обґрунтовано, що сутнісна особливість саме дистанційної освіти полягає у своєрідному «подоланні»: «стисненні», «економії», переводі у нову якість, – простору і часу творчості, – соціального хронотопу, що є основним багатством людини (а відтак – людей, людства). Диссертация посвящена философскому обоснованию основных измерений дистанционного образования как феномена, который имеет четко выраженную гуманистическую направленность применения информационно-коммуникационных средств и технологий и выступает как безусловно инновационная форма прогресса образования XXI века. В работе дистанционность рассмотрена как исторически прогрессирующее единство средств, отношений, идей и институтов, опосредующие взаимодействие и общение субъектов образовательной деятельности в их пространственно-временной отдельности. Аргументировано, что дистанционное образование институционально выделяется, конституируется и конкретизируется как относительно самостоятельное в ходе исторического развития образования как такого. На основе ретроспективной реконструкции истории зарождения и основных этапов становления феномена дистанционного образования предложена авторская периодизация по стадиям: протодистанционное образование, институализация дистанционного обучения, институализация дистанционного образования, сетевое дистанционное образование. Выделен концептуальный акцент, согласно которому дистанционное образование определяют те возможности и перспективы, которые открываются для формирования личности как целостной, гармонично развитой, для трансформации субъекта (носителя деятельности) в субъектность (носителя творчества). Введен в оборот понятийный блок «хронотоп дистанционного образования» и конкретизировано его содержательное наполнение. Обосновано, что сущностная особенность дистанционного образования заключается в своеобразном «преодолении»: «сжатии», «экономии», переводе в новое качество, – пространства и времени творчества, – социального хронотопа, который является основным богатством человека. Доказана необходимость разведения в образовательном аспекте понятий «коммуникация» и «общение», обусловленная тем, что акцент делается не на средствах обмена и роли обмена информацией, а на взаимодействии как взаимодеятельности, сотрудничестве, в идеале – сотворчестве участников образовательного процесса. Обоснован тезис о том, что центром образовательного взаимодействия в дистанционном образовательном процессе является становление свободной, образованной, творческой личности, в своей индивидуальности, неповторимости и уникальности способной к универсальному сотрудничеству в рамках открытого образовательного пространства, а средства выступают только как инструментальное обеспечение этого процесса. Уточнено содержательное наполнение понятийного блока «дистанционная педагогика», который содержательно выражает социализацию, идеологически обоснованную и институционно оформленную и осуществляемую субъектами педагогической деятельности в условиях дистанцированности, что становится возможным благодаря технологиям интерактивной связи и совокупности общественных отношений сетевого общества. The dissertation is devoted to the philosophical grounding of the main dimensions of distance education as a phenomenon, that has a clear humanistic orientation of information and communication tools and technologies, and presented as certainly innovative form of education progress of the XXI century. In this work «stance of distance» considered as historically progressive unity of means, relationships, ideas and institutions, which mediate the interaction and communication of subject of educational activities in their spatial and temporal individuality. It is proved, that it is allocated, constituted, and specified institutionally, as relatively independent in the course of historical development of education as such. The conceptual focus is highlighted, according to which the distance education is defined by the opportunities and prospects, that offered for formation of personality as a coherent, harmonious development, to transform the subject (bearer of activity) into subjection (bearer of creativity). Substantive content for conceptual block of «chronotopos of distance education» is introduced and defined concretely. It’s proved that the entity feature exactly of distance education is a kind of «overcoming»: «compression», «economy», and translates into a new quality – space and time of creativity – social chronotopos, which is the main wealth of human (and therefore – people and humanity). |
|
| Date |
2017-05-25T09:21:09Z
2017-05-25T09:21:09Z 2016 |
|
| Type |
Other
|
|
| Identifier |
Абакумова, Олена Олегівна Філософська рефлексія феномена дистанційної освіти : автореферат дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.10 / О. О. Абакумова ; наук. кер. Б. В. Новіков ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. - 20 с.
http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14257 |
|
| Language |
uk
|
|
| Publisher |
вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова
|
|