Uncovering the principal dominances in the motivation of students to skip classes
Наукові журнали НАУ
Переглянути архів Інформація| Поле | Співвідношення | |
| Title |
Uncovering the principal dominances in the motivation of students to skip classes
Выявление основных доминант в мотивации студентов на пропуски занятий ВИЯВЛЕННЯ ОСНОВНИХ ДОМІНАНТІВ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ НА ПРОПУСКИ ЗАНЯТЬ |
|
| Creator |
Рева, О.М.
Камишин, В.В. Панасюк, А.М. |
|
| Subject |
the educational process; motivating factors; principal dominance of relations of students toward skipping classes; inclination; disinclination; indifference; pedagogical Qualimetry
371.21(045) учебно-воспитательный процесс; мотивационные факторы; основная доминанта отношения студентов к пропускам занятий; склонность; несклонность; безразличие; педагогическая квалиметрия 371.21(045) навчально-виховний процес, мотиваційні чинники; основна домінанта ставлення студентів до пропусків занять; схильність; несхильність; байдужість до ризику; педагогічна кваліметрія 371.21(045) |
|
| Description |
In this article, taking into consideration that an increase of the motivation of students to receive academic training and attend classes is one of the expected positives from joining the national educational system with the Bologna Declaration, the graphing procedures of evaluation utility functions of skipping classes by a limited number of points were first developed and practically realized. An analysis of such functions allows one to uncover the principal dominance which, pursuant to the postulates of the theory of taking decisions, is regarded as the inclination, disinclination and indifference to the risk. An analysis of individual utility functions graphed by 45 students-air traffic controllers for tvelve academic disciplines revealed that the interrelation of students with ratio of students with different attitudes toward the risk. In this regard, the aspirations of a student to play a virtual lottery in order to minimize the skipping of classes can be understood as an inclination toward the risk. Students relate decisions to skip classes with the complexity of academic disciplines. Students, who are indifferent toward the risk, or, in other words, those with a «linear» attitude toward the attendance of classes, make up only 13,55 %. This convincingly shows the necessity to develop special pedagogical events for the individualization of studies.
В статье, учитывая, что увеличение мотивации студентов на обучение и посещение занятий является одним из ожидаемых позитивов от присоединения отечественной образовательной системы к Болонским договоренностям, впервые разработаны и доведены до практической реализации процедуры построения по ограниченному числу точек оценочных функций полезности пропусков занятий, анализ которых и дозволяет выявить основную доминанту, под которой согласно постулатам теории принятия решений понимается склонность, несклонность и безразличие к риску. Анализ индивидуальных функций полезности, построенных 45-ю студентами-авиадиспетчерами для двенадцати учебных дисциплин, выявил соотношение студентов с разным отношением к риску. При этом под склонностью к риску понимается стремления студента играть в виртуальную лотерею, чтобы минимизировать пропуски занятий. Решения относительно пропусков занятий связывается студентами со сложностью учебных дисциплин. Студенты, безразличные к риску, то есть с «линейным» отношением к посещению занятй, составляют всего 13,55 %, что убедительно свидетельствует о необходимости разработки специальных педагогических мероприятий по индивидуализации обучения. У статті, враховуючи, що збільшення мотивації студентів на навчання і відвідування занять є одним з очікуваних позитивів від приєднання вітчизняної освітянської системи до Болонських домовленостей, вперше розроблено і доведено до практичної реалізації процедури побудови за обмеженим числом точок оціночних функцій корисності пропусків занять, аналіз яких й дозволяє виявити основну домінанту, під якою згідно постулатів теорії прийняття рішень розуміється схильність, несхильніcть та байдужість до ризику. Аналіз індивідуальних функцій корисності, побудованих 45-ма студентами-авіадиспетчерами для дванадцяти навчальних дисциплін, виявив співвідношення студентів з різним ставленням до ризику. При цьому під схильністю до ризику розуміється прагнення студента грати у віртуальну лотерею, щоби мінімізувати пропуски занять. Рішення щодо пропусків занять пов’язується студентами зі складністю навчальних дисциплін. Студенти, байдужі до ризику, тобто з "лінійним" ставленням до відвідування занять, складаються усього 13,55%, що переконливо свідчить про необхідність розробки спеціальних педагогічних заходів з індивідуалізації навчання. |
|
| Publisher |
Національний Авиаційний Університет
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2012-09-07
|
|
| Type |
Рецензована стаття
|
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/2144
|
|
| Source |
Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія; Том 1 (2010); 55
|
|
| Language |
uk
|
|
| Rights |
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
|
|